LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження)

символічних значень цього кольору виявляється в тому, що, з одного боку, це колір безхмарного неба, нездійснених мрій, ілюзорності, вірності й відданості, а з іншого, він часто виступає як символ нещирості, обману, брехні, розчарування.

У словнику Р.Шютцейхеля подано основні значення прикметника blв, plв (blвo) в двн. період – 'синій', 'темний', а Г.Кьоблер, крім вказаних вище, наводить ще значення 'сірий' і 'колір свинцю' (такого кольору, як свинець). У давніх текстах цього періоду зустрічаємо дуже мало прикладів з цим прикметником.

У свн. період blв має значення 'синій', а також liehtblв 'блакитний', 'світло-синій'; satblв 'темно-синій'; wolkenblв 'небесно-синій'.

Аналіз словникового матеріалу й уривків з давніх текстів показав, що прикметник blau в двн. і свн. мові вживався переважно в значенні кольору. Частота поширеності в текстах складає 0,0002% в двн. період і 0,001% в свн.

У сучасній німецькій мові прикметник blau позначає: колір, ідентичний кольору безхмарного неба в ясну погоду, або колір, одержаний при застосуванні барвників, які містять синій пігмент (синька, індиго); визначає суб'єктивне сприйняття людиною навколишньої дійсності; процес фарбування, внаслідок чого речі, предмети стають синіми, а також технічні назви самого процесу і використовуваних матеріалів; виступає у виразах, що позначають, як правило, негативний фізичний або духовний стан людини; позначає невизначеність, нездійсненність чого-небудь; виступає в часових і просторових значеннях; вживається в різних термінологіях. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови, згідно з даними Г.Майєра, складає 7,25%.

Слово blau є загальногерманським і представлене в інших мовах у вигляді: дангл. blew, bleu; англ. blue; шв. blе; дат. blaa; дісл. blвr; дсакс. blвw. На основі германських форм реконструюється праформа герм. *bl?woz (W.Skeat) або герм. *bl?wаz (В.В. Левицький) зі значенням 'синій, блакитний'. Етимологічно відзначені вище споріднені форми походять від іє. кореня *bhel-/bhlз- 'сяяти, блищати, мерехтіти', однак вони не показують шляхів розвитку найдавнішої праформи в окремих мовах і не пояснюють наявності великої різноманітності кольорової гами з даним коренем у давніх мовах. Більш давньою вважаємо германську праформу *bl?wаz. Ця лексема структурно розпадається на дві частини: *bl?-wаz, у якій початок походить від іє. *bhel-/bhlз-. Вважаемо, що кінцева частина *-waz походить від більш давньої германської форми *-hwaz (< герм. *hwar), яка, згідно із законом Грімма, вийшла з іє. *kwer. У цілому реконструкція розглядуваної лексеми blau приймає вигляд іє. *bhelekwer.

Очевидно, що в давнину розглядувана семантика blau була досить неоднорідною у своєму кольоровому вияві й передавала гаму від світлого до темного. Повертаючись до германської праформи *bl?-wаz і далі до реконструйованої нами іє. *bhelekwer, можна прийти до висновку, що відзначена вище різноманітність кольорового позначення у своєму смисловому протиставленні 'світлий – темний' знайшла пряме відображення у відповідних складових слова: *bhele- 'світлий' і *-kwer 'темний'. Подальший розвиток германських мов, у тому числі й німецької, закріпив вказану форму за світлою гамою кольору і виступив у вигляді 'синій, блакитний'. Втрата давнього смислового наповнення 'темний' виявилася причиною поступової фонетичної редукції кінцевої частини словоформи, що й констатовано в різних реалізаціях у сучасних мовах. Однак друга частина праформи зі значенням 'темний' не зникла остаточно у смисловому відношенні, а отримала новий розвиток у вигляді braun, про що буде йти мова нижче.

Коричневий колір – це позначення тону, який лежить, як правило, між жовтим і червоним кольорами, у більшості випадків це – темний змішаний колір, що у природі характерний для забарвлення ведмедя або бобра, та й сам прикметник braun 'коричневий' етимологічно є спорідненим із цими словами.

У минулому слово braun зустрічалося іноді у значенні violett 'фіолетовий', спираючись на запозичення з латинською prыnum 'слива', для позначення кольору цього фрукта (двн. brыn, свн. brыn). Приклади свідчать про дуже обмежену символіку коричневого кольору і, як наслідок, рідке вживання прикметника braun у народних традиціях, образах, казках і фольклорі.

Словник О.Шаде дає такі значення: для двн. слова brыn, prыn: 'блискучий', 'темного кольору', 'коричневий'. У словнику Р.Шютцейхеля немає даних щодо цього слова.

Прикметник brыn 'коричневий' в свн. мові мав значення 'коричневий', dunkelfarbig 'темний; темного кольору', а стосовно до зброї перекладався як glдnzend 'блискучий', funkelnd 'сяючий'.

Як показав аналіз, прикметник braun у двн. і свн. період виступав лише у значенні кольору і мав дуже низьку частоту поширеності: 0,0001% для двн. періоду і 0,001% для свн.

У сучасній німецькій мові прикметник braun позначає колір, характерний для дерева, землі, шоколаду, або відтінок шкіри, який є наслідком довгого перебування на сонці; являє собою суміш жовтого, червоного й чорного кольорів; вживається в назвах корисних копалин, різних мінералів, біологічних та зоологічних назвах, у медичних термінах. Стосовно процесу готування їжі дієслово brдunen перекладається як 'підсмажувати що-небудь'. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови складає 15,31% (H.Meier).

Аналіз словникового матеріалу і давніх текстів показав, що прикметник braun практично завжди виступає в кольоровому значенні, а терміни й вирази, в яких зустрічається це слово, нечисленні і, як правило, завжди пов'язані з прямим значенням.

Слово braun відноситься до загальногерманського кореня, представленого в усіх германських мовах, крім готської. Реконструйований варіант герм. *burыn- походить від іє. *bher- зі значенням 'блищати, сяяти, мерехтіти (білим, червоним, коричневим кольором)' (Duden). Германські та інші мови свідчать, що розглядувана лексема braun вживалася у давніх текстах у різних ситуаціях, позначаючи при цьому відтінки червоного, оранжевого, чорного кольору. Семантика braun – змішаний колір з жовтого, червоного й чорного. Поступово з розвитком німецької мови відбулося закріплення braun за позначенням кольору 'коричневий'.

Порівнюючи зародження і шляхи розвитку розглянутих вище лексем braun i blau, необхідно відзначити багато спільних рис у їх семантиці і реалізації форм. Витоки останньої ми вбачаємо у схожих іє. коренях *bhel- i *bher-, які можно вивести з єдиної праформи, коли складові -r i -l були варіантами однієї фонеми. Матеріал свідчить, що вказані варіанти кореня покривали широке семантичне поле позначень кольору від світлого до чорного тонів. З розвитком мов єдиний кольоровий зміст розподіляється на протиставлення двох частин: більш світлої і більш темної. Вважається, що зародження давніх слів ґрунтується на бінарних структурах (Т.В.Гамкрелідзе, Вяч.Всев.Іванов, В.Г.Таранець). Семантичне протиставлення двох груп кольору стало виражатися різними формами, в яких *bher- тяжіло до більш темних тонів, а *bhel- – до більш світлих. Однак обидві форми