LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "жестикуляція" в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників і текстів)

HANDS

92,5

4,5

88


5

GESTURE

85,2

5.4

80


6

WAVE

84,3

3,3

81


7

SHRUG

84,2

6,2

78


8

BOW

77,9

2,9

75

Ядерні кластери NODта SHAKEHEAD об'єднують мовленнєві вербалізації найбільш вживаних кінем, кожна з яких має широкий спектр можливих означуваних. Читач селективно інтерпретує смисл кінеми, що вербалізується, виходячи із знання мовної одиниці, свого досвіду кінематичного спілкування та з урахуванням зображуваної ситуації та мовного контексту. Мовленнєві номінації обох ядерних жестів здійснюються узуальним ВК to nod, to shake head, які можуть оказіонально розширюватися за рахунок включення в мовленнєвий ланцюг кваліфікаторів того, „як виконується жест": slowly, from side to side (кінетичні параметри), helplessly, gravelly (психо-емоційні параметри), in refusal, in agreement (іллокутивні параметри). Кваліфікатор того, „що рухається" (в обох кінемах це голова адресанта) по метонімічному перенесенні нерідко характеризує адресанта кінеми в цілому: наприклад, he shook his scornful head he was scornful. Порівнюючи узуальні ВК та їх оказіонально розширені модифікації, погоджуємося з припущенням О.С. Кубрякової про те, що „довжина знака відображає іконічно його семантичну складність" [О.С. Кубрякова 1993].

У тексті дисертації детально розглядається кожен з 6 кластерів медіальної зони мовленнєвого поля „жестикуляція" у сукупності його формальних та семантичних характеристик. В авторефераті відобразимо найбільш цікаві особливості вербальних одиниць, що аналізуються. Досліджуючи кількісні параметри кластерів медіальної зони та зіставляючи показники Fr та Rg, бачимо, що вони не ізоморфні одне одному, що свідчить про те, що мовленнєва активність М1ВК цієї зони може зазнавати впливу жанрового, тематичного або ідеостильового фактору. Наприклад, кластер SHRUG має пікові сплески та провали Fr в різножанрових текстах. Зростання частотності в текстах детективної прози пояснюється іллокутивною направленістю фонем, що номінуються. Знизуючи плечима, адресант виражає незнання відповіді на питання або небажання відповідати. Така комунікативно конфліктна ситуація типова для зображуваної в детективах реальності. Друге значення кінеми to shrug – це вираження скепсису, відсторонення, демонстративної байдужості, що і пояснює малий, майже нульовий, попит даної кінеми в літературних творах жанру казки.

Разом з тим жанрово обумовленою виявляється іноді і вербалізація окремих сигніфікативних вузлів вербалізованої кінеми. Наприклад, сигніфікативний вузол „що рухається" узуальної ВК to wave one's hand оказіонально модифікується у М1ВК to wave one's paw, leg, tail. Це спостерігаємо в тексті казок з антропоморфними персонажами-тваринами.

Іллокутивне значення кінем, що вербалізуються, нерідко базується на комунікативно значимих координатах локуса, в якому спілкуються персонажі. Поява однієї людини в полі зору іншої, входження одного комуніканта до локусу іншого, пересічення меж цього локусу при ввічливому спілкуванні повинно супроводжуватися комунікативними діями. З іншого боку, вихід за межі локусу, в якому залишається партнер по комунікації, – це прототиповий фрейм прощання, переривання спілкування. В ньому також передбачається культурно обумовлена, ритуалізована паравербальна поведінка. Експлікація сигніфікативного вузла „для чого виконується жест" відбувається з урахуванням прототипічних моделей комунікативної поведінки. М1ВК to bow, to wave трактуються читачем як жест вітання або прощання в залежності від вектору пересічення адресантом кінеми межі локусу. Маркерами самої межі служать деталі просторових описів двері, поріг, сходи, які багаторазово реєструємо у лівосторонньому або правосторонньому вербальному контексті відповідних М1ВК.

Широкозначні ВК to gesture, gesticulate, sign, signal, що складають ядро мовного поля „жестикуляція", об'єднані в кластер GESTURE, переміщаються в медіальну зону мовленнєвого поля „жестикуляція". Їх мовленнєве втілення супроводжується експлікацією, уточненням, конкретизацією семантичного наповнення рамочно заявлених в мовній ВК сигніфікативних вузлів „що, як та для чого рухається". Найчастіше експлікується вузол „для чого рухається", в цьому вбачаємо домінуючу роль означуваного в кінетичному знаку. Це спостерігаємо як в узуальних, так і в оказіональних жестах, а також в табуйованих жестах.

При безумовній наявності табуйованих (вульгарних, непристойних) жестів в кінетичному лексиконі будь-якого етносу вербалізація даних кінетичних знаків носить дуже обмежений характер. Вокабуляр загальномовних словників англійської мови не містить відповідних лексичних одиниць. Мовленнєве поле „жестикуляція" нараховує менше десятка згадувань табуйованих жестів. При повторному, вербальному семіозисі цих кінетичних протознаків евфімістичність номінації проявляється в розмитості, неточності опису форми жесту. В деяких випадках експлікується сигніфікативний вузол „що рухається" через вживання соматизму hand. Оцінна кваліфікація жесту як evil, improper, brutal, shocking експлікує сигніфікативний вузол „для чого здійснюється жест" – щоб образити, виразити агресію, грубо пожартувати. Однак вербалізація табуйованих жестів ніколи не експлікує сигніфікативний вузол „як рухається", оскільки саме ці дані і належать цензуруванню. Візуальна конкретизація таких М1ВК залежить від культурного досвіду читача.

До периферії мовленнєвого поля „жестикуляція" входять М1ВК, чия регулярність, частотність використання виявляється недостатньою для об'єктивного та переконливого об'єднання їх в кластери М1ВК з єдиною стрижневою кінемою, яка виступає референтом для жмутика мовленнєвих номінацій. Емпіричний матеріал, що входить до цієї частини вибірки, відрізняється значною формальною та змістовною неоднорідністю конституентів поля, а також більшою розкиданістю їх кількісних показників.

Тематично М1ВК периферійної зони членується на моно- та біактантні ВК в залежності від залученості адресата кінеми у її виконання. Переважна більшість вербальних одиниць, що утворюють ЛСП „жестикуляція", належить до моноактантних ВК. Біактантні М1ВК переважно називають контактні жести ласкавого або агресивного характеру. Погладжування, легкі доторки, обійми, поплескування – це жестові прояви любові, ніжності, дружелюбства. В агресивних жестах акцентується мускульна напруга, різкість