LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого




Сімонок Валентина Петрівна




УДК 811.161.2'37




ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ

ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ


10.02.01 – українська мова






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук








Харків 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Науковий консультант – академік АПН України, доктор філологічних наук, професор Мацько Любов Іванівна, завідувач кафедри стилістики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, м. Київ.

Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор Жайворонок Віталій Вікторович, провідний науковий співробітник Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України;

– доктор філологічних наук, професор Калашник Володимир Семенович, завідувач кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна;

– доктор філологічних наук, професор Мойсієнко Анатолій Кирилович, завідувач кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Провідна установа – Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 12 вересня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.053.03 в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.

Автореферат розіслано " 9 " серпня 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.А.Олексенко




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблемі іншомовних запозичень і процесам їх засвоєння присвячено чимало наукових досліджень у вітчизняному мовознавстві. Серед них слід пригадати роботи І. І. Огієнка, С. Смаль-Стоцького, О. О. Потебні та ін. Цієї проблеми торкалися й такі сучасні мовознавці, як В. В. Жайворонок, М. А. Жовтобрюх, Ю. О. Жлуктенко, С. В. Семчинський, Л. О. Симоненко та ін. При цьому іншомовні слова характеризувалися до певної міри фрагментарно, як щось чужорідне в мові, чим і пояснюються різні підходи до питання про місце і допустимі межі вживання запозичених одиниць в українській мові. Самі терміни "іншомовні", "запозичені слова", морфеми вказують радше на їхній генезис, а не на статус у новій для них мовній структурі. Це дає підстави проаналізувати проблему запозичень з погляду їхнього місця і функцій в українській мовній системі.

На базі значного за обсягом матеріалу з використанням сучасних методів лінгвістичного дослідження здійснюємо аналіз рецепції англійських, німецьких та французьких запозичень в українській мові у кількох аспектах: у соціолінгвістичному простежуються процеси входження запозичень у мову у зв'язку з розвитком історії та культури українського народу, у лексико-семантичному характеризується система запозичених слів і їх місце в лексико-семантичній системі української мови, у структурно-семантичному аналізуються лексико-семантичні зв'язки проаналізованих слів у мові-реципієнті – як наслідок вторинного семіозису, в антропоцентричному визначається статус запозиченої лексики в українській мовній картині світу (МКС), розглядаються фрагменти МКС, найбільш чи найменш сприйнятливі для проникнення запозичених елементів.

Такий науковий напрямок у сучасній лінгвістиці є актуальним, бо він сприятиме утвердженню погляду на клас іншомовних слів як на органічну складову частину загальномовного словника мови-реципієнта. Крім того у вітчизняному мовознавстві відсутнє монографічне дослідження рецепції лексики, запозиченої з англійської, французької та німецької мов, в українську мовну картину світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах реалізації наукової проблеми "Закономірності розвитку мови і практика мовної діяльності", що координується Інститутом української мови НАН України і пов'язане з дослідницькою темою кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Лексико-семантична система сучасної української мови".

Теоретико-прикладний характер дисертаційного дослідження зумовлений напрямками розвитку науки й техніки, названими Міністерством освіти і науки України як пріоритетні: "Наукові проблеми розбудови державності України", "Проблеми нового змісту освіти та методики навчання і виховання" (Додаток №2 до наказу Міністерства освіти України від 28 грудня 1998 р., №463) та Державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХІ століття).

Об'єктом дослідження є лексичні запозичення в сучасній українській мові як важливий елемент структури її МКС.

Предметом дослідження обрано масив запозичених слів з англійської, німецької та французької мов, що ввійшли до словникового складу української мови.

У науковій літературі для позначення запозичених слів використовуються різні терміни – запозичені слова, іншомовні слова, іншомовні елементи, а також на позначення процесів запозичення – інтерференція мов, взаємодія мов, калькування тощо. У цій роботі для позначення класу слів, що прийшли з інших мов, використано термін запозичення (запозичені слова, запозичена лексика) як найбільш прозорий і загальний, що об'єднує іншомовну лексику різного ступеня освоєності.

Мета роботи – дослідити лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові, визначити шляхи і способи їх входження, місце слів, запозичених з англійської, німецької та французької мов, в українській МКС, встановити системні зв'язки запозичених слів із власне українськими лексемами, а також запозиченнями з інших мов. У зв'язку з цим постають такі завдання:

– висвітлити історичну послідовність входження в українську мову лексичних запозичень з англійської, німецької та французької мов у зв'язку з соціально-економічними, геополітичними та культурними контактами України з європейськими країнами;

– проаналізувати причини та шляхи запозичування лексем романського й германського походження в українській мові на тлі національної мовної картини світу;

– схарактеризувати систему функцій запозичених слів у лексичній системі сучасної української літературної мови;

– простежити