LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "жестикуляція" в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників і текстів)

позначення знакових рухів тіла. Наприклад: "He gave the universal gesture of peace: both hands were before him, hard, calloused palms upward".

Наведений текстовий фрагмент ілюструє оказіональну асиметрію мовного знаку. При стандартному, загальноприйнятому референті (кінема [протягнуті відкриті долоні як жест миролюбства]) означаюче та означуване цієї РВК оказіонально трансформуються, розширюються, передають значний обсяг додаткової інформації про деталі зовнішності людини, що жестикулює, про її соціальний статус, про її емоційний стан. Наочність та семантична ємність такої РВК надзвичайно великі.


Розділ ІІ „Лексико-семантичне поле „жестикуляція" в англійській мові" присвячений вивченню мовної реалізації лексико-семантичного поля „жестикуляція", яке складається із сукупності англомовних лексикографічно зафіксованих слів та словосполучень, що називають знакові жести людини, тобто кінеми. Вербалізація кінетичної поведінки передбачає вибір окремого словесного означення для окремої кінеми, тобто появу вербалізованої кінеми. Лексикографічна фіксація ВК передбачає дефініційний опис ВК, що призводить до експлікації як формального, так і смислового аспекту кінеми. З безмежної кількості смислів у словнику осідають лише найбільш стійкі, повторювані, пізнаваємі жмутики смислів. Саме вони, „підведені під дах словесного знаку" (в термінах О.С. Кубрякової), утворюють семантичну складову ЛСП „жестикуляція" в мові.

Всі компоненти вказаного поля знаходяться в гіпо-гіперонімічних відношеннях з ключовою одиницею поля, а саме МВК gesture. Сигніфікативне значення даної мовної ВК, яке дефінується лексикографічно, фіксує три обов'язкових компоненти в їх найбільш узагальненому, неспецифікованому вигляді: (1) тіло людини + (2) рух (тіла) + комунікативна функція (руху). Див. наприклад: gesture – (2) a motion + (1) of the limbs or body + (3) made to express thought or to emphasize speech.

Таке ж широкозначне та неспецифіковане значення мовних ВК to gesticulate, to motion, to sign, to signal. Цю групу МВК трактуємо як ядро мовного поля „жестикуляція" з ключовим словом "gesture" в центрі його. Вони гіперонімічно позначають кінетичні способи спілкування. У міру віддалення від ядра лексичні одиниці, що входять до ЛСП, набувають більш вузького, спеціального значення, збільшуючи кількість сем в семантичних жмутиках, додаючи у своїй семантиці інформацію про кожен з трьох облігаторних сигніфікативних вузлів.

Медіальна зона охоплює основну кількість МВК. У них лексико-синтаксично (на рівні слів) або семантично (на рівні сем) експлікуються сигніфікативні вузли „що рухається" (уточнюється, яка частина тіла бере участь в кінемі), „як рухається" (вказується на пластику жесту, його моторні та емотивні параметри), „для чого/чому рухається" (прояснюється іллокутивна мета руху тіла).

До периферійної зони поля потрапляють ВК з послабленою або відсутньою експлікацією облігаторних сигніфікативних вузлів; відповідна мовна одиниця в більшій або меншій мірі втрачає свій статус номінації знакового жесту та може виходити за межі ЛСП „жестикуляція", входячи в суміжні поля „фізична активність", „емоції", „етикет", „тілесний контакт", „рух". Див. наприклад: to hurray може означати аплодувати (кінема) або кричати ура; to drop the handkerchief (to smb) = викинути хустину як сигнал до дії (кінема) або впустити хустину; to rub one's hands = потирати руки від задоволення (кінема) або потирати руки щоб зігрітися.

У пам'яті носіїв мови сигніфікативне значення ВК пов'язане зі звуковою та графічною формою, яка може бути недискретною, однослівною або складовою (2-, 3-, іноді 4 компонентною). Однослівні ВК холістично, цілісно позначають жестовий рух у всій сукупності його формальних та смислових ознак. Наприклад, єдиний графічний комплекс applaud є означаючим для складного багатокомпонентного означуваного = (2) to hit + (1) open hands + (2) together + (3) to show that you've enjoyed the play or concert, to express approval. Називаємо такі одиниці нуклеарними ВК. Жоден з облігаторних сигніфікативних вузлів (1) „що"; (2) „як", (3) „для чого рухається" не має окремого словесного втілення: вони всі вербалізовані в єдиному словесному цілому. Нуклеарна форма однак є найменш типовою структурною моделлю МВК (16% вибірки). Більшості одиниць ЛСП „жестикуляція" властива дискретна, більш дробова та більш розгорнута номінація.

Парадигматичний надлишок мови як системи проявляється в паралельному існуванні кількох словникових версій однієї і тієї ж МВК. Словники фіксують нуклеарну та складову (двох-, рідше трикомпонентну) МВК, в якій значення доданого компонента, як правило, повністю дублює одну із сем однослівної ВК. Пор., наприклад, МВК toshrug = to raise and lower shoulder in order to show that you do not know smth. or do not care та МВК toshrugone'sshoulders. В останній із двох МВК семантика слова shoulders вписана в семантику слова shrug. Тут вже спостерігаємо синтагматичний надлишок, який має місце в межах єдиної номінативної одиниці. За спостереженнями, які є в нас, кожна друга однослівна МВК англійської мови дублюється більш розгорнутою версією, утворюючи пару (ланцюг) абсолютних синонімів та збільшуючи щільність заповнення ЛСП „жестикуляція".

Жестикуляція як комунікативна діяльність передбачає наявність комунікативних фігур адресанта та адресата. Адресантом кінеми називаємо людину, яка жестикулює, тобто змінює положення свого тіла в просторі для вираження чого-небудь та/або повідомлення про що-небудь іншій людині. Того учасника комунікації, який іноді залучається для виконання жесту і завжди є одержувачем інформації, вираженої жестом, називаємо адресатом кінеми. Адресант та адресат кінеми – партнери по паравербальній комунікації. Однак їх участь у виконанні кінеми, а отже і ступінь їх дискретної вербалізації в МВК розрізняються.

Оскільки жестикуляція – це дія, що обов'язково передбачає персоніфікованого суб'єкта, тобто діяча, то фігура цього суб'єкта (адресанта) семантично „вбудована" в категоріальний базис значення кожної ВК. Відсилка до суб'єкта, що жестикулює, відбувається синкретично в нуклеарній МВК або дискретно в іменному компоненті. В англомовному узусі кінематичний код спілкування найчастіше називається body language, тобто мова тіла. Іронія полягає в тому, що соматизм body майже не зустрічається у вербалізованих кінемах англійської мови. У нашій виборці зареєстровані лише дві такі ВК: to bend one's body, to double one's body. Переважна більшість МВК містять позначення верхніх кінцівок (arm, hand, finger, fist), потім по спадаючій ідуть позначення голови (head, nose, moustache, forehead), нижніх кінцівок (leg, knee, foot), корпусу (body, breast).

За ступенем залучення адресата кінеми у її виконання слід