LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигма широкозначних слів української мови

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА




ТЕРЕЩЕНКО СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА



УДК 811. 161. 2' 373



ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ПАРАДИГМА ШИРОКОЗНАЧНИХ СЛІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ





Спеціальність 10.02.01 – українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету

імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Голікова Наталія Сергіївна,

кафедра української мови

Дніпропетровського національного

університету імені Олеся Гончара


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Зеленько Анатолій Степанович,

кафедра української філології

та загального мовознавства

Луганського національного

університету імені Тараса Шевченка


кандидат філологічних наук, доцент

Віняр Ганна Миколаївна,

кафедра української мови

Криворізького державного

педагогічного університету


Захист відбудеться "12" грудня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара (49065, м. Дніпропетровськ, пл. Т. Г. Шевченка, 1, Палац студентів ДНУ ім. Ю. Гагаріна).


Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8).


Автореферат розісланий "_7_" листопада 2008 р.


Учений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент М. С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Сучасна епоха – епоха семантики, час підвищеного інтересу до вивчення значень слів, адже мова є засобом кодування та декодування певної інформації. Традиційним в українському мовознавстві є розподіл лексем на однозначні та багатозначні. Однак багатьма вченими визнається існування в мові іншої групи назв – слів із широкою семантикою, чи еврисемантів. Термін "широкозначне слово" не є загальноприйнятим в україністиці, проте він активно вживається в сучасній романістиці, германістиці та русистиці (Н. Амосова, І. Арнольд, Л. Барсук, І. Бойкова, І. Василюк, К. Горшкова, Л. Гросул, Г. Гурська, Г. Давидова, Б. Джоломанова, С. Дімова, А. Єгорова, Т. Жукова, Л. Івченко, Л. Кістанова, В. Колобаєв, В. Конецька, С. Красногірева, Л. Лебєдєва, А. Ленца, І. Лотова, В. Луговий, Г. Нікітіна, Р. Ніколаєвська, В. Плоткін, В. Соколова, А. Степанова, В. Умборг та ін.)

Широкозначність, чи еврисемія (від давньогрецького ευρεία, ευρύς – широкий), – це лінгвальне явище лексико-семантичного рівня, яке характеризується розширенням семантичного обсягу слова для позначення різноманітного кола денотатів. Під широким значенням розуміємо цілісне значення з максимальним ступенем узагальненості, яке існує в мові (тобто в умовах ізоляції слова від конкретного контексту), проте звужується і конкретизується в мовленні. В основі семантики таких слів лежить надзвичайно узагальнена та абстрагована ознака, завдяки якій стає можливим позначення безлічі предметів і явищ навколишньої дійсності.

Широкозначність (еврисемічність) – це якісна характеристика значення лексичної одиниці, що розкривається в плані його узагальненості. Еврисемічність слова знаходиться в прямій залежності від смислового обсягу значення, від того, яке коло предметів, явищ, відношень позамовної дійсності охоплюється лексичним значенням мовної одиниці. У мовленні рівень широкозначності прогнозується різноманіттям семантичних зв'язків, які утворює еврисемант, вступаючи в синтагматичні відношення з іншими словами.

Важлива роль широкозначних слів у лексичній системі української мови пояснюється поліфункціональністю, поліденотативністю, здатністю проникати в найрізноманітніші сфери людської діяльності, надзвичайно високою продуктивністю вживання, багатством семантичних варіантів, які реалізуються в мовленнєвих контекстах, тощо.

Актуальність дисертаційної роботи. Мовознавство активніше почало звертатися до семантики мовних одиниць, але проблема широкозначності слів української мови до цього часу не розроблена, на неї не звертають уваги більшість лінгвістів, ототожнюючи з явищем полісемії. Парадигма широкозначних слів української мови не була предметом спеціального аналізу, а наявні в літературі окремі зауваження щодо еврисемії у флективно-синтетичних мовах дають лише фрагментарне уявлення про сутність явища. Актуальність дисертаційної роботи визначається такими чинниками: відсутністю праць, присвячених усебічному цілісному вивченню широкозначності; зв'язком семантичних категорій широкозначності та багатозначності в лінгвістиці; необхідністю розкриття семантики, структурної організації еврисемантів, критеріїв відмежування їх від полісемантів і моносемантів; відсутністю лексикографічного фіксування й опису слів із широкою семантикою. Важливість проблеми широкозначності сьогодні пояснюється ще й недостатнім рівнем застосування методики компонентного аналізу при вивченні структури лексичних значень слів. Актуальність праці суттєво і принципово доповнюється тим, що еврисемія як лексико-семантична категорія української мови виділена й досліджена в дисертації вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертації відповідає науковій темі кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара "Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови". Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 7 від 2 березня 2006 р.) та схвалена науковою координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 307 / 504 від 30 травня 2006 р.).

Об'єкт дослідження – широкозначність як лексико-семантичне явище.

Предмет дослідження – парадигма широкозначних слів української мови.

Мета роботи полягає у вивченні явища еврисемії та всебічному аналізі широкозначних слів української мови, який вимагає