LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигма широкозначних слів української мови

ступенем узагальненості, співвіднесеністю з певним колом денотатів, а також за структурою широкої семантики розподілено на два класи: категоріально-широке значення та відносно широке значення. Перший із них представляє семантику найвищого ступеня абстрагованості, яка виражає поняття "предметності" для іменників, "непроцесуальної ознаки предмета" для прикметників, "дії" чи "стану" для дієслів тощо. Серед усіх досліджених назв категоріально-широке значення мають, наприклад, іменник річ ("предметність"), дієслова бути ("стан"), робити – ("дія") та ін. У структурі такого значення наявна лише одна інтегральна сема. В основі відносно широкого значення лежить родове поняття, а структуру складає вже не тільки інтегральна, а й диференційні семи, напр.: іменники людина, особа, подія, тварина, явище і под. Рівень абстрагованості цього типу значення помітно нижчий, ніж попереднього.

Усю широкозначну лексику розглянуто в реферованому дослідженні як систему лексико-семантичних полів (ЛСП) – найбільших парадигматичних об'єднань. Під лексико-семантичним полем розуміємо групи слів, об'єднаних спільністю змісту та відображення позначуваних ними реалій дійсності – людей, предметів, явищ та ін. (М. Кочерган). Еврисеманти української мови розподілено за двома полями: ЛСП широкозначних назв речей (підрозділ2.2. "Лексико-семантичне поле еврисемантів – назв речей") та ЛСП широкозначних назв людини (підрозділ2.3. "Лексико-семантичне поле еврисемантів – назв людини"). Структуру кожного поля розглянуто як сукупність менших організацій слів – лексико-семантичних груп (ЛСГ), підгруп.

Обидва ЛСП ієрархічно впорядковані: мають центр і периферію. У роботі доведено, що ядерні слова груп семантично найбільш узагальнені, найчастотніші, активно вступають у синтагматичні зв'язки, а віддалені лексеми – значно конкретніші, сполучуваність їх обмежена.



У ЛСП еврисемантів – назв речей виділено три ЛСГ:

1) широкозначні назви матеріальних предметів (виріб, винахід, витвір, інструмент, предмет, прилад, пристрій тощо);

2) еврисеманти – найменування життєвих, суспільних, природних, реальних чи уявних подій (випадок, подія, ситуація, факт, явище та ін.);

3) широкозначні назви справ – найрізноманітніших видів діяльності, роботи, праці, занять (діло, діяльність, заняття, робота, праця, справа і под.).

У процесі аналізу структури широких значень слів виявлено, що архісема "матеріальна предметність" є об'єднуючою семантичною ознакою широкозначних назв предметів (порівняймо структури широких значень слів: "матеріальна предметність" (предмет), "матеріальна предметність" + "матеріал виготовлення" (виріб), "матеріальна предметність" + "призначення" (інструмент)). Сема "зовнішній вияв предметності" спільна для еврисемічних найменувань подій (пор.: "предметність" + "зовнішній вияв" (подія), "предметність" + "зовнішній вияв" + "істинність" (факт)). Сема "діяльність" наявна в структурі широких значень проаналізованих назв справ (напр.: "діяльність" (справа), "діяльність" + "процес" (робота), "діяльність" + "трудовий процес" (праця) тощо).

До ЛСП еврисемантів – назв людини включено іменники із спільною семою "людська сутність". За диференційними ознаками "біологічна сутність", "соціальна сутність", "рід діяльності", "стосунки з іншими людьми" виділено чотири ЛСГ:

1) назви людини як живого організму (індивід, істота, організм, постать, створіння та ін.);

2) назви людини як одиниці соціуму (індивідуальність, особа, особистість і под.);

3) назви осіб за родовою діяльністю, посадою або професією (керівник, майстер, помічник, спеціаліст, фахівець і под.);

4) еврисеманти на позначення стосунків між людьми – сімейних, родинних, територіальних чи суспільних (жінка, чоловік; ворог, гість, друг, колега, приятель, сусід та ін.).

Сема "людина" ("людська сутність") виражає спільне значення, властиве всім компонентам аналізованої парадигми, у той же час протиставляє їх широкозначним назвам речей (пор.: "біологічний організм" (істота), "біологічний організм" + "людська сутність" (людина), "біологічний організм" + "людська сутність" + "соціальна сутність" (особа).

У лексико-семантичній парадигмі широкозначних іменників еврисемант „штука" відіграє особливе місце позагрупового компонента, знаходиться на межі двох полів. З одного боку, називаючи будь-який предмет дійсності, явище, ситуацію, він семантично наближається до ядерного слова ЛСП найменувань речей, може заміщувати всі його компоненти, а з іншого, – входить до складу ЛСП найбільш узагальнених назв людини. Указуючи на приблизну кількість чого-небудь, еврисемант стає квантитативною одиницею. Напр.: „Дружнім сміхом відповіло товариство на цю штуку – витівку. Сказано ж: артист!" (О. Гончар);

„Він забивав памороки показниками, і не просто показниками, а високими, найвищими, а найвищі показники – це така штука, що в кого вони є, то вже до нього не доступишся" (П. Загребельний).

У підрозділі2.4. "Функції іменникових еврисемантів у структурі художнього тексту" досліджено роль еврисемантів у художніх творах.

Основними функціями широкозначних іменників у структурі літературно-художніх творів ХХ століття виступають повторна номінація та заміщення. Повторна номінація, за класифікацією В. Гака, – це різновид синтагматичної номінації, при якій один і той же предмет (істота чи неістота) позначається різними словами, які співіснують у мові і мають свої лексичні значення. Ця функція характерна для широкозначних назв людей. Аналіз показав, що такі іменники в основному не вносять ніякої нової інформації у висловлення, а лише повторно називають осіб:

"Ясень був вельми веселий чоловік, але в літописах годі шукати згадок про веселих людей, бо ж відомо, що тільки рівні сміються між собою, а літописи складаються для послідовно-впертого простеження й утвердження людської нерівності, що неминуче супроводжується урочистістю й надмірною поважністю" (П. Загребельний);

"Нарешті почула кілька нетерплячих дзвінків у двері. Так дзвонив лише Богдан. Вона кинулась до дверей, почуваючи, як тремтять руки, як тремтить вона вся. Чоловік зайшов у вітальню втомлений і розчарований" (К. Мотрич).

Для еврисемантів – узагальнених назв речей типова функція заміщення. Широкозначні слова заміщують окремі лексеми, словосполучення чи навіть фрагменти тексту. Заміщення слів у межах одного речення обумовлено фонетичним урізноманітненням висловленого, його милозвучністю або логічною послідовністю. При заміщенні широкозначними іменниками фрагментів тексту створюється своєрідний стилістичний контекст. Наприклад, еврисемант річ заміщує лексеми хліб, видовище, робота, гра:

"У старому Римі люди вимагали двох речей: хліба і видовищ, тобто роботи і гри.