LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження)

варіанти: cruoni, kruoni, gruani, cruani, croni, gruene, cruene. Прикметник, який з'явився спочатку в Західній і Північній Німеччині приблизно у VIII столітті, походить від германського *grф-nо. Германський корінь *grф-a- має значення 'рости'. Він вийшов з іє. кореня *gher(?) зі значенням 'прокльовуватися, прорастати (про рослини, насіння), рости, зеленіти'. Частота поширеності прикметника gruoni в двн. текстах низька і складає 0,0003%.

У свн. мові прикметник grьn мав форму grьene (двн. gruoni) і значення: 'зелений колір'; 'ставати зеленим', 'відпочивати, набратися сил' (zu krдften kommen); 'свіжий, сирий, необроблений' (roh); 'місце, яке поросло зеленню' (grьn bewachsener Platz). У текстах особливо часто виступає у значеннях 'зелений' ('молодий'), 'свіжий'; grьene позначає початковий період росту в природі (молоде, свіже листя; ліс, що зеленіє, що прокинувся після зимової сплячки і т.д.).

Розширення семантики прикметника grьene 'зелений' у свн. період мови сприяло значному збільшенню частоти реалізації цього слова, яка складає 0,0042%.

Основне значення кольору зберігається у прикметника grьn і в нвн. періоді. У цей період словоформа grьn має такі значення: позначає колір предметів за аналогією до кольору свіжого, незів'ялого листя, зелені, до більшості рослин, зелених насаджень; має значення 'недозрілий', 'свіжий' (frisch), 'сирий' (неварений), 'необроблений' (roh) (вживається як антонім до понять 'червоний', 'стиглий', 'зрілий', будучи першим членом смислової опозиції 'недозрілий – зрілий'); позначає також некольорову якість предметів, а саме: 'недосвідченість, незрілість, необізнаність'; виступає одним із членів опозиції 'молодий – старий'; позначає негативний душевний стан людини, її негативні якості та емоції, вчинки (часто у сполученні з gelb 'жовтий' або ці кольори є взаємозамінними); використовується у значенні позитивної можливості для здійснення планів і намірів, у термінології. В текстах сучасної німецької мови grьn має найбільшу частоту поширеності – 31,79% (H.Meier).

У словниках приймається, що двн. gruoni походить від дієслова двн. gruoen 'рости, зеленіти', яке в цьому вигляді у сучасній німецькій мові не зберігається (нім. grьnen 'зеленеть' є вторинним, утвореним від grьn). Порівняно з двн. gruoen давнішою формою є дсакс. growan 'рости'. Форма grфwan чітко поділяється на два склади grф-wan, які в давнину мали самостійні смислові значення. Початкове grф- походить, за словниками, від іє. *gher(?)-/ *ghre-/ *ghra-/ *ghro- зі значенням 'рости, проростати, виштовхуватися'. Очевидно, що в цьому корені міститься "сема зростання". Щодо другої частини -wan можно допустити її походження із іє. *kwen (E.Seebold)/

Форма *-kwen співвідносилася в давнину зі значеннями "один, частина" (В.Г.Таранець). Аналіз дає змогу розглядати в дсакс. grфwan і в двн. gruoen дві смислові складові: 1) 'рости' і 2) 'частина цього зростання', 'початкова', 'перша'. Таким чином, дієслово двн. gruoen мало первинну значущість 'проростати, сходити', на яку вказують також окремі словники (Duden). Очевидно, що сенс двн. gruoni 'зелений' виник у період весняного пробудження природи і виникнення в ній відповідної кольорової забарвленості. Словопозначення 'зелений' з'явилося внаслідок об'єднання іє. кореня *gher(?) 'рости' з коренем *kwen 'початок', що позначало 'початок зростання'. В давнину прикметник gruoni 'зелений' відносився перш за все до природи, позначаючи її початковий період зростання.

У цілому мотивацію, зародження і смисловий розвиток прикметника grьn можна уявити у вигляді: 'рости' > 'початок зростання (рослин)' > 'зелений' (колір) > 'зелений' (недозрілий: про плоди) > 'зелений' (недосвідчений: про людей).

Міфологічний матеріал германських та інших народів свідчить про використання поняття 'жовтий' у позитивному й негативному значеннях. У символіці жовтий колір часто співвідносять із такими негативними людськими якостями, як нещирість, заздрість, озлоблення.

У двн. мові прикметник gelb мав форму gelo, gлlo, kлlo і позначав колір. За свідченням Л.Макензена і даних опрацьованого нами літературного матеріалу цей прикметник рідко використовувався в казках, творах двн. і свн. періодів.

Стосовно реалізації цього прикметника в свн. мові у словниках вказується форма gel зі значенням 'жовтий колір'; в інших германських мовах: гол. geel; дангл. geolu, geolo; англ. yellow; норв., шв., дат. gul; ав. zaray- 'жовтий, золотавий'.

За даними словників і уривків з давніх текстів, можна зробити висновок, що прикметник gelb у двн. і свн. мові вживався переважно в значенні кольору, але іноді мав і символічне значення – уособлював заздрість. Частота поширеності в текстах низька, складає в двн. період 0,0001%, в свн. період – 0,0007%.

У сучасній німецькій мові прикметник gelb позначає колір предметів між зеленим та оранжевим, ідентичний кольору лимона або меду; вживається у різноманітних термінах; у фразеологічних зворотах часто виступає з прикметником grьn 'зелений' для позначення загального негативного душевного стану людини, її негативних емоцій, вчинків. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови, згідно з даними Г.Майєра, складає 7,25%.

Зміна загальної кольорової картини восени могла спричинитися у розумінні давніх людей початком зростання у природі наступного етапу подібно зародженню grьn. Отже, сема "початок зростання" могла використовуватися і тут, а також виступити в ролі найменування кольору 'жовтий', характерного для дерев і кущів восени. В цьому значенні зустрічаємо в окремих мовах розглянутий вище корінь іє. *gher-. Омонімічність /r/ і /l/ у корені слова дозволяє розглядати двн. gelo 'жовтий' як споріднене з праформою, яка дала двн. gruoni 'зелений'. Спостереження дає змогу припустити виникнення німецьких форм gruoni 'зелений' і gelo 'жовтий' з одного кореня, який у праіндоєвропейській мові мав вигляд *gher-/*ghel- 'рости'. Це підтверджують також факти інших мов: дінд. hбris 'жовтий, зелений', гр. chlфrуs 'блідо-зелений, жовто-зелений'.

Цікаво відзначити, що не тільки різні рефлекси отримав у німецькій (і в германських мовах) єдиний іє. корінь, але й за цими формами закріпилися різні за значенням символи: за 'зеленим', як сказано вище, закріплені в основному позитивні якості, духовне зростання людини, а за 'жовтим' – негативні (заздрість, злість, ревнощі) (див. також Duden).

У четвертому розділі, "Семантика слів зі значенням blau 'синій, блакитний', braun'коричневий' у німецькій мові", простежується розвиток і особливості функціонування позначень кольору blau, braun у різні періоди існування німецької мови.

Символічно синій колір найчастіше – це колір небесної могутності, він вказує на зв'язок з божественим началом, символізує союз небесного й земного світів.

На відміну від інших кольорів, розглянутих у роботі, усвідомлення синього кольору виникло у більш пізній час; колір має менш чітку мотивацію, що, в свою чергу, визначає вузькість його символічних значень. Бінарність