LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигматика комп’ютерної термінолексики

10. Степаненко Н. Локативні дієслівно-іменні конструкції з прийменниками напереріз, навперейми в українській мові і їх відповідники в російській
мові // Проблеми граматики, фонетики, лінгводидактики.– Полтава, 2001.– С.46-49.
11. Тимченко Є. К. Льокатив в українській мові: З Укр.. Складні.– К.Вид-во Укр..Ан, 1925. – 71 с.
12. Українська мова. Енциклопедія.– К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.

Джерела дослідження
1. Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття / Упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. В. Ґабора .
– Львів: ЛА «Піраміда», 2002. – 628 с.
2. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980.

Махачашвілі Р. К.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ПАРАДИГМАТИКА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ

«Техносфера» сучасного буття представляє собою комплексну, інтегровану, багатовимірну сутність і являє собою
об’єкт дослідження майже всих галузей сучасної гуманітарної науки (філософії, психології, соціології, культурології,
тощо) [1; 2; 3; 4]. В лінгвістичному аспекті, нові комп’ютерні реалії, які з’являються з незбагненною швидкістю,
потребують негайного відображення в сучасній англійській мові.
Саме тому в останні роки в значній мірі зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови. Як ніколи
актуального змісту набуло поняття “неологізму”, як рушійної сили прогресу мови [5; 6]. Слід зазначити також, що
особливо бурхливого розвитку в умовах сучасного етапу інформаційної революції набуває та сфера лексичних
новоутворень англійської мови, яка безпосередньо співвідноситься з науково-технічним прогресом, тобто так звана
“комп’ютерна термінолексика”.
Актуальністьданої роботи в світлі найновіших тенденцій розвитку лексикології в цілому зумовлена її орієнтацією
на дослідження комплексних парадигматичних аспектів загалу комп’ютерної лексики англійської мови, а також наявною
потребою лінгвістичних досліджень у наведеній галузі, орієнтованих рівною мірою як на прикладний (практичний), так і
на теоретичний (фундаментальний) аспекти. Безпосередньою метою статті є дослідження шляхів та механізмів
розгалуження лексико-семантичних парадигм у межах загалу лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх
технологій.
Надалі маємо вести мову про явище атракції синонімічних неологізмів навколо базових центрів словотвірних
парадигм. На думку деяких науковців, наймотивованішим та найобґрунтованішим є розуміння синонімічного гнізда як
історичного утворення для позначення одного поняття або низки тотожних понять [7; 8]. Визнання одного поняття, що
лежить в основі синонімічного гнізда, теоретично з’ясовує питання про межі останнього в рамках термінологічної
системи. Однак, необхідно зауважити, що у термінологічних системах роль синонімії як системоформуючого фактору
значно менша, ніж у системі загальновживаної лексики, тому що в них (терміносистемах) реалізується переважно тільки
різновид синонімії повного і часткового характеру.
Крім того, під час розгляду термінологічної синонімії, слід мати на увазі той факт, що саме поняття “синоніма” в
термінології відрізняється від відповідного поняття в загальнолітературній мові. По-перше, у загальновживаній мові
синоніми – це, як правило, слова однієї частини мови. Синоніми у термінології – це терміни, що належать до одного й того
ж денотата, але мають відмінності у поняттєвому плані, а також можуть відрізнятись семантикою словотвірних елементів,
етимологією та особливостями функціонування. До того ж, за визначенням дослідників синонімами можуть бути
термінологічні одиниці різних структурних рівнів та, навіть, різних знакових виражень [9; 10].
Необхідно зауважити, що явище синонімії здебільшого притаманне “молодим” терміносистемам (до яких,
безперечно, відноситься і комп’ютерна) і являє собою результат пошуку найбільш раціональної номінації відповідного
поняття, а також, прояв системності в термінах різних науково-технічних галузей.
Широкого розповсюдження в межах загалу лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій набуває явище
атракції синонімічних новоутворень навколо ключових понять, які, власне, і виступають центрами лексико-семантичних
парадигм. До таких центрів ми пропонуємо відносити наступні поняття (як: а)„сфероцентричні” так і
б) „антропосферичніричні” за природою):
а) – „процес упровадження сучасних цифрових технологій”;
– „характеристика періоду “тотальної комп’ютеризації”;
– „метамова світу комп’ютерних технологій”;
б) – „комп’ютерна” генерація”;
– „фахівець в галузі новітніх технологій”;
– „особа, відчужена від технічної сфери”, тощо.
У процесі дослідження системи сучасної комп’ютерної термінолексики англійської мови, доцільним є, на нашу
думку, окреслити те науково–прогресивне тло, на якому саме і відбуваються зміни у мові. Так, необхідно зазначити, що
здійснення “надзавдання” по впровадженню сучасних цифрових технологій найчастіше обертається так званими
“революціями” у відповідних галузях [11]. З лінгвальної точки зору диний феномен знаходить своє відображення у
виникненні цілої низки словосполучень, основою яких є поняття revolution. Наприклад: cable revolution – широке
застосування кабельного телебачення, wireless revolution – широкомасштабне впровадження стільникового зв’язку, network
revolution – комп’ютеризація підприємств. Загальною десигнацією цього процесу є термінологічна актуалізація поняття
“кібернетичної революції” як такої – cyber revolution.
Крім того, за виникнення особливої метамови світу комп’ютерних технологій, навколо даного поняття
розгалуженню підлягають одразу декілька груп термінів–неологізмів. По-перше, це нові лексичні одиниці, створені за
допомогою розглянутого вище афіксоїда cyber–: cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle.
Але існує цілий ряд неологізмів, що з’явились на основі нового словотворчого елемента speak–, який вживається
здебільшого в значенні “професійний жаргон фахівців”. Так, наприклад, спеціальна термінологія, що використовується в
роботі з програмним забезпеченням, позначається новоутворенням software–speak, а поняття жаргону, на якому
спілкуються комп’ютерні “профі” відтепер відбивається неологізмом guruspeak, Netspeak або bitespeak. Існує також окрема
мова так званих “хакерів”, або комп’ютерних “злодіїв” – hackerspeak:

