LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигма широкозначних слів української мови

— лаяти, сварити когось за якусь провину; брати до уваги щось — зважати на що-небудь, ураховувати щось; брати зобов'язання — зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати; переймати на себе певний обов'язок; брати слово – виступати зі словом; брати участь у чому — бути учасником чого-небудь; брати рушники — свататися; брати шлюб – одружуватися;

бути – бути в побуті – використовувати щось в побуті; бути винятком – відрізнятися від інших; бути на боці – стати прибічником кого-небудь; бути на чолі – очолювати що-небудь; бути на поводі – діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись волі інших; бути за батька (сина і т. ін.) кому — заступати батька (сина і т. ін.), ставитися до когось, як батько (син і т. ін.);

давати – давати до книжки примітки – робити позначки; давати дорогу – звільняти шлях; давати змогу – надати можливість у виконанні чого-небудь; давати їжу – годувати, давати лад — наводити, забезпечувати лад, порядок у чому-небудь, порядкувати; давати місце – пропускати уперед; давати перевагу (кому) – симпатизувати комусь; давати пораду – радити комусь; давати початок — бути першоосновою, джерелом чого; давати притулок – дозволити комусь жити із собою; давати слово — надавати можливість виступити на зборах або обіцяти що-небудь комусь і под.

Усі широкозначні дієслова первинні за походженням, поліфункціональні та синсемантичні, тобто контекстуально залежні. Вони виступають в ролі самостійних (бити, давати / дати, узяти / брати тощо), допоміжних (вважатися, залишатися / залишитися, здаватися / здатися, лишатися / лишитися, робитися / зробитися, ставати / стати і под.) або службових (зв'язка бути) слів.

У підрозділі 4.4. "Функціональні особливості дієслів" розглянуто текстову специфіку вербальних еврисемантів у художньому мовленні.

Роль широкозначних дієслів у художніх текстах полягає, головним чином, у їх організаційній функції: вербальні еврисеманти виступають зв'язковими ланками між частинами тексту, при цьому вони вступають у проспективний, ретроспективний або подвійний зв'язки з іншими словами. Якщо дієслово вживається вперше і залежить від наступного контексту, пояснюється ним, то йдеться про проспективний зв'язок; якщо співвідноситься з попереднім контекстом, – має місце ретроспективний зв'язок; при подвійному зв'язку еврисемант обумовлюється попереднім і наступним контекстами одночасно.


У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Широкозначність, чи еврисемія, – це мовне явище лексико-семантичного рівня, яке характеризується розширенням семантичного обсягу слова для позначення різноманітного кола предметів, явищ, дій тощо. Широке значення є цілісним значенням із максимальним ступенем узагальненості, воно існує в мові (тобто в умовах ізоляції слова від конкретного контексту), проте звужується й конкретизується в мовленні. В основі семантики таких слів лежить надзвичайно абстрагована ознака, завдяки якій стає можливим позначення безлічі предметів і явищ навколишньої дійсності.

2. Широкозначність – це особлива лексико-семантична категорія, яка займає певне місце в семасіології, входить до складнішої функціонально-семантичної категорії неоднозначності, співіснує з іншими семантичними категоріями, зокрема з абстрактністю / конкретністю, полісемією, омонімією, невизначеністю та дифузією.

3. Еврисемія як лінгвістична категорія – це сукупність мовних одиниць із широким максимально абстрагованим значенням, яке конкретизується в мовленні. Широке значення зазвичай не єдине в слові, а співіснує з іншими ЛСВ, проте це положення не дає права ототожнювати широкозначність та багатозначність. Мікроструктура, яка окреслює явище полісемії, розкривається на рівні семантичної структури слова, а мікроструктура, яка представляє еврисемію, – на рівні одного значення.

4. Залежно від ступеня узагальненості широкої семантики та її місця серед інших ЛСВ виділено два типи широких значень: категоріально-широке та відносно широке. Перший із них виступає категоріальним значенням того чи іншого граматичного класу слів; до його структури входить лише інтегральна сема. В основі відносно широкого значення лежить родове поняття; його структуру складає вже не тільки інтегральна, а й диференційні семи.

5. Широкозначні слова на категорійній основі об'єднані в три парадигми (іменники, займенники, дієслова), які розглядаються як система найбільших угруповань – лексико-семантичних полів. Єдність і цілісність кожного ЛСП еврисемантів забезпечується його внутрішнім упорядкуванням: центр – периферія. До поля зараховуються слова за наявності в їх семантичній структурі спільної формальної ознаки – широкого значення, яке конкретизується в контексті.

6. Широкозначні слова в художніх текстах несуть різне функціональне навантаження. Субстантивні еврисеманти, зокрема, не вносячи ніякої нової інформації, виконують функцію повторного називання, тим самим увиразнюють художнє мовлення. Прономінативи, вказуючи на фрагменти тексту, уточнюють або конкретизують їх. Широкозначні дієслова зв'язують частини тексту, роблять його інформативнішим, допомагають уникати словесних повторів, сприяють послідовності та закономірності викладу думок.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

  • Метод компонентного аналізу в лінгвістиці // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. праць / За ред. проф. Д. Х. Баранника. – Вип. 4. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С. 207–213.

  • Широкозначність та багатозначність в українській мові // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – № 82. – Т. 2. – 2006. – С. 177–179.

  • Лексико-семантичне поле еврисемантів із значенням "річ" в українській мові // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. праць / За ред. проф. Д. Х. Баранника. – Вип. 5. – Дніпропетровськ: Пороги, 2007. – С. 127–136.

  • Структурно-семантичний аналіз еврисемантів української мови (на матеріалі лексико-семантичного поля "Річ") // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – № 110. – Т. 2. – 2007. – С. 220–222.

  • Категорійний статус широкозначності, чи еврисемії // Наукові записки. – Випуск 75 (4). – Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. – Кіровоград: РВВ Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, 2008. – С. 320– 323.

  • До питання про сутність широкозначності // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Серія "Філологічні науки". – 2008. – № 4. – С. 78–81.



    АНОТАЦІЯ


    Терещенко С. С. Лексико-семантична парадигма широкозначних слів української мови. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата


  •