LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигма широкозначних слів української мови

тощо), а в наступні два десятиліття розглядалися питання, пов'язані, головним чином, із функціональним потенціалом широкозначних слів різних мов світу, зокрема англійської, французької, німецької та російської. Роботи К. Горшкової, Л. Гросул, Г. Гурської, Б. Джоломанової, С. Дімової, Л. Івченко, В. Колобаєва, С. Красногіревої, Л. Лебєдєвої, А. Ленца, І. Лотової, Г. Нікітіної та ін. присвячені розкриттю функціонально-граматичного аспекту еврисемантів, їх лексичної і синтаксичної сполучуваності. У 90-х роках ХХ ст. розроблялися нові напрями теорії широкозначності – проводився порівняльний аналіз широкозначних лексичних та фразеологічних одиниць (І. Василюк), виявлявся прагматичний аспект семантики слів широкої понятійної основи (Л. Кістанова, А. Степанова). Із сфери лексики широкозначність перенесли у фразеологію, дослідивши еврисемічність стійких виразів і сполук (В. Луговий, В. Попова, В. Умборг та ін.). На початку нового тисячоліття з'явилися роботи, у яких розглядався когнітивний потенціал слів із широким значенням (Т. Гарковська).

Широкозначність у дисертації вважаємо лексико-семантичною категорією, яка займає певне місце в семасіології, входить до більш складної функціонально-семантичної категорії неоднозначності, співіснує з подібними семантичними категоріями, переважно з багатозначністю, репрезентується мовними одиницями (еврисемантами) з особливим типом лексичних значень.

У підрозділі1.2. "Широкозначність як семантична категорія" відображено специфіку еврисемії як лексико-семантичної категорії при зіставленні її з категоріями абстрактності / конкретності, полісемії, омонімії, невизначеності, неоднозначності та дифузності.

У лінгвістиці ототожнення широкозначності й абстрагування неможливе. Широке значення виступає різновидом абстрактного, оскільки передає поняття про клас, у той час як абстрактне поняття може вказувати на властивість або ознаку конкретного предмета. Будь-який еврисемант завдяки своїй узагальненій семантиці виступає абстрактною назвою, родовим найменуванням (напр.: діло, робота, справа і под.), і лише обмежена частина абстрактної лексики вважається широкозначною (напр.: почуття, рух і под.).

Специфіка лексико-семантичної категорії широкозначності найяскравіше розкривається при зіставленні її з багатозначністю. Широкозначність та полісемія співвідносяться у "кількісно-якісному" відношенні. Якщо еврисемія слів – це якісна характеристика значення, то полісемія – кількісна, оскільки передбачає наявність певного числа значень відповідного слова. Полісемант завжди виражає два або декілька різних понять, які обов'язково входять до його семантичної структури, закріплюються і формують значення. У словах із широкою семантикою позначувані поняття лише зовні пов'язуються зі словом, із фонетичною оболонкою, проте не входять до його семантичної структури. Вони з'являються при функціонуванні лексеми в конкретних контекстах і співвідносяться з єдиним узагальненим широким поняттям, напр.: річ – "предметність", робити – "дія" тощо. І широкозначність, і багатозначність "знімаються" контекстом: відбувається відбір потрібного значення полісеманта або ж наповнення конкретним змістом широкого значення еврисеманта.

Наявність у слові широкого значення не виключає можливості існування його омонімів, тобто самостійно співзвучних із ним слів із своєю власною понятійною і предметною співвіднесеністю (Н. Амосова). Якщо один із омонімів виражає широке за обсягом і вузьке за змістом поняття, яке розкривається лише в контексті, і якщо архісемою такого значення виступає родова сема, то слово належить до еврисемантів. Наприклад, омонімічні лексеми річ – будь-який предмет взагалі і річ – мова, виступ; справа (широкозначний іменник) – робота, заняття людини та справа (прислівник) – із правого боку і под.

Широкозначність та полісемія іноді спричиняють мовну невизначеність, заважають прозорому сприйняттю висловлення. Під невизначеністю розуміємо когнітивно-дискурсну категорію, яка характеризує мисленнєво-мовленнєві процеси під час комунікації (Т. Фітьо). Сутність невизначеності, головним чином, полягає в тому, що будь-який мовний знак (слово, фразеологізм, словосполучення, речення), узятий поза контекстом, характеризується більш-менш виявленою семантичною неповнотою, незрозумілістю, незавершеністю. Еврисеманти на мовному рівні семантично невизначені, оскільки широке значення – максимально узагальнене сигніфікативне значення, яке виражає широке за обсягом фактів та явищ дійсності поняття (напр.: винахід, виріб, витвір і под.). Перехід на мовленнєвий рівень супроводжується "семантичним наповненням" їх змісту та "семантичним спустошенням" обсягу (А. Ленца). У тексті будь-який еврисемант стає вже чітко визначеним:

"А коли перед тобою в'язниця – один із найдавніших людських винаходів... Як то кажуть: "Не зарікайся: і по мудрому чорт катається..." (П. Загребельний);

"Сніданок ми ніколи не їли з хлібом. Що б там не подавали, суп чи кашу, хліб залишався цілий. І вже коли ось-ось мала пролунати команда "встати!", ми пускали по руках солянку з сірою крупною сіллю, кожен брав з неї пучку солі і трусив нею пайку, потім удавлював дрібки великим пальцем у м'якушку і ховав хліб до кишені. Цей винахід сподобався усьому училищу, бо ні до сніданку, ні в сніданок нам не хотілося їсти дужче, ніж після сніданку" (Гр. Тютюнник).

Лексико-семантичні категорії еврисемії та дифузності плутаються, невиправдано ототожнюються. Дифузність визначається як нечітка диференціація значень у слові, відсутність меж між ними, а дифузія розуміється як семантична структура, в якій слово позначає розширений до невизначеності сигніфікат і називає численні конкретні референти (І. Василюк). Широкозначність у дисертації розглядаємо як різновид дифузії: будь-яке еврисемічне значення можна вважати дифузним, проте не кожне дифузне є широким. Дифузія деяких слів викликається варіюванням конотативного значення (напр.: бовдур, дурак, ідіот і под.).

У підрозділі1.3. "Широкозначність і контекст" з'ясовано роль контексту в розкритті широкої семантики.

Широкозначне слово в мові несе невизначену інформацію, а в контексті реалізує конкретну лексичну семантику, де одні значення нейтралізуються, інші ж актуалізуються. Крім того, контекст модифікує смисл у межах одного широкого значення, уточнює його, розширюючи або обмежуючи коло денотатів.

У другому розділі"Лексико-семантична парадигма широкозначних іменників" – розкрито специфіку широкої семантики субстантивів української мови, проаналізовано особливості їх функціонування в художньому тексті.

Підрозділ2.1."Типи широких значень слів. Класифікація еврисемантів української мови"присвячений аналізові типів широкої семантики та класів українських еврисемантів.

Усі широкі значення слів української мови за