9

«Perhaps the next great movement in English literature will somehow be fuelled by the new phenomenon of Netspeak.”
(Time, Nov., 2001).
Узагальнюючий термін, що позначає новоутворену “комп’ютерну” лексику – cyberspeak – можна вважати
перехідною ланкою між зазначеними групами неологізмів, оскільки поєднує в собі їх центральні словотвірні елементи.
На поняттєвому рівні до даної парадигми можна віднести також такі одиниці як Netois– “специфічний діалект
тих, хто спілкується за допомогою мережі Internet” (зазначимо, що даний неологізм було утворено шляхом телескопічного
зрощення лексем Net[стале скорочення від Internet] та patois – “локальна говірка, діалект”), та Internetese – “специфічний
стиль спілкування в комп’ютерному просторі”:
„Knowles' site is written in Internetese, a sort of stream–of–consciousness ranting in which emphasis is provided by writing
in all–capitals, and where one exclamation point is never enough.» (The Globe and Mail, June 26, 1998).
Кіберпростір представляє собою продукт людського розуму. Разом з тим, як уже було розглянуто вище, структура
техногенної дійсності здебільшого відтворює відповідні елементи структури реального (некомп’ютерного) буття. Саме
тому, в межах техногенного континууму Людина представляє собою центральний конституент техносфери сучасного
буття. Однак, цілком логічно припустити, що засоби лінгвального позиціонування Людини в віртуальній дійсності дещо
відмінна від її статусу в реальному світі.
Так, наприклад, до таких відноситься ціла низка лексичних новотворів, які позначають нову “Інтернет-генерацію”:
N–Gen або Gen N (Net