LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

промисловість: докер, ліфтер, маркшейдер, слюсар; д) військова справа: авіатор, мінер, снайпер; е) творча діяльність: актори – клоун, коломбіна, паяц; музиканти – акордеоніст, віолончеліст, горніст; особи, пов'язані з танцювальним мистецтвом – балерина, репер, фігурант; художники – аквареліст, боді-артист, мариніст; публіцисти – мемуарист, памфлетист; ж) за віросповіданням: абат, біскуп, бішоп, кюре, пробст.

Історичний погляд на слова цієї групи виявляє, що англійські запозичення є новішими порівняно з французькими й німецькими і пов'язані з новими для української ККС явищами.

На основі наявного досвіду людина здатна створювати образи таких об'єктів, яких у реальній дійсності немає – образи русалок, "хатинок на курячих ніжках". До цієї підгрупи належать такі запозичення, як фантазія, фантастика, романтизм та ін. Однак людина навчилася й абстрагувати явища, створені шляхом наукового аналізу й умовиводу: вампір, ельф, ундина, тобто слова, джерелом яких є народні уявлення й вірування.

За місцем в українській мовній картині світу слова останнього ряду в прямому значенні належать до периферії МКС, виступаючи екзотизмами й історизмами, і мають сему локальності.

Третя частина картини світу "Людина і всесвіт" охоплює 2 групи: "A priori" і "Наука і техніка".

Якщо в розділі "Людина" розглядалися слова, що випливають безпосередньо з відношень між людиною й довкіллям, де вона не тільки спостерігач і дослідник, а й активний учасник творення цього світу й себе (суспільство, побут, усі сфери життя людини, всі прояви її діяльності тощо), то до першої групи "А priori" розділу "Людина і всесвіт" належать назви явищ, що існують незалежно від втручання людини. Термін "А priori" у філософії означає знання, що передує досвіду й не залежить від нього. У працях, присвячених питанням мовної картини світу, цей термін уживається для позначення не певного типу знань, а мовних наслідків знання про явища, які не залежать від людини. Означена група має багато спільного з розділом "Всесвіт", де теж значну частину явищ людина сприймає як даність. Разом з тим у розділі "Всесвіт" переважають назви конкретних явищ, а в розділі "Людина і всесвіт" – абстрактних понять.

Група "А priori" поділяється на 7 підгруп: 1) буття (екзистенціоналізм, субстанція); 2) якість і стан (паразитизм, ремонтантність); 3) відношення (антагонізм, елітність); 4) число і кількість (грам, літр, метр); 5) простір і час (континент, момент, період); 6) рух (еволюція); 7) зміни (ерозія, мутація). Хоча слова цієї групи й обслуговують явища, відомі людині віддавна, проте і в цю частину МКС проникають іншомовні елементи, зокрема, на позначення кількості у зв'язку з існуванням різних систем мір (барель, галон), просторових понять (територія), часових назв (Ренесанс),суспільних змін(революція, реформи). Отже, в цій частині МКС теж знаходиться значна кількість лексичних запозичень, що належать переважно до сфери наукового спілкування.

Другу групу цього розділу "Наука і техніка" можна іменувати умовно, оскільки при цьому порушується єдність класифікації універсуму. Як відомо, поняття "техніка" охоплює велику кількість явищ та артефактів, пов'язаних з безпосередньою діяльністю людини. При цьому багато чого постає і без її втручання. Тому до цієї групи слід відносити тільки назви наукових понять, які пізнаються через досвід, а не через творення. Оскільки наукова діяльність має значною мірою інтернаціональний характер, то в МКС вона виражається міжнародними термінами, через що й містить велику кількість запозичень, у тому числі з романських і германських мов.

Будь-яка класифікація до певної міри умовне явище. Це стосується й класифікаційної схеми МКС. До групи "Наука і техніка" слід віднести і значну кількість запозичених слів, які належать до біоіндустрії (клонування, генна інженерія), космічної, електронної техніки (мегабайт, монітор, піксел, файл), ядерної фізики(реактор, нейтрон),транспорту (ескалатор, метро, таксі, тролейбус), телекомунікації (концентратор, мікрофон, ресивер, роутер, трансмітер). Значна частина слів, що виражають наукові поняття, відкриті шляхом умовиводу і не даються людині в безпосередньому сприйнятті. У цій підгрупі існує велика кількість запозичених слів, однак значна частина їх походить з античних мов або створена на їх основі. Такі слова є спільними і для української, й живих європейських мов.

Поділ мовного універсуму на окремі складові частини є суперечливим і недосконалим, через що слова одного кола функціонування нерідко потрапляють у різні частини МКС або ж об'єднуються в одній частині, хоч відрізняються суттєвими ознаками. Аналізована підгрупа характеризується наявністю певної термінології. Ці одиниці не тільки відзначаються співвіднесеністю з певною реалією, а й залежать від місця в терміносистемі. Частина аналізованої лексики знаходиться на периферії МКС, створюючи навколо неї певний шар, який постійно взаємодіє з ядерною частиною. Так, із розвитком комп'ютерної техніки термінологічні назви поступово перемістилися з периферії до ядра. Ці слова виконують номінативно-термінологічну функцію. Терміни можуть проникати в основну частину мовного образу світу не тільки номінативним значенням, а й похідним. Наприклад, мідь як назва металу належить до ядра. У термінологічній системі існує його номенклатурна назва – cuprum, що знаходиться на периферії української МКС, однак похідне від нього слово купорос як назва загальновживаної в побуті речовини знаходиться ближче до ядра. Термінологія кожної науки становить певну знакову систему. На відміну від давно запозиченої лексики, що органічно вплітається в мовну картину світу і взаємодіє з нею, термінологія встановлюється значною мірою довільно представниками тієї чи іншої науки.

Отже, запозичені слова розрізняються за місцем у структурі української МКС. Залежно від їх місця в цій системі можна говорити про абсолютне збагачування, якщо вони входять до ядра, і відносне, якщо вони виникають як тимчасове явище на периферії МКС.


ВИСНОВКИ


1. Процес запозичування з німецької, французької та англійської мов в українську можна простежити за українськими писаними текстами протягом останнього тисячоліття. У цьому процесі спостерігається певна хронологічна послідовність у пріоритетах при запозичуванні з тієї чи іншої мови. Починаючи з ХІV ст., переважають запозичення з німецької мови, пізніше (ХVІ–ХVІІІ ст.) – з французької, протягом останніх двох століть зростає лексична експансія з англійської. Перевага певної мови не означає відсутності в кожен період лексичних надходжень з інших мов. Відносна хронологічна послідовність зумовлена