LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична і морфологічна структура форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові

дієслова.

Аналітичні форми минулого часу утворюються за допомогою допоміжних дієслів. У якості аналітичного елементу виступають дві форми давнього тюркського дієслова эр-, що має первинне значення 'бути', яке набрало дві форми і в сучасних тюркських мовах перетворилося на допоміжні "недостатні" дієслова: эди, экен.

Аналітичні конструкції дієслово+эди і дієслово+экен, а також ім'я+эди і ім'я+экен, що історично являють собою повноцінні синтаксичні сполучення з певними значеннями, в сучасній кримськотатарській мові граматикалізувалися і стали показниками форм минулого часу.

Група аналітичних минулих часів – складні форми, які включають дев'ятнадцять форм. Вони утворюють дві підгрупи: а) утворені за допомогою службового дієслова эди; б) утворені за допомогою службового дієслова. В порівнянні з першою групою в другій відсутнє поєднання допоміжного дієслова экен з формою на -макъта: макъта экен. Можливо, це пояснюється відносною новизною самої форми на -макъта.

З розвитком і розгалуженням форм минулого часу у кримськотатарській мові стали більш чітко позначатися форми, які вступають в опозицію завершеність/перфектність – незавершеність/імперфектність. Так, форми на -ды -гъан эди найбільш чітко виражають завершеність/перфектність, тоді як форми на -гъан, -ар эди виражають незавершеність/імперфектність.

Окрім вираження загального значення минулого до моменту перебігу дії, кожна з форм минулого часу має свої специфічні семантичні відтінки.

Дієслова в минулому часі функціонують у формах аспектів: позитивний, негативний, можливості, неможливості і питальний, – які мають свої граматичні показники. Слід зазначити, що всі синтетичні форми минулого часу можуть змінюватися за формами всіх аспектів і не всі аналітичні форми мають аспекти можливості і неможливості.

У сучасній кримськотатарській мові розвинулася група минулих тривалих аналітичних часів, у яку входять форми на -макъта эди, -а эди, -р эди.

Форми минулого часу мають парадигматичні і синтагматичні значення. Парадигматичне, або загальне, значення, або значення форми минулого часу, виступає як загальне, що проявляється через численні конкретні одиниці.

Крім парадигматичних значень, форми минулого часу мають багаті синтагматичні, або додаткові, семи, які виявляються між послідовно розташованими одиницями мовної структури при їхньому безпосередньому поєднанні одна з одною в реальному потоці мовлення або в тексті.

За формами минулого часу закріплена також оцінка подій і дій минулого, наприклад: передмайбутня, післямайбутня дія, тривалість, віддаленість, контактність, дистантність дії відносно моменту мови.

У першому розділі аналізуються синтетичні форми минулого часу. У кримськотатарській мові, як і в більшості кипчацьких мов, для утворення минулого часу дійсного способу застосовуються дві основні форми: форма на -ды і форма на -гъан. Обсяг їхнього функціонування в мові неоднаковий.

Форма на -ды – найбільш вживана з-поміж усіх існуючих форм, яка утворює минулий час у сучасній кримськотатарській мові. Вона є самою високочастотною поширеною формою минулого часу серед всіх форм часу, в мові і в текстах. При суцільній вибірці матеріалів з літератури найбільша кількість прикладів випадає саме на неї.

Форму минулого часу, що утворена чотириваріантним афіксом -ды/ди -ты/ти, прийнято називати показником минулого категоричного, або завершеного, часу (А. Меметов, К. Мусаев. Крымтатарский язык. Ч. 1. Общие сведения о языке. Ч. 2. Морфология. Учебное пособие. – Симферополь, 2003. – С. 211). Проте подібне визначення певною мірою слід розуміти як умовний термін. Насправді парадигматичне і синтагматичне значення цієї форми залежно від контекстної ситуації широко варіюється.

Даний показник минулого часу існує в усіх сучасних і стародавніх тюркських мовах і є загальнотюркським, він відноситься до пратюркського періоду.

Згідно з гіпотезою, висунутою ще О. Бетлінгком, форма –dy + особові закінчення утворилася шляхом редукції ранньої, більш повної форми -dyk (Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Морфология. М.: Наука, 1998. – С. 383). Цю точку зору згодом підтримало багато учених.

Афікс -ды сам по собі не є монофункціональним. При відмінюванні форми до неї приєднуються афікси особи другої групи. Форми множини першої і другої особи відрізняються від звичайних форм множини. Вони не мають стандартного показника – афікса -лар/-лер.

Бу есер халкъ интикъамджыларынынъ хатыравлары ве весикъалары эсасында язылды. 'Цей твір написаний на основі документів або документальних спогадів народних месників'. У цьому прикладі за допомогою пасивного дієслова в позитивному аспекті виражена достовірна завершена дія.

Окрім форми позитивного аспекту, дієслово минулого часу на -ды має також форми негативного аспекту та форми аспектів можливості і неможливості, питальну форму, що мають відповідні граматичні показники.

Загальне значення дієслова у формі минулого часу на -ды – здійснення/ нездійснення/ можливість/ неможливість здійснення дії у минулому – до моменту мовлення.

Семантика дієслова у формі на -ды відрізняється від значення інших форм минулого часу тим, що дія, яку вона позначає, завершилася у минулому – до моменту мовлення – і в цьому людина, яка говорить, не сумнівається. Причому той, хто говорить, може бути очевидцем цієї дії або йому зовсім не обов'язково бути присутнім при цьому, головне для нього – факт безперечного завершення дії. Дія, яка виражена формою на –ды, може бути як одноразовою, так і багаторазовою, як тривалою у минулому, так і короткочасною. Це визначається, головним чином, семантикою дієслова, до якого приєднується афікс -ды.

Особливістю семантики форми на -ды, яка відрізняє її від іншої синтетичної форми – -гъан, виступає неконтактність вираженої нею дії з моментом мовлення, тобто значення минулого часу, виражене формою на -ды, не має зв'язку з теперішнім часом або моментом мовлення.

У дисертації встановлено 4 парадигматичні і 5 синтагматичних сем форми на -ды.

Таким чином, у кримськотатарській мові як одній з типових представниць кипчацьких мов можна констатувати наявність різноманіття значень форми на -ды, її здатність виражати, окрім парадигматичних значень у контексті, безліч синтагматичних, у тому числі переносних, значень.

Відношення існуючих у кримськотатарській мові двох синтетичних форм минулого часу можна визначити як зіставлення одна з одною за семантикою категоричності (форма на -ды) – некатегоричності (форма на -гъан).

Минулий час на -гъан. В ієрархії форм минулого часу ця форма є однією з двох синтетичних форм. Форма на -гъан "в качестве прошедшего перфективного времени характерна для всех групп современных тюркских языков за