LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

поступовим розширенням зв'язків України з тими чи тими народами. Із посиленням міжнародних зв'язків, особливо з їх глобалізацією в останні десятиліття, хронологічна послідовність зникає і відбувається інтернаціоналізація певної частини лексичного складу мов, при якій окремі слова й ЛСГ запозичуються з одного джерела в різні мови.

2. Особливістю процесу запозичування в українську мову з європейських мов є тематична й лексико-семантична визначеність запозичень із різних мов, наприклад, з німецької – комерційна і військова термінологія, назви знарядь праці й виробничих процесів; з французької – побутова лексика, зокрема, елітного побуту; з англійської – морська, спортивна та соціально-економічна термінологія, що призводило до появи нових концептуальних фрагментів у картині світу українців і потребувало нових назв, які запозичувалися разом із відповідним явищем. У ХХ ст. були залучені ідеологічні чинники, що знайшло вияв у понятті престижності мови-донора.

3. Запозичені слова, основною функцією яких на початкових етапах контактування була номінативна, у сучасній українській мові виконують цілий комплекс функцій: 1) номінативну, що задовольняє потребу мови в засобах номінації; 2) аксіологічну, що збагачує мову оцінними й експресивними засобами; 3) стильову, що диференціює вживаність власне українських і запозичених слів залежно від типу мовлення; 4) семантичної диференціації або ідентифікації понять українського й запозиченого слів; 5) термінотворення (стандартизації); 6) інтернаціоналізації певних шарів лексики і глобалізації окремих складників МКС. Крім основних функцій існують часткові, специфічні, до яких належать номінативно-екзотична, номінативно-уточнювальна й номінативно-історична.

4. Запозичування з німецької, французької, англійської мов в українську відбувалося переважно опосередковано через польську, пізніше – російську. Проте українська мова на певних історичних етапах була не тільки мовою-реципієнтом, але й мовою-посередником між європейськими мовами й литовською (ХІІІ–ХІV ст.) та російською (ХV–ХVІІІ ст.). Оскільки значна кількість освічених українців служила в дипломатичних установах Росії, то не виключається й безпосередній шлях запозичування через виникнення білінгвізму і полілінгвізму в частині української еліти.

5. Лексико-семантична рецепція означає поступову адаптацію іншомовних елементів до нової системи мови-реципієнта. Семантичне освоєння – вирішальний момент адаптації запозичених слів. Чим органічніше слово ввійшло в нове мовне оточення, тим більше в нього шансів розвинути нові значення на новому мовному ґрунті.

6. Семантичну структуру багатозначного слова складає сукупність лексичних значень (лексико-семантичних варіантів). Ієрархія ЛСВ пов'язана з виділенням основних і похідних, прямих і переносних, узуальних та оказіональних значень. У процесі розвитку семантичної структури слова відбувається семантичне ускладнення (збільшення кількості значень), семантичне спрощення (зменшення кількості значень) і переінтеграція значень у структурі лексеми (зміна позиції певного ЛСВ). Усі ці види змін у структурі багатозначного слова властиві й запозиченим словам.

7. Запозичені лексеми в українській мові призводять до поширення лексичної омонімії. При цьому омонімами можуть бути власне українське і запозичене слово або ж два і більше запозичених слів. Омоніми іншомовного походження можуть належати до однієї або до різних мов.

8. В українській мові спостерігається синонімічна конкуренція, що відбувається або між власне українським і запозиченим словами, або між запозиченнями з різних мов.У системі синонімічних засобів української мови розглянуто всі типи синонімів, пов'язаних з різними функціями запозичень, зокрема, з уточненням, конотацією, градацією. Оскільки запозичені синоніми притаманні переважно літературним стилям, зокрема, науковому і публіцистичному у їх усному й писемному виявах, то вони розрізняються за цією ознакою і функціонують у відповідних сферах.

9. Запозичені слова вступають в антонімічні відношення (особливо це стосується таких ЛСГ, як явища природи і суспільні відношення, якість і кількість, дія і стан, почуття й емоції). При цьому антонімами можуть бути власне українське й запозичене слово або ж два запозичених. Якщо існують антонімічна пара власне українських слів і пара слів іншомовних, вони можуть зберігати антонімічність і у відношеннях запозичене – українське.

10. Лексичні запозичення викликають і таке явище, як паронімія. Виявлення основних типів паронімії є підставою для розробки науково обґрунтованих методів і прийомів подолання небажаних інтерферентних явищ в українській мові.

11. Запозичені слова служать подоланню відмінностей у концептуальній і мовній картинах світу. Елементами МКС є значення слів, одиницями ККС – поняття. МКС більш рухлива, ніж ККС, і безпосередньо відбиває ті зміни, які відбуваються не тільки у близькому довкіллі, а й у світі. При контакті двох МКС виникають семантичні лакуни, зумовлені їх відкритістю, що заповнюються запозиченнями.

12. В українській МКС запозичення посідають важливе місце як засіб вираження універсальних понять і знаходяться в усіх фрагментах мовного універсуму, які відзначаються різною динамікою і здатністю переймати іншомовні елементи. Менше запозичених слів зустрічається у фрагменті, пов'язаному з природою, що зумовлено наявністю в українській мові системи питомих найменувань для ендемічних явищ. Найбільше їх у фрагменті МКС, пов'язаному із взаємодією людини з суспільством і всесвітом, що пояснюється динамізмом і багатоманітністю суспільного життя.

13. Роллю запозичених слів є абсолютне й відносне збагачування української МКС. При абсолютному збагачуванні відповідне слово входить до активного словникового складу і ядра МКС (деякі побутові назви, назви форм суспільних відносин, правління тощо). Відносне збагачування МКС відбувається за рахунок екзотичних і рідковживаних слів, які перебувають на периферії української МКС, відбиваючи явища, не властиві українській дійсності. Окремо слід відзначити роль термінологічної лексики, яка притаманна більше МКС окремих наук чи сфер діяльності, входячи в загальномовну картину світу тільки окремими одиницями.

14. Завершальним етапом процесу рецепції є адаптація запозичених слів у лексико-семантичній системі української мови, в результаті якої вони стають органічним і невід'ємним компонентом її МКС.


Основні положення дисертації відображено в публікаціях:

Монографії

1. Мовна картина світу. Взаємодія мов. – Харків: Основа, 1998. – 169 с.

2. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Харків: Основа, 2000. – 330 с.

Статті

3. Міжмовні зв'язки як засіб інтенсифікації вивчення мови // Укр. мова і літ. в школі. – 1990. – №10. – С.3–5.

4. Парадигматические связи французских заимствований в украинском языке //