LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

д) інструментів: кайло, лобзик, рубанок; е) людей за фахом: дизайнер, муляр, тесляр.

У широких кіл населення характерними назвами інтер'єру здавна були слова: покуть, закуток, піч, комин, груба. Слово груба було запозичено з німецької у ХVІІ ст. у значенні "піч, призначена для опалення житлових кімнат". Разом із цією реалією в українську потрапило слово комин, споріднене зі словом камін.

Слова аналізованої групи можна поділити на 2 підгрупи: а) загальновживану: клуб, павільйон, тамбур, тераса тощо і б) спеціальну, термінологізовану: дейка, брекватер, аркбутан, дольмен, канелюр, клуатр та ін., відому лише фахівцям.

Оскільки запозичення у східних і західних регіонах України йшли різними шляхами, то в них помітні діалектні відмінності, зокрема, в таких назвах, як шопа – сарай, хлів, шпихлір, спижарня – стодола.

VI. Флоро- та фауноназви. Назви рослинного світу в українській мові належать до найдавніших. Прикладами можуть бути слова кущ, береза, сосна,ялина, осика, клен та багато інших.

Із розширенням обріїв реального світу в коло уявлень слов'ян взагалі й українців зокрема, входять назви численних рослин, які існують далеко за межами України й суміжних територій. Вони потрапляли в Україну для поповнення дендраріїв, ботанічних садів, паркових зон, а також приватних колекцій аматорів-садівників. В основному це екзотичні назви, які ввійшли в українську мову внаслідок поширення концептуальної картини світу (ККС). Деякі з них походять із романських та германських мов, наприклад: айстра, артишок, барвінок, бульденеж, гіацинт, каштан, квасоля, кмин.

Назви багатьох екзотичних рослин перебувають на периферії української МКС, наприклад: акажу, дюрабль, пачулі, салеп. Низка рослин, що прижилися в Україні, мають подвійні назви – іншомовну й українську: мангольд – буряк, рокамболь – часникова цибуля, тагетис – чорнобривці.

В українській мові існує і значна кількість запозичених слів на позначення фаунонімів. Не всі вони є екзотизмами для української МКС через часте їх уживання: антилопа,какаду, поні. В українську МКС потрапила велика кількість назв порід собак. Так, з німецької мови ввійшли назви на зразок: доберман, курц-хаар, мопс,пудель, шпіц тощо. Французька мова обмежено представлена запозиченнями: бреар, бордоський дог,папільйон, сенбернар. Проте з англійської мови в українську ввійшла значна кількість назв цієї групи, зокрема, бульдог, бладхаунд, випет, голденретривер, дог, мастиф, ньюфаундленд, пінчер.

Екзотичними для нашої географічної зони є такі тварини, як агуті, армадил, беркшир, галаго, зебу, а такожриби: арапайма, мерлан, тюрбо. Добре відомі носіям української мови запозичені назви ракоподібних: краб, креветка, лангуст, омар як морепродукти. До вузькотермінологічної лексики належать слова: кошеніль – промислова назва кількох видів комах,міноги – безщелепні хребетні тварини. Обмеженому колу фахівців відомі слова блювал, нарвал, сейвал на означення різновидів китів.

VII. Мистецька лексика (театральне, музичне, образотворче мистецтво).Запозичена лексика театрального мистецтва поділяється за назвами: а) видів сценічних вистав: шоу,вар'єте, ревю, фестиваль; б) акторів за їхнім амплуа: буфон, кашперле, клоун, субретка;в) різних форм організаційної діяльності в театрі: абонемент, анонс, афіша.

Музична лексика представлена назвами: а) музичних інструментів: акордеон, арфа, банджо, віолончель, рояль. флейта; б) музичних творів за змістом, формою та стилем: диксиленд, диско-фанк, кантрі, соната, увертюра,шлягер; в) частин музичних творів: аколада, прелюдія, реприза, рефрен; г) музичного твору за звучанням: бравурний, мажорний, мінорний; ґ) виконавців за тембром, кількістю голосів: альт, бас, баритон, дискант,квартет.

Танцювальне мистецтво охоплює назви: а) танців: вальс, канкан,рок-н-рол, реп, степ, фокстрот; б) деяких па в танцях або фрагментів балету: антраша, арабеск, батман, гран па, пірует, фуете.

Із розвитком образотворчого мистецтва пов'язано становлення лексики цієї сфери, зокрема живопису, і збагачення мови запозиченими словами на позначення: а) видів образотворчого мистецтва: графіка, мозаїка, скульптура, флористика; б) жанрів, напрямків образотворчого мистецтва: вітраж, гравюра, мініатюра, натюрморт, пейзаж, портрет; в) засобів зображення, художніх прийомів: ескіз, етюд, пастораль; г) матеріалу й інструментів художника: акварель, пап'є-маше, грифель, штихель; ґ) течій і напрямків у мистецтві: дадаїзм, кубізм, модернізм.

Деякі назви цієї групи не втратили своєї актуальності й сьогодні: клоун, мюзикл, рок-н-рол, вар'єте, карнавал, фестиваль. Низка слів, як-то джига, оп-арт,пастораль, пуантилізм, рокайль, унтертон належить до вузькоспеціальної лексики, відомої лише фахівцям. Англіцизм бард актуалізувався в сучасній мові і позначає автора-виконавця пісенного жанру. У зв'язку зі швидкими змінами, що відбуваються в поп-мистецтві зарубіжних країн, ця група лексичних запозичень весь час оновлюється.

VIII. Спортивна лексика. В Україні віддавна існували національні спортивні ігри й змагання, зокрема, в українських козаків – герці на шаблях. Однак поступово, з появою нових видів змагань в українську мову прийшли й нові назви, запозичені з французької та німецької, наприклад: рапіра, крикет, теніс. У наш час з'являються нові види спорту й відповідні запозичення англійського походження: бобслей, ватерполо, гандбол, даргстер, картинг, пушбол, слалом. Серед них можна виділити підгрупи на позначення: стилів та прийомів гри – батерфляй, гандикап, крос; осіб за заняттям – арбітр, гросмейстер, рефері, тренер; спортивного знаряддя, інвентаря, споруд – акваланг, басейн, ракетка, стек, трек.

Серед спортивних термінів вирізняються слова, що називають явища масових видів спорту і належать до загальновживаної спортивної лексики: баскетбол, бобслей, волейбол, теніс, футбол. Менш поширені в загальновживаній мові такі назви, як бекхенд, допель-ендбол, курбет,мітельшпіль.

ІХ. Побутова лексика обіймає такі групи назв: 1) предмети хатнього вжитку: абажур, гардина, друшляк, келих, плед; 2) страви: бекон, бісквіт, біфштекс, бутерброд, гамбургер, шоколад; 3) напої: бренді, вермут, віскі, кофе, шампанське,шнапс; 4) заклади побутового обслуговування: бар, бістро, готель, кафе, паб, перукарня, трактир; 5) особи, пов'язані зі сферою обслуговування: бой,