LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження)

посилання на це друге значення swarz, але в текстах зустрічаються подібні приклади.

Лексема swarz 'чорний' виступає, як правило, в ситуаціях у сполученні з wiz 'білий', іноді з низкою інших позначень кольору, але переважно світлих відтінків. У текстах представлені різні форми слова swarz, зокрема: swarz, svarton, suuarzun. З фонетичних особливостей слід назвати наявність у початковому сполученні приголосних білабіального /w/, який іноді передавався на письмі двома голосними (uu), а також утворення африкати -z на місці германського зімкненого *-t. Останнє відоме в германістиці під назвою "другий пересув приголосних", встановлений Я.Гріммом. Частота уживання прикметника swarz 'чорний' складає в двн. текстах 0,002%.

У свн. мові, крім позначення темного, чорного кольору, є інші випадки значення слова swarz. У словниках, наприклад, представлений також вираз swarzez gelt 'чорні гроші', тобто гроші, при карбуванні яких використовувалося більше міді, ніж срібла. Ці гроші карбувалися з темної міді. Словосполучення swarzez buoch має значення 'чорна (чаклунська) книга'. Назва книги свідчить про шкідливий вплив чорної магії на людину, її долю. Слово swarzkunster мало спочатку значення 'друкар'. Пізніше значення змінилося, і слово почало вживатися стосовно людини, яка володіє чорною магією: swarzkunster, schwarzkьnstler 'чорнокнижник'.

Основне й переносні значення 'чорний' у слові swarz зберігаються в розглянутих текстах свн. мови. У проаналізованих уривках зі свн. текстів прикметник swarz 'чорний' виступає: 1) у прямому значенні кольору (нейтральний сенс), 2) у переносному негативному сенсі стосовно людини, її вчинків і думок. Частота поширеності цього прикметника в свн. текстах складає близько 0,002% і не відрізняється від попереднього періоду.

У ситуаціях свн. мови зустрілися форми зі значенням 'чорний': swarzez, swarzziz, swerzer, swarzer, swarz, в яких представлені дві морфеми: корінь і закінчення. Закінчення -ez, -iz, -er, узгоджуючись з іменником, позначає рід, число, відмінок. Коренева морфема має в основному вигляд swarz-, в окремих випадках swerz- з умлаутним кореневим голосним.

У сучасній німецькій мові словоформа schwarz вживається не тільки на позначення кольору або його відтінку, але й позначає некольорову властивість, ознаку предмета: брудна річ, предмет; міцна кава; негативний душевний стан людини, песимістичний настрій; негативна, а іноді навіть кримінальна дія людини. Частота поширеності в текстах, згідно з даними Г.Майєра, складає 8,48%.

У словниках відзначається, що слово schwarz є загальногерманським, воно представлене також в інших германських мовах: гот. swаrts; дсакс. swart; дісл. svartr; дангл. swear; шв. svart; дат. sort; гол. zwart, з яких реконструюється герм. *swartoz. Наявність споріднених слів у латинській мові sordidus 'брудний', sordis 'бруд' дало можливість вченим реконструювати індоєвропейську праформу *suordos зі значенням 'чорний, брудний' (G.Wahrig, В.В.Левицький). У давніх германських мовах на початку слова представлене сполучення *sw-, яке відноситься до наголошеної кореневої морфеми. Спостереження над фонетичними процесами показують, що білабіальний [w], зникаючи, перетворює сусідній голосний на лабіальний (пор.: гот. swarts і дат. sort). Отже, лат. sordis необхідно розглядати як рефлекс більш давнього *sw-, яке походить з індоєвропейської епохи. Тому розглядувана праформа зі значенням 'чорний' набуває вигляду *swer-dos, де *sw- вважаємо також не первісним.

На місці початкового *sw- можна припустити як один з можливих варіантів іє. *kw- (пор.: вал. chwaer 'сестра', вірм. k'oir, авест. чнa?har- и чнasura- 'свекр', алб. vjerr, vjehёrr, гр. herkyre). Така гіпотеза підтверджується фактами мови, тому для значення 'чорний' можлива реконструкція у вигляді іє. *kwerdos. Очевидно, що розвиток іє. *kw- ? *hw-, *sw- відбувався всередині індоєвропейської мови-основи в її діалектах.

Германське *swartoz розпадається структурно на два склади *swar-toz, які являють собою дві морфеми – кореневу та суфіксальну. Фонетична складова межа у словах у давнину збігалася з морфологічною. Перерозклад у межах германських морфем викликав перехід суфіксального -t- з -toz до кореня, залишок морфеми сприяв утворенню флексії. Новий корінь у вигляді *swert- має місце у давніх германських пам'ятках.

Реконструйований корінь *kwer- 'чорний' асоціюється з подібним іє. коренем *kwera- 'ворона, ворон' (В.Г.Таранець). Різні рефлекси вказаних коренів в індоєвропейських мовах пояснюються різним місцем наголосу на них, відповідно *kwйr- і *kwerб. Можна припустити, що колір птаха послугував зародженню поняття 'чорний', а його назва – найменуванню його. Негативні відтінки значення німецького слова schwarz 'чорний' у загальних рисах збігаються з тією значущістю, яку мав образ ворони в давніх народів.

Білий колір як світлий, яскравий, з властивістю світитися, в силу його протиставлення темному, чорному викликає радісний, оптимістичний настрій, символізує світле, життєрадісне начало.

У двн. мові слово weiЯ мало основне значення 'білий' і виступало як прикметник: *(h)wоz 'білий, блискучий' від іє. кореня *kwei(t)- 'світити'. Аналіз двн. словоформ *(h)wоz показав, що дана лексема має частоту поширеності в двн. текстах 0,003% і вживається у двох значеннях: 1) позначення кольору і 2) в переносному позитивному значенні стосовно людини (приклади знаходимо в текстах; у словниках не дається посилання на це значення).

У текстах представлені реалізації wizzer, uueiz, huittк, uuizsae, в яких наочно проявляються характерні для даного періоду мови фонетичні особливості. На початку словоформ має місце приголосний w, який іноді передається подвоєним голосним (uu), що свідчить про білабіальний характер w. В окремих випадках у цій же позиції зустрічається приголосний h; загалом початкові h і w свідчать про їх походження з германського *hw-. У середині слова представлено приголосний z, іноді подвоєний zz, що походить від германського зімкненого *t. Тут має місце "другий пересув приголосних". Таким чином, двн. матеріал дає змогу реконструювати прагерманську форму *hwоt- зі значенням 'білий'.

У свн. період розвитку німецької мови словоформа мала значення wоz 'білий, блискучий, красивий'. Вираз wоzez gelt 'білі гроші' позначав гроші, до складу яких входило більше срібла, ніж міді.

Лексема wоz вживається в свн. текстах у двох значеннях: 1) позначення кольору і 2) позначення позитивної якості людини. Свн. словники також не вказують на це значення для wоz, але в текстах цього періоду є приклади, які підтверджують вказане значення.

Загальна частота даної лексеми відрізняється від вживаності двн. періоду й складає 0,009% випадків (у двн. 0,003%).

У смисловому відношенні лексема wоz іноді сполучується з прикметником rфt, з яким вона входить в одне семантичне поле, виражаючи позитивні сторони людської моралі. Щодо форми, то в текстах зустрічаються всього два варіанти кореня: wizz- і wоz-, тобто має місце уніфікація в написанні, а отже –