LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження)

в такому вигляді і у варіантах герм. *bl?-wаz i *brыn/*burыn ще довгий час могли реалізовуватися на тому ж однаковому семантичному полі, виступаючи як синоніми. Розвиток цих коренів у історичний час, як показав матеріал німецької мови, поступово приводив до більш помітного диференційованого вираження семантики та закріплення за нею форм blau 'синій, блакитний' і braun 'коричневий'.

Результати дисертаційного дослідження сформульовані у висновках, які подаються нижче.

1. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемі позначення кольору, в тому числі в німецькій мові, питання походження й розвитку цієї лексичної групи слів вивчені недостатньо.

2. Позначення кольору виникли на основі усвідомлення вихідного протиставлення в давніх народів понять 'темний/світлий'. Розрізнення темного і світлого спектрів поступово інтенсифікувало зародження у мовах 'червоного', 'зеленого', а згодом і інших кольорів. Це підтверджено на матеріалі німецької мови. Причиною широкого синонімічного вживання слів на позначення кольору було те, що межі між кольорами довгий час залишалися розмитими. Хронологія зародження позначень кольору відображена в статистичних характеристиках відповідних лексем у двн. період. Пор.: rot – 0,004%, grьn – 0,0003%, gelb – 0,0001%, blau – 0,0002%, braun – 0,0001%.

3. Розглянута символіка слів schwarz 'чорний' і weiЯ 'білий' свідчить про вживання кожного з цих слів в позитивному й негативному значеннях. Перетин їх семантичних полів дає змогу припустити синкретизм цих найменувань у далекому минулому.

4. Матеріал давніх німецьких текстів і сучасної німецької мови свідчить про розширення семантики schwarz i weiЯ. Це підтверджують і статистичні показники, значення яких зростають аж до сучасного періоду розвитку мови. Пор.: schwarz – двн. 0,002%, свн. 0,002%, нвн. 8,48%; weiЯ – двн. 0,003%, свн. 0,009%, нвн. 4,30%.

5. Вважаємо, що праформи, які слугували утворенню schwarz i weiЯ, походять від значень *kwata'всесвіт (світ)' і *kwara 'ворона (чорна)'. Колір ворони слугував зародженню поняття schwarz, а її назва стала найменуванням кольору. Слово weiЯ має таку смислову деривацію: 'всесвіт, світ (видимий)' > 'блищати, сяяти' > 'білий'.

6. Аналіз слова rot, розглянутого в різні періоди розвитку німецької мови, свідчить про досить активне розширення сфери його вжитку і появу нових значень. В основі найменування і з точки зору давності його існування і частоти реалізації знаходиться значення 'червоний'. Поширеність rot у текстах представлена такими показниками частоти: двн. 0,004%, свн. 0,010%. нвн. 8,48%. Аналіз німецького мовного матеріалу дає можливість вважати ймовірним, що семантика rot у німецькій мові розвивалася у напрямку: 'сире м'ясо, кров' > 'червоний колір'. Однак такий зв'язок rot із позначенням кольору крові є, на наш погляд, вторинним. Первинним необхідно вважати найменування яскравого, строкатого кольору (речі, явища), який відрізняється від 'чорного'/'білого' і який цим кольорам протиставляється. Назви відтінків червоного кольору в давнину в німецькій та інших мовах характеризуються великою різноманітністю денотативної співвіднесеності.

7. Смислова двобічність, що простежує в символіці поняття grьn, відбиває бінарність предметів і явищ, яка була притаманна мисленню давньої людини. Аналіз текстів і словникового матеріалу німецької мови свідчить про розширення семантики grьn, розвиток якої можна уявити в такому вигляді: 'рости' > 'початок зростання' (рослин) > 'зелений' (колір) > 'зелений' (недозрілий: про плоди, овочі) > 'зелений' (молодий, недосвідчений: про людину). Частота функціонування лексеми grьn у різні періоди німецької мови є такою: двн. 0,0003%, свн. 0,0042%, нвн. 31,79%.

8. Спостереження дозволяє вважати ймовірним виникнення німецьких форм gruoni 'зелений' і gelo 'жовтий' з одного дієслівного кореня, який в іє. мові мав вигляд *gher-/*ghel- 'рости'. Розщеплення кореневого приголосного на /r/ і /l/ приводило до утворення форм, які позначають "початок зростання", і потім до позначення кольору відповідно: 'зелений' і 'жовтий'. Частота поширеності gelb у текстах складає: двн. 0,0001%, свн. 0,0007%, нвн. 7,25%.

9. Давня семантика blau була неоднорідною у своєму кольоровому вияві і передавала гаму відтінків від світлого до темного. Германська праформа *bl?-wаz дає змогу реконструювати іє. *bhelekwer, яка веде до висновку, що різноманітність кольорового позначення у смисловому протиставленні знайшла відображення у відповідних складових коренях: *bhele- 'світлий' і *-kwer 'темний'. Подальший розвиток німецької мови сприяв закріпленню *bhele- за світлою гамою кольору, що виступило у вигляді 'синій, блакитний'; а друга частина праформи *-kwer зі значенням 'темний' не зникла у смисловому відношенні і отримала новий розвиток у вигляді braun 'коричневий'. Частота функціонування лексем складає: blau – двн. 0,0002%, свн. 0,001%, нвн. 7,25%; braun – двн. 0,0001%, свн. 0,001%, нвн. 15,31%. Спостереження показало розширення семантики розглянутих лексем blau i braun і збільшення частоти їх реалізації у перебігу розвитку німецької мови.

10. У цілому аналіз давнього і сучасного матеріалу німецької мови показав в усіх випадках розширення семантики розглянутих позначень кольору зі збільшенням частоти реалізації відповідних лексем у текстах. Звідси випливає висновок про існування прямокореляційного зв'язку між полісемією слова і його функціонуванням у мовленні. З іншого боку, зміна частоти поширеності певної лексеми пояснюється також тими переміщеннями у системі семантичних відношень, які відбуваються у процесі розвитку мови.


Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях:


1. Слово rot 'красный', его семантика и происхождение в немецком языке // Записки з романо-германської філології. – Вип. 7. – Одеса: Латстар, 2000. – C. 125-135.

2. К вопросу зарождения и развития слова grьn 'зеленый' в немецком языке // Записки з романо-германської філології. – Вип. 9. – Одеса: Латстар, 2001. – C. 86-98.

3. Про походження і розвиток семантики прикметника weiЯ 'білий' у німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Вип. 114. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 55-63.

4. К этимологии слова schwarz в немецком языке // Мова. – Вип. 3-4. – Одеса: ОДУ, Астропринт, 1999. – С. 70-73.

5. До питання про походження німецького слова schwarz "чорний" // Проблеми зіставної семантики. Доповіді та повідомлення Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики 23-25 вересня 1999 р. – К.: КДЛУ, 1999. – С. 131-133.

6. Генетическое родство немецких слов rot, Blut, Farbe (на материале письменных памятников) // Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135-річчю ОДУ. – Одеса: Латстар, 2000. – С. 27-29.


АНОТАЦІЯ


Козак Т.Б. Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне