LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична класифікація афоризмів у картині світу Ліни Костенко




Н. В. Буц. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ АФОРИЗМІВ
216
У КАРТИНІ СВІТУ ЛІНИ КОСТЕНКО

РАЗДЕЛ 5. УКРАЇНСЬКА ЛІНГВІСТИКА:
СУЧАСНІСТЬ ТА МАЙБУТНЄ
УДК 81.373.
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ АФОРИЗМІВ
У КАРТИНІ СВІТУ ЛІНИ КОСТЕНКО
Н. В. Буц
В статье предлагается лексико-семантическая характеристика афоризмов, сделана
классификация опорных слов-афоризмов картины мира Лины Костенко.
Ключевые слова: афоризм, крылатые слова, картина мира, опорные слова
У статті пропонується лексико-семантична характеристика афоризмів, зроблена
класифікація опорних слів-афоризмів картини світу Ліни Костенко.
Ключові слова: афоризм, крилаті слова, картина світу, опорні слова
In clause the lexical-semantic characteristic of aphorisms is offered, the classification of basic
words-aphorisms of a picture of the world of Lina Kostenko is made.
Key words: an aphorism, winged words, picture of the world, basic words
Актуальність. Незважаючи на велику кількість дослідницьких робіт з афористики, теоретичні
уявлення про неї досить нечіткі. До нашого часу триває спір між вченими про те, чи є афоризм різновидом
крилатих слів чи це крилаті слова є різновид афоризма. „Афоризм (від грецьк. aphoridzo – відокремлюю,
визначаю) – коротке, лаконічне судження, яке в стислій, зручній для запам’ятовування формі містить
глибоку думку” [4, c. 42]. Він містить у собі завжди більше значення, ніж мовлено, він ніколи не
аргументує, але впливає на свідомість виразною неординарністю судження. Тому часто афоризми
називають „крилатими словами”. Особливість афоризма полягає в тому, що це гранично стисле і водночас
вичерпне визначення предмета чи ситуації, яке конденсує набутий досвід суспільного життя, реальності,
що оточує людину. Афоризм „передає узагальнену закінчену думку повчального або пізнавального змісту
в лаконічній увиразненій формі” [9, c. 48].
Джерелами афористики є фольклор, художня література, наукові твори, висловлювання видатних
людей. У фольклорі до афористичних засобів належать прислів’я, у літературних та наукових, зокрема
філософських, творах – лаконічні художні та логічні узагальнення, які своєрідно виражають важливий
зміст, а відтак набувають самостійного значення. Афоризми поділяються на вставні (наявні у творах
різних жанрів) та відокремлені (власне афористичний літературний жанр); за викладом змісту розрізняють
афоризми логічні й поетичні. Найбільш повно класифікацію літературних афоризмів дав Анатолій
Ткаченко у монографії „Мистецтво слова” [8, c. 290]. Літературні афоризми він розрізняє за походженням
на анонімні та авторські; за способом висловлення – дефінітивні та лозунгові; за змістовим наповненням –
повчально-однозначні та парадоксально-багатозначні, практичної і теоретичної спрямованості.
Мета. Тематика афоризмів, дібраних із поезій Ліни Костенко, дуже різноманітна. Творчість,
„безумовно, починається тільки там, де є усвідомлене прагнення вийти за межі загальновідомого”
[5, c. 13]. А коли йдеться про поетичну творчість, то треба визначити, що вона має свої власні естетичні
закони й тому вимагає особливого зосередження уваги, бо є „найскладнішим видом словесного
мистецтва”. Слід зазначити, що афористична тематика з плином часу стала дуже широкою і
різноманітною, у зв’язку з цим класифікувати її на даний момент можливо тільки у загальних рисах. Для
афоризмів важливе їх словесне вираження, яке досягається вмілим використанням стилістичних і
емоційних засобів. Ці засоби надають оригінальності і тим афоризмам, що виникли давно, і тим, що
виникли у наш час. Ми виділили сім основних тем афоризмів у поезії Ліни Костенко:
1)поет, поезія, мистецтво, слово
Поети – це біографи народу,
а в нього біографія тяжка. [2, c. 268]
2)час, простір
Але майбутнє тому і майбутнє,
що має бути, що б не було! [2, c. 110]
3)життя, щастя, доля
І все на світі треба пережити
І кожен фініш – це, по суті, старт [2, c. 13].


РАЗДЕЛ 5. УКРАЇНСЬКА ЛІНГВІСТИКА: СУЧАСНІСТЬ ТА МАЙБУТНЄ
217

4)особисте життя, кохання
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І може, це і є моя найвища сутність [2, c. 10].
5)людина, Батьківщина
Будь прокляті всі, хто відняв у мене вітчизну !
Але у Вітчизни ніхто не одніме мене [2, c. 238].
6)слава, успіх
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе [2, c. 107].
7)мораль
Підлість послідовна, як геометрія, -
вибирає найчесніших [2, c. 36].
Тематика афоризмів визначається їх лексичним складом і значною мірою опорними словами. У
досліджених нами афоризмах Ліни Костенко із збірки „Вибране”, романів „Берестечко” та „Маруся
Чурай” (всього – 176 афоризмів) найчастіше зустрічаються такі лексеми: поет – 11 разів, душа – 18 разів,
життя – 15 разів, людина – 9 разів, свобода – 8 разів, слово – 4 рази. Тематичну класифікацію опорних
слів зроблено за картиною світу Ж.П. Соколовської [6, c. 17; 7, c. 98]. Проаналізувавши 59 опорних слів,
ми виявили, що найчисленнішою є категорія Буття, сюди увійшло 19 опорних слів.
1. Констатація ідеї буття:
Є природа. І немає смерті.
Є тільки різні стадії буття[2, c. 201].
2. Реальність буття:
Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні
І кров, і барикади, і музика Бізе! [2, c. 114]
3. Людина як живе єство(до цієї семантичної підгрупи належать опорні слова „я”, „ми”, „себе”
„корифей”, „проноза”, „народ”, „людина”):
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І може, це і є моя найвища сутність [2, c. 10].
Ми – спадкоємці спадків розграбованих
Ми – власники сплюндрованих святинь [2, c. 548].
Твій біль беру на себе,
Твоя печаль в мені [2, c. 24].
Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
А як же він став корифеєм, як не був Орфеєм? [2, c. 539]
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все [2, c. 541].
Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина [2, c. 38].
4. Стать людини:
Всесвіт. Проблеми.
Трагедій поденщина.
А я закохалася. Сказано – женщина [2, c. 148].
5. Відображення дійсності в свідомості:
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось! [2, c. 66]
6. Суспільне буття(це значення мають опорні слова „поет”, „поезія”, „вірші”, „мистецтво”, „успіх”,
„слава”, „вітчизна”):
Поет – це медіум історії [2, c. 550].
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі [2, c. 138].
Адресовані людям вірші
найщиріший у світі лист [2, c. 135].
Будь прокляті всі, хто відняв у мене вітчизну!
Але у Вітчизни ніхто не одніме мене [2, c. 238].
До категорії Простірналежить слово „бездонний”, яке має значення протяжності по одному з
трьох вимірів, а саме по глибині:
Очі в загадок бездонні.
Із тих рівнянь, де всі вже невідомі [2, c. 395].
Категорія Часу представлена п’ятьма опорними словами.
1.Констатація ідеї