LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "жестикуляція" в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників і текстів)

one's nose = toexpressscornorderision by placing one's thumb on the nose and wiggling the fingers), або залишатися невербалізованим, але таким, що зберігається в ментальному лексиконі носія мови – 22%. В останньому випадку нерідко інформація базується на попередньому досвіді інтерпретатора.

Психо-соматичний стан людини проявляється в пластиці її пози, рухів. Емоційний спокій, розкутість, відсутність больових відчуттів та почуття тривоги корелює з розслабленістю м'язів, свободою рухів тіла. Це входить до „тілесного досвіду" людини, запам'ятовується в його сенсорній пам'яті. На базі цього досвіду людина згодом здатна правильно трактувати чиїсь розкуті рухи тіла як симптом душевного спокою, розслабленості. Розуміння симптоматичних кінем як таких лежить в основі розуміння словникових одиниць, які називають ці кінеми, наприклад: to swing one's arms legs, to dangle one's legs, to wiggle one's hips.


Розділ ІІІ „Лексико-семантичне поле „жестикуляція"в англомовному мовленні" присвячений аналізу мовленнєвих вербалізованих кінем, відібраних методом суцільної вибірки з 50 текстів та складових ЛСП „жестикуляція", обсягом понад 8 тисяч одиниць. Вибір предмета дослідження (вербалізовані номінації кінетичної поведінки людини) пояснює наше звернення до художніх текстів як до матеріалу дослідження, оскільки з великою долею впевненості можна припустити, що в письмовому мовленні така поведінка описується, домінується та кваліфікується переважно в художньому тексті та значно рідше в текстах інших функціональних стилів. Слід уточнити, по-перше, що до вибірки потрапили виключно референтні М1ВК, тобто ті, які називали жест, який „реально" мав місце. Переносні вживання з кінематично мотивованою семантикою нами не враховувалися. По-друге, позамовна реальність, з якої почерпнуті референти-кінеми, має лише умовно реальний характер, тому що аналізуються вербалізовані кінеми зображуваного письменником світу. Однак для мети нашого дослідження ця обставина не служить перепоною, тому що в центрі нашої уваги перебувають не стільки кінеми як одиниці паравербального спілкування, скільки вербалізація одиниць кінематичного коду.

Оскільки наріжним каменем була поставлена кінема як об'єкт номінації в мовленнєвому ланцюгу, виправданим вбачається виконання нами операції первинної структурації накопиченого емпіричного матеріалу. Мовленнєві одиниці, що номінують одну і ту ж кінему, об'єднуються в кластер кінеми, куди входять узуальні, оказіонально модифіковані та індивідуально-авторські номінації знакового жесту. Ця операція зробила можливим упорядкування М1ВК в польову структуру з чітко позначеним ядром, медіальною зоною та дуже різноманітною, картатою за складом та функціями периферією.

Лексико-семантичне поле „жестикуляція" у своїй мовній та мовленнєвій іпостасях постають як структурні неізоморфні одна одній множинності, згідно твердження В.А. Виноградова, „знаки поводять себе по-різному в мові та в мовленні, що можна інтерпретувати перш за все як їх здатність до різних організацій та об'єднань в системі та в тексті" [Цит. за: Кубрякова О.С. 1993]. Ядерно-периферійне структурування мовного поля підпорядковується семантичній ознаці: від загального до окремого, від семантично облігаторного до факультативного. Мовленнєве поле структуровано за ознакою активності використання кластерів М1ВК, що його конструюють: від найбільш частотних та регулярних ядерних конституентів до найменш активних периферійних. Крім того, мовленнєве поле „жестикуляція" є в принципі відкритою множинністю, спроможною включити в себе будь-яку додаткову оказіональну мовленнєву одиницю відповідної семантики, у випадку її появи в мовленні. Таким чином, пропонований в ІІІ розділі дисертації опис мовленнєвої іпостасі ЛСП „жестикуляція" виявляється статичним зрізом досить динамічного утворення, чиї зовнішні межі умовні і здатні пропускати крізь себе можливі вербальні одиниці. Разом з тим, базуючись на репрезентативних кількісних даних та їх адекватній інтерпретації, ми вважаємо за можливе отримання досить об'єктивної та науково валідної картини аналізованого поля, зокрема, його ядерної та медіальної зон.

Обробка кількісних показників проводилася за наступною методикою. Враховувався фактор частотності (Fr) рівний відсотковій частці М1ВК кластера у сукупній вибірці М1ВК. Наприклад, кластер NOD* має Fr = 15,7, це значить, що майже 16% усіх аналізованих М1ВК називають жест [кивнути головою]. Фактор регулярності (Rg) залежить від кількості текстів, в яких зареєстровані М1ВК. Rg = 100% означає, що у всіх текстах вибірки згадується відповідний жест. Активність кластера (А) – це поєднання перших двох показників (A = Fr + Rg), це коефіцієнт, який робить спостереження та висновки більш виваженими та об'єктивними.

Ядро поля „жестикуляція" складають кластери мовленнєвих ВК, що мають 100% регулярність та найвищу частотність вживання в мовленні. Це кластери NOD (Fr = 15,7) та SHAKEHEAD (Fr = 13,8). Їх сукупна частка в загальній вибірці складає 29,5%, тобто майже третина всіх згадуваних в мовленні жестів виявляється або кивком, або похитуванням голови. Ядерний статус таких кінем пояснюється їх надзвичайно високою активністю та поліфункціональністю в жестовій комунікації.

Медіальна зона англомовного мовленнєвого поля „жестикуляція" об'єднує кластери М1ВК з показниками активності А в межах 102,8 77,9. Частотні показники кластерів, включених в медіальну зону, є на порядок нижче, ніж у ядерних. Вони коливаються приблизно від 3 до 6. Регулярність медіальних кінем також не досягає пікової величини 100% та реєструється в межах 75% - 98%. Зведені дані по ядерній та медіальній зонах див. в таблиці 3.1.










Табл. 3.1

Ядерна та медіальна зони мовленнєвого ЛСП „жестикуляція"

Зона ЛСП

ранг.

Кластер РВК

A

Fr

(%)

Rg

(%)

Ядро

1

NOD

115,7

15.7

100


2

SHAKE HEAD

113,8

13,8

100

Медіальна

зона

3

POINT

102,8

4,8

98


4

SHAKE