LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "Інтелектуальна діяльність": досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови)

утворення. Віддалений ''прошарок'' периферії поля є маргінальним, він перетинається з периферією інших полів. Цей чинник свідчить про наявність міжпольових реляцій та безперервність семантичного простору мови.

Між мікрополями ЛСП встановлюються вертикальні та горизонтальні зв'язки. Вертикальні зв'язки ґрунтуються на ієрархічних семантичних відношеннях між одиницями поля: конкретні значення залучаються до значень більш загальних, що відтворено такими феноменами мови, як гіпонімія та партонімія. Горизонтальні зв'язки мають місце між одиницями мікрополів, які є суміжними в ієрархічній структурі (О.В.Гулига та Є.І. Шендельс, М.В. Нікітін, R.E. Grandy, E.F. Kittay). Взаємодія мікрополів на їх периферійних ділянках відстежується в мовних явищах полісемії та синонімії/антонімії (О.Г.Беляєвська, А.В.Кузнєцов, Е.М. Меднікова, Л.О. Новіков, Д.М. Шмельов, J.Aitchison). Гіпонімія, партонімія, полісемія та синонімія як основні типи семантичних відношень між одиницями ЛСП потребують розгляду у взаємозв'язку, а також пояснення з урахуванням специфіки концептуальної моделі поняттєвої категорії, яка є підґрунтям поля. При реконструкції такої моделі доцільно звернутися до положень когнітивної лінгвістики.

Об'єктом досліджень у когнітивній лінгвістиці є вербалізовані знання про світ, тобто пойменовані концепти, в яких представлено суб'єктивний образ об'єктивної дійсності. Вивчення вербалізованих знань відбувається за допомо-гою різних методик концептуального аналізу, який є логічним продовженням семантичного аналізу. Обидва види аналізу спрямовані на дослідження значен-ня. Однак якщо для семантичного аналізу достатнім є виявлення семантичних компонентів, які сприяють адекватному тлумаченню знака, то кінцевою метою концептуального аналізу стає побудова концептуальної моделі того інформа-ційного фрагмента, який фіксується знаком. Для цього елементи значення мають бути особливим чином угруповані, впорядковані та взаємопов'язані (С.А.Жаботинська, О.С. Кубрякова). Інструментами такого впорядкування є концептуальні структури: пропозиції, фрейми, сітки, прототипні моделі тощо. При цьому базовими структурами вважаються фрейми та прототипні моделі.

Фрейм є моделлю, що репрезентує інформацію про стереотипні явища або ситуації (М.Мінський, Ч.Філлмор, J.R. Taylor). Поняттєві елементи (слоти) фрейму й зв'язки між ними залишаються незмінними, у той час як наповнення слотів може бути різним. Залежно від характеру зв'язків між елементами фрейму вирізняються базові типи фреймових структур. До них належать предметно-центричний, акціональний, партонімічний, гіпонімічний та асоціа-тивний фрейми (С.А.Жаботинська). Пропозиція є будівельним блоком фрейму, а сам фрейм (субфрейм) може бути складовою концептуальної сітки (Ф.Джонсон-Лерд, Ю.М.Караулов, Ю.Г.Панкрац, Е.Ф.Скороходько, Г.Скрегг).

Фреймові та сітьові моделі організують інформацію у прототипних категоріях. Прототипна категорія містить концепти, які відповідають її змістові більшою або меншою мірою (G. Lakoff, E. Rosch, J. Taylor, А. Wierzbicka). Залежно від цього вони відносяться до центральної або периферійної зони категорії. Такий принцип організації концептів наближує прототипну категорію до польового утворення. Центральна зона категорії структурується на базі цент-ральної схеми (пропозиційного фрейму або міжфреймової сітки). Периферійні зони категорії формуються на підставі моделей, що є трансформаціями цент-ральної схеми (G. Lakoff). Трансформація генералізації передбачає узагальнення інформації у центральній схемі, тоді як трансформація специфікації приводить до деталізації інформації у цій схемі – принцип, що є релевантним для будь-якого ієрархічного утворення.

Таким чином, методи концептуального аналізу органічно узгоджуються з попереднім доробком у галузі семантичних досліджень ЛСП. Завдяки засто-суванню методів концептуального аналізу, що уможливлюють побудову моделі поняттєвої категорії, яка є підґрунтям ЛСП, ці доробки можуть дістати більшу чіткість і конкретність.

Розділ ІІ.''Концептуальна модель лексико-семантичного поля ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ''. Побудову концептуальної моделі для поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ здійснено шляхом сумі-щення фреймів партонімічного, предметноцентричного й акціонального типів.

Партонімічна структура забезпечує загальну організацію фрагментів категорії – її тематичних парцел