LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне вираження концепту 'пейзаж' у тексті англійського роману

та
індивідуальні авторські інтерпретації.
Розглянемо один із описів природи роману:
“The country round appeared like a continued garden, and the inclosed fields, which were generally forty
foot square, resembled so many beds of flowers. These fields were intermingled with woods of half a stang, and
the tallest trees, as I could judge, appeared to be seven foot high. I viewed the town on my left hand, which looked
like a painted scene of a city theatre” [12, s. 39].
Концепт “пейзаж” реалізований словами, які становлять мікроконцепт “земля”: garden, fields, woods,
trees. Незначна реалізація концепту зумовлена описом фантастичної країни. Однак деталізованість
викладу з великою кількістю числівників forty, half a stang, seven надає реалістичної фактуалізації, завдяки
якій створюється уява достовірності. Порівняння країни з a continued garden, полів з so many beds of
flowers та міста з a painted scene of a city theatre посилює образність та викликає позитивний емоційний
настрій. Оскільки оповідь роману ведеться від першої особи, то цей опис є мовною характеристикою
персонажа. Таку реалізацію концепту можна також пояснити намаганням письменника охарактеризувати
Гулівера як просту, прагматичну особу та надати правдивості його надзвичайним пригодам.
Нерозвиненість тогочасного романного жанру зумовлює недостатню передачу емоційно-оцінного
ставлення персонажу та письменника.
Таблиця 1
Концепт „пейзаж” з мікроконцептами та складовими
Повітря
Вода
Земля
Weather – 1
оcean – 1
Rock- 5
wind – 1
sea – 1
Mountain –2

Water –1
Volcano –2

river –1
Field – 2

spring – 1
Garden – 1

creek –1
Flower – 1

land-2
Wood –1

shore-1
tree – 1

island – 1
Lane-1

peninsula –1
Alley –1


Tafts of grass – 1


Herbs – 1
2 слова – 2 слововживання
10 слів – 12 слововживань
11 слів – 18 слововживань

Концепт “пейзаж” у романі “Gulliver’s Travels” реалізований мікроконцептами “повітря”, “вода”,
“земля” (дивись таблицю 1). Мікроконцепт “повітря” представлений слабо – weather, wind, що
пояснюється історичним розвитком жанру романа раннього Просвітництва та залежністю долі і життя
моряка від погодних умов. Мікроконцепт “вода” представлений поняттям water та через конкретизатори –
образи водоймищ ocean, sea, river; прилеглих ділянок суходолу land, shore. Ширше представлений
лексико-семантичний комплекс “земля”, причому образи rock, mountain, volcano мають два плани
вираження “елемент ландшафту” та “перешкода”, тобто набирають негативної конотації. Перевагу
лексичних одиниць мікроконцепту “земля” можна пояснити авторською індивідуальною манерою та
установкою. Більшість аналізованих образів вжиті у своєму номінативному значенні.

РАЗДЕЛ 1. В ПРОСТРАНСТВЕ СОВРЕМЕННЫХ ПАРАДИГМ ЯЗЫКА:

КОГНИТОЛОГИЯ, ЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ ПРАГМАТИКА, ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЯ
51

Висновки. Підсумовуючи сказане, відзначимо, що Д.Свіфт своєю творчістю стояв у витоків
романного жанру. Для створення його канонів письменник-просвітник свідомо обмежував кількість
образних засобів у романі “Gulliver’s Travels”. Описи природи ще не стали функціонально важливими та
навантаженими. Передусім вони відігравали роль фону описуваним пригодам. Це і зумовило невисокий
рівень абстракції образів у романі. Однак у концепті “пейзаж” вже виявляються певні елементи
подальшого розвитку індивідуально-авторського концепту, його семантична місткість та естетичний
потенціал.
Література:
1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 198 с.
2. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.
3. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія). – Львів: НУ ім.І.Франка, 2001. – 495 с.
4. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. – М.: Наука, 1981.
5. Кияк Т.Р. О «внутренней форме» лексических единиц // Вопросы языкознания. – 1987. – № 3.
6. Минский М. Фреймы для представления знаний. – И.: Энергия, 1979. – 152 с.
7. Полюжин М.М. Функціональний та когнітивний аспекти англійського словотворення. – Ужгород: Закарпаття, 1999. –
240 с.
8. Чейф Л.Уоллес. Значение и структура языка. – М.: Прогресс:, 1975. – 432 с.
9. Великий тлумачний словник. – К.: Перун, 2002. – 1440 с.
10. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. – OUP, 2000. – 1600 p.
11. The New American Roget’s College Thesaurus. – USA: A Signet Book, 1995. – 574 p.
12. Swift J. Gulliver’s Travels. – Moscow, 1973.

Поступила 04.03.2004 г.
ОБРАЗНО-МЕТАФОРИЧЕСКИЕ СИНТАКСИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ
В ЛИНГВОКОГНИТИВНОМ ОСВЕЩЕНИИ
Е. А. Селиванова
В статье предлагается новый принцип когнитивного моделирования позиционных схем
для высказываний с образно-метафорическим компонентом. Базовой моделью служит
ментально-психонетический комплекс, работа которого основана на взаимодействии пяти
психических функций сознания, включающий пропозициональное ядро, ассоциативный
компонент, представляющий образную и метафорическую информацию, а также модус и
концептуальный план. Эта модель определяет перспективный путь анализа метафорического
синтаксиса.
Ключевые слова:
ментально-психонетический
комплекс,
позиционная
схема
высказывания, пропозиция, метафора, поверхностная синтаксическая структура
У статті пропонується новий принцип когнітивного моделювання позиційних схем для
висловлень з образно-метафоричним компонентом. Базовою моделлю служить ментально-
психонетичний комплекс, що ґрунтується на взаємодії п’яти психічних функцій свідомості й
містить пропозиційне ядро, асоціативний компонент, який представляє образну й
метафоричну інформацію, а також модус і концептуальний план. Ця модель визначає
перспективні шляхи аналізу метафоричного синтаксису.
Ключові слова: ментально-психонетичний комплекс, позиційна схема висловлення,
пропозиція, метафора, поверхнева синтаксична структура
The author proposes the new theory of a cognitive model of positional schema for the surface
syntactical structures with image and metaphorical component. This model is mental psychonetic
complex, which bases on five functions of cognition, and includes propositional centre, assosiative
component, representing image and metaphorical information, modus, and conceptual plan. This new
theory defines a perspective way for the analysis of metaphorical syntax.
Key words: mental psychonetic complex, positional schema, proposition, metaphor, surface
syntactical structure
Когнитивно-дискурсивная парадигма современной лингвистики, рассматривающая язык как
«когнитивное образование, которое используется в коммуникативной деятельности и имеет для этого
необходимые единицы, структуры, категории и механизмы» [1, с. 11-12], выдвигает новые и
перспективные векторы исследования для традиционных отраслей языкознания, в частности и для