LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення

позначки щодо їх стилістичного забарвлення. До складу ЛСГ дієслів мовлення входить велика кількість лексем, що характеризуються як застарілі, книжні, офіційні, розмовні, просторічні, несхвальні та зневажливі. Переважно це розмовні та просторічні слова, частина яких має відтінок несхвальності або зневажливості. Серед подібних дієслів часто зустрічаються лексеми, що відображають манеру говоріння: надмірну голосистість (орать, вопить, гомонить), грубість, різкість (рявкать, зыкать), нерозбірливість (бурчать, бубнить, лопотать), багатослівність (распространяться, разглагольствовать, orate, speechify); зміст вимови: неважлива інформація (молоть, пустозвонить, waffle, spiel, yarn), інформація, що не відповідає істині (заливать, брехать) або знеславлює кого-небудь (хаять, кляузничать, наушничать, ябедничать, rat, grass, sneak); мету мовлення: вплив на адресата (корить, выговаривать, пилить, долбить, подстегивать, be at, come down, tell off, rub in); обмін інформацією (препираться, балясничать, судачить) та ін.

Робиться висновок, що в обох мовах є стилістично забарвлені лексеми, переважно розмовні, жаргонні та несхвальні, для позначення мовних актів, які характеризуються, зокрема, надмірною голосистістю, багатослівністю та нерозбірливістю.

У підрозділі 2.2.5 "Перформативи в російській та англійській мовах" розглядається унікальна особливість дієслів мовлення. Усі вони означають дію вимови членороздільних звуків, при цьому вимовляння деяких дієслів мовлення є не тільки маніфестацією, але й здійсненням дії. Подібні лексеми називаються "перформативами" (Дж.Л. Остін). Вимовляючи фразу з таким дієсловом у формі 1-ої особи однини теперішнього часу дійсного способу, людина водночас висловлює оцінне судження, здійснює вплив, приймає обов'язки, заявляє про намір, обґрунтовує арґументи тощо. Наприклад:

– прийняття обов'язків (обещать, клясться, предлагать, promise, pledge, swear):

– Не трону его, не трону! Обещаю. Я ведь рассказываю тебе, чтоб знала... (В. Маканин. Антилидер); "...I will return to Thebes. This I swear..." (J. Tarr. Lord of the Two Lands);

– вираження волі, виявлення впливу, здійснення влади (приказывать, побуждать, предупреждать, настаивать, советовать, просить, умолять, refuse, order, urge, insist, ask, beg): – Я просто прошу! – едва не плача, говорила она. – Прошу, прошу, больше ничего! Я тебя умоляю на коленях! (Ю. Трифонов. Другая жизнь); "I refuse to put up with your nonsense any longer. I insist on your leaving this man who isn't your husband" (W.S. Maugham. The Consul);

– акт суспільної поведінки (благодарить, приветствовать, желать, apologize, wish): Состоялся несколько загадочный разговор: – Приветствую вас. – Мое почтение, – ответил Фред (С. Довлатов. Чемодан); "...I wish you luck in America, Nora. You deserve it" (D. Miller. Passage West).

Інформація, що міститься в цьому розділі, дозволяє уточнити компоненти значення дієслів мовлення, які наводяться в таблиці 2.

У третьому розділі "Лексико-семантична група дієслів мовлення" подається класифікація дієслів мовлення та аналізуються структури ЛСГ обох мов. Цей розділ містить 13 таблиць, у яких наводяться компоненти значення дієслів мовлення. Приклади вживання лексем у писемному мовленні підтверджують висновки про семантико-синтаксичну сполучуваність дієслів та особливості позначення мовленнєвої дії в російській та англійській мовах.

У розділі аналізується структура ЛСГ дієслів мовлення, тлумачаться значення дієслів, які входять до різних класів цієї ЛСГ, а також шляхом зіставлення лексико-семантичної структури дієслів зазначеного тематичного класу та структури ЛСГ в обох мовах робляться висновки про характерні для них засоби номінації. Класифікація ЛСГ здійснюється на основі принципів позначення мовленнєвої дії.

Досконале вивчення структури мовленнєвих актів та їх класифікація відносяться до сфери теорії мовленнєвих актів чи, ширше, до психолінгвістики. Об'єктом вивчення лексичної семантики є дієслова мовлення, денотатом яких є саме мовленнєвий акт. Денотат відображається в лексико-семантичній структурі слова, але не всі його характеристики фіксуються у значенні слова. Крім того, слово робить акцент на одному чи кількох аспектах денотата. Слово ніби обирає кут зору, під яким слід розглядати та описувати денотат. Це є основним принципом номінації. Явище, що позначається словом, описується з певного боку, і тому одна дія може позначатися кількома словами, не обов'язково синонімами. Для ілюстрації наводиться такий діалог:


Таблиця 2





ДЕНОТАТИВНИЙ


а) дія – вимова людиною членороздільних звуків;

б) суб'єкт – людина;

в) адресат – людина або група людей;

г) манера – голосно, тихо, чітко, нерозбірливо, швидко, повільно, зв'язно, незв'язно;

ґ) мета мовлення – передача інформації;

д) результат – вплив на адресата (адресатів)




КОМБІНАТОРНИЙ


іменник/займенник + дієслово + іменник/займенник/інфінтив




ГРАМАТИЧНИЙ



а) особа; б) число; в) вид; г) перехідність;

ґ) зворотність



СТИЛІСТИЧНИЙ


а) високого стилю; б) книжне; в) офіційне;

г) розмовне; ґ) просторічне; д) обласне;

е) зневажливе; є) несхвальне



– А у вас таких, как вы, много? – поинтересовался Трофимов.

– Таких, как я, один. Каждый человек уникален. И что за манера, обобщать...

Трофимов застеснялся трешки и сказал:

– Ну что ж, большое спасибо... Если что надо, я к вашим услугам.

– Мне хотелось бы хоть раз попасть в пресс-бар, – сознался Виталий.

За окном шел снег. До июля было далеко, а в данный момент очень хотелось угодить Виталию.

– Ну конечно! – с восторгом согласился Трофимов. – С удовольствием (В. Токарева. Не сотвори).

Дієслово сказал можна замінити дієсловом пробормотал (якщо підкреслюється манера говоріння), добавил (місце в діалозі), поблагодарил (комунікативний намір – дотриматися норм етикету). Замість сознался можна вжити пробасил (манера мовлення – тембр), отозвался (місце в діалозі), сообщил або попросил (комунікативний намір суб'єкта). Дія, що позначається дієсловом согласился, може бути названа дієсловами отреагировал, откликнулся (місце в діалозі), пообещал, заверил (комунікативний намір), воскликнул (манера промови репліки).

Існує багато варіантів описання цього діалогу. Один з них такий:

Трофимов застеснялся трешки и пробормотал:

– Ну что ж, большое спасибо... Если надо, я к вашим услугам.

– Мне хотелось бы хоть раз попасть в пресс-бар, – отозвался Виталий. [...]

– Ну конечно! – воскликнул Трофимов. – С удовольствием.

Оскільки мовленнєвий акт звичайно передається третьою особою чи учасником спілкування постфактум, автор сам обирає, на якому аспекті мовленнєвої дії зробити наголос.

У розділі подається класификація дієслів мовлення, яка спирається на те, що говоріння як елемент мовленнєвого акту має кілька аспектів.