LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична парадигматика комп’ютерної термінолексики

Generation), Generation I (information / Internet), Generation D (digital) – “перше покоління дітлахів,
що виросли в Мережі”:
«The NetGeneration or N–Gen has arrived.” (The Globe and Mail, Oct. 30, 2001);
«... if Baltimore is serious about attracting Generation D-the digital generation of young computer wizards – it should use
its ... front property to create places that would draw them.” (The Baltimore Sun, Sept. 24, 2000),
Gen WWW, dot-com generationMillGen – “покоління американців, які народилися після 1981 року” (тобто ті, кому в
2001 році виповнилось 20 років, і від яких залежатиме доля техногенного суспільства в новому тисячолітті).
У свою чергу, категорію спорідненості певною мірою нівельовано в межах Інтернет – суспільства. Тому, поняття,
пов’язані з цією категорією, можуть бути протиставлені термінам віку користувачів Мережі. Вартими уваги, в цьому
зв’язку, на нашу думку, є такі новоутворення, як: screenager (телескопічне злиття лексем “screen” та “teenager”) – “підліток,
який народився та виріс в комп’ютерну епоху”, disk dancers – “діти, які надмірно захоплюються мережевими іграми”, script
kiddies – “неосвічені та невмілі “хакери” які намагаються дістатися до ядра комп’ютерних програм, залучаючи програмне
забезпечення, що ці програми руйнує”:
“…He estimates 99% are launched by what security experts call script kiddies. ... They just drop in at one of the many illicit
Web sites offering cracking programs, or scripts.» (USA Today, May 6, 2001),
kiddiot (телескопічне поєднання лексем “kid” та “idiot”) – “молодий, лютий “хакер”, який є недостатньо
досвідченим або вправним для того, щоб створювати “зламні” програми, і, тому, має користуватись доробком інших”:
«Rarely found in IT–related jobs, kiddiots download hacking tools and run basic attacks to gain credence among their
peers.» (Network News, Sept. 19, 2003).
Потребує уваги той факт, що майже з усіх наведених одиниць чітко простежуються дві смислові домінанти:
1) молодий вік “референтів” (до складу всіх зазначених одиниць в певній формі залучено сему “дитина, підліток”); 2) брак
професійного / життєвого (в даному випадку – “комп’ютерного”) досвіду (наданий параметр може вважатись логічним
наслідком першої поняттєвої домінанти). З огляду на вищесказане, маємо зауважити, що наданий фрагмент категорійної
схеми системи комп’ютерної термінолексики є носієм певної “футуристичної” (тобто “майбутнісної”) динаміки у
поняттєвому аспекті (від молодого – до дорослого, від неосвіченості – до досвіду).
Таким чином, маємо зазначити, що явища синонімії в межах комп’ютерної термінолексики є цілком
закономірними, підтверджуючими асиметрію терміну як мовного знака. Наявність даного феномену в сфері термінології
сприяє актуалізації глибинних зв’язків між терміном та поняттям.
Крім того, в сучасній англійській мові викрісталізовано наявну тенденцію до специфічного застосування, і, як
наслідок, переосмислення в межах загалу лексики сфери новітніх технологій механізму „аналогії” [5, с. 119] як одного з
продуктивних методів збагачення словникового складу сучасної англійської мови. У наданому випадку ми маємо вести
мову про виникнення певної кількості лінгвальних новоутворень сфери новітніх технологій (як безпосередньо лексичних,
так і фразеологізованих) за аналогією з уже існуючими одиницями корпусу загальновживаної лексики. Прикладами
можуть слугувати такі утворення як ge-rich-click (Cf.: get-rich–quick), clicks-and-mortar (Cf.: bricks-and-mortar), leadite (Cf.:
ludite) cybotage (Cf.: sabotage), тощо.
Необхідно зауважити, що специфіку наданих новоутворень складає, на наш погляд, застосування аналогії на
фонетичному (фонологічному) рівні. Тобто, в парадигмальному аспекті йдеться про явище так званої „міжсферної
омонімії”. Саме тому ми пропонуємо визначити лінгвальні одиниці такого типу як „гомофонічні (гомофонні) / частково
гомофонні аналоги”. Слід наголосити, також, що з огляду на тенденцію до надання переваги візуальному вираженню
елементів техносфери, стає очевидним, що в репрезентований спосіб (із застосуванням гомофонії) стає можливим
встановлення двосторонньої кореляції між лінгвальними сферами двох реальностей (комп’ютерної та звичайної).
Причому, зауважимо, що остаточна поняттєва та семантична дистинкція між наведеними „парними” елементами можлива
лише на візуально-графічному рівні.
Антонімія як прояв мовної асиметрії в межах загалу комп’ютерних інновацій англійської мови за результатами
наших спостережень, окрім деяких одиничних асистемних випадків формування антонімічних пар, що не підлягають
класифікуванню, репрезентується двома основними типами опозицій. До першого типу ми пропонуємо відносити так
звані „лінгво–онтологічні опозиції” – тобто засоби вербалізації дистинкції між двома світами – реальним та
комп’ютерним. До зазначеного типу антонімів належать, на нашу думку, такі дихотомії як real reality vs. virtual reality;
meat space vs. cyberspace. Наголосимо, що в наведених антонімічних парах семантичні домінанти (відповідно: realта
virtual, meat та cyber) підлягають протиставленню саме в новітньому, техноорієнтованому, чи то технозумовленому
значенні.

10

У якості другого магістрального типу антонімічних парадигм комп’ютерної термінолексики ми пропонуємо
позиціонувати так звані „матричні опозиції”. В такому випадку протиставленню підлягають не окремі лінгвальні одиниці,
а цілі синонімічні міні–парадигми, що формуються навколо певних поняттєвих центрів. Яскравим прикладом подібного
типу антонімії може слугувати кореляція розглянутих вище синонімічних парадигм, що співвідносяться з такими
поняттями як „фахівець у галузі новітніх технологій” та „особа, відчужена від технічної сфери”:
cyberguru
Internot
digiraty neoludite
alfageek vs.

leadite
berhacker
shiftless

Отже, як бачимо, в основі наведеного явища лежить не стільки безпосередньо семантичне, скільки глибинне
поняттєве протиставлення. Тобто, явище лексико-семантичної асиметрії мовних знаків як такої у галузі комп’ютерних
інновацій певною мірою нівелюється за рахунок рестрикції зв’язків між поняттєвою та значеннєвою сферами. Зазначене
зауваження, в свою чергу, являє собою додаткову маніфестацію термінологічної домінанти лінгвальних параметрів загалу
новоутворень англійської мови у сфері новітніх технологій.
Результати представленого дослідження, безперечно, не є вичерпними, проте, на нашу думку, відкривають широкі
перспективи для подальшого вивчення парадигмальних (мовних, лінгвофілософських та соціолінгвальних) параметрів
техносфери, шляхів її сановлення та розвитку.

Література
1. Гримак Л. П. Грядущий век – век одиночества (к проблеме Интернета) // Мир психологии. – 2000. – № 2 (22). – С. 5–25.
2. Тираспольский Л. И., Новиков В. Н. Духовный смысл Интернета, 2005.
3. Шевченко І. С., Гончаренко І. О. Конфліктна мовленнєва поведінка в англомовному кіберпросторі // Вісник Житомирського державного університету. –
2005. – Вип. 23. – С. 24 – 28.
4. Heim M. The Nerd in the Noosphere // Computer–Mediated Communication Magazine. – Vol. 2. – № 1. – 1995. – P. 3–6.
5. Зацний Ю. А., Пахомова Т. О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький державний
університет, 2001. – 243 с.
6. Левицький А. Е. Актуальні проблеми розвитку неології (на матеріалі сучасної англійської мови) // Вісник Житомирського державного університету. –
2005. – Вип. 23. – С. 16 – 21.
7. Будагов Р. А. Язык – реальность – язык. – М.: Наука, 1985. – 260 с.
8. Диброва К. Ю. Лингвистические аспекты языковой относительности // Вопросы языкознания. – 1996. – № 10. – С. 61–70.
9. Панько Т. І. Українське термінознавство. – Лвів: Світ, 1994.