LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

останнє десятиліття в українській мові активізувалося функціонування низки лексем, що раніше вживалися тільки для позначення явищ так званого капіталістичного світу: вексель, дефіцит, інфляція. У семантичній структурі окремих слів відбулися деякі зміни. Наприклад, слово аутсайдер, що в спортивній термінології позначає "спортсмен або команда, що посідають останні місця у змаганнях", у межах фінансово-економічної термінології стало позначати "підприємство, що не входить до монополістичних об'єднань і веде з ними конкурентну боротьбу", а також "біржовий спекулянт-непрофесіонал".

У системі фінансово-економічної й комерційної лексики виділяються слова, що належать до загальновживаних, наприклад: акредитив, баланс, процент,ринок,спонсор тощо. До аналізованої групи слів належать назви: 1) цінних паперів: банкнота, валюта, облігація;2) платіжних документів: чек, прейскурант; 3) грошей: долар, євро, марка, сантим, фунт, шилінг; 4) комерційних операцій: аукціон, експорт, імпорт;5) грошового стягнення або заохочення (винагороди): грант, приз, штраф; 6) місць торгівлі: база, біржа, маркет; 7) осіб за діяльністю: брокер, кулісьє, маклер; 8) одиниць виміру: галон, грам, дюйм, фунт.

Німецька мова першою виробила досконалу економічну термінологію і в ХІV–ХV ст. стала для української мови джерелом прямого запозичування спеціалізованої лексики: гендель, мито,пломба,ринок. До французьких запозичень цієї групи належать слова: аванс,квитанція,пенсія, фінанси. Серед ранніх запозичень англійського походження зустрічаються й назви грошових одиниць: банкнота,пенні, фунт (стерлінгів).

Наприкінці ХХ ст. в українській мові актуалізувалася значна кількість слів англомовного походження, пов'язаних з інвестиційною діяльністю та біржовими операціями: бредбериз,консалтинг, офшор, транш, тренд та ін. В українській мові спостерігається не тільки швидке поповнення лексики цієї групи за рахунок запозичених слів, а й активний вихід останніх за межі соціально-економічної сфери і входження певної частини до загальновживаної лексики.

ІІІ. Військова лексика. Група слів на позначення військової лексики класифікується за назвами: 1) збройних сил: армія,бундесвер, рейхсвер; 2) військових з'єднань, родів військ, підрозділів: бригада, гарнізон, рота; 3) видів зброї та боєприпасів: бомба, динаміт, гаубиця, карабін, пістолет; 4) слів, пов'язаних з ієрархією військових звань: адмірал, генерал, капітан, майор, маршал, мічман; 6) військових споруд: бастіон, гауптвахта, госпіталь, пірс, форт; 7) військових дій: атака, блокада, бліцкриг; 8) реалій повітряного та морського флоту: гелікоптер, катер, лайнер, планер, субмарина,шхуна.

Формування досліджуваної групи запозичень в українській мові розпочинається з ХVІ–XVII ст. Найбільший приплив іншомовних слів спостерігався у другій половині ХVІІ ст. у зв'язку з військовими реформами Петра І і підготовкою власних військових фахівців за кордоном. Цей процес впливав і на формування відповідної лексики в українській мові, куди ввійшли німецькі військові звання: генерал, фельдмаршал, фельдфебель; англійські назви кораблів: барк,бот, кліпер, шхуна та їх частин: бімс,бушприт, кіль, лаг. У ХХ ст., у роки першої світової війни, увійшли в обіг назви зброї: вінчестер, кольт, маузер; у роки другої – німецькі запозичення: бліцкриг, бункер, вермахт, гестапо, фаустпатрон, шмайсер, французькі: колабораціонист, макі, нонкомбатант, франтирер та американізм джи-ай. Скороченням джи-ай інтенданти американської армії позначали м'ясні консерви, згодом значення цього слова перетворилося на "гарматне м'ясо", а також на позначення виробів з оцинкованого заліза. Пізніше американізм джи-ай поширив свою семантику і став позначати "будь-який урядовий випуск казенного зразка". На український ґрунт це слово потрапило у значенні "солдат армії США", як і назва янкі.

IV. Виробничо-технічна лексика. Складність цієї групи лексики зумовлена самою сферою діяльності, її багатопрофільністю. У системі запозиченої лексики виокремлюються такі групи слів, як-то назви: 1) пристроїв, механізмів, інструментів: бампер, домкрат, муфта, пульт; 2) промислових машин і засобів пересування: бульдозер, тролейбус, фунікулер; 3) технологічних процесів: фільтрація, шліфування; 4) реалій друкарського виробництва: кегель, кліше, крокі; 5) предметів телекомунікації: клема, контакт, пейджер, реле, факс; 6) газів, кислот, смол, сполук, фарб, волокон: лайкра, спанбонд, бензин, гудрон, поліефір; 7) руд, мінералів, порід: пемза, гравій, кварц, шлам; 8) металургійна термінологія: блюм, сорбіт, кокс; 9) термінологія текстильного виробництва, зокрема назви: а) технологій: апрет, мерсеризація, шліхта; б) знаряддя виробництва: батан, берд, реміза, фризон; в) тканин: батист, джерсі, креп, штапель; 10) парфумерних виробів та косметики: гель,крем, одеколон, шампунь.

Більша частина аналізованої лексики має вузькотермінологічне значення, відоме лише фахівцям, наприклад: абзетцер – багаточерпаковий екскаватор; бремсберг – пристрій для спускання вантажів; бугель – металеве кільце. Але серед цієї лексики є слова, що стали загально-вживаними: дрель, фен, центрифуга, штепсель тощо. У наші дні в мову входять і активно функціонують слова, запозичені з англійської мови: брандмауер, дискета, дисплей, модем, пейджер, принтер, скрипт, факс, файл, фрейм та інші, що виникли в системі електронних засобів зв'язку. Із появою міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет кількість подібних лексем збільшується.

V. Лексика будівництва й архітектури. Одна з найдавніших груп запозиченої лексики в українській мові пов'язана з будівництвом, спорудженням житла, інтер'єром. До ХІV–ХV ст. належать запозичені з німецької мови назви будівельних знарядь, інструментів тощо. Пізніше, з розвитком будівельної техніки й контактів із майстрами, які походили з інших країн, в українську мову входить іншомовна лексика з французької мови, протягом ХХ ст. – переважно з англійської.

Лексика будівництва й архітектурирозподіляється на кілька груп. Це назви: а) споруд та їх устаткування: бунгало, котедж, шато, флігель; б) деталей архітектури: карниз, фриз, фронтон; в) будівельних матеріалів: бетон, мармур, цемент, шифер; г) інженерних споруд і ландшафтної архітектури: віадук, газон, еспланада, тераса; ґ) предметів побуту: багет, жалюзі, плафон, торшер, шафа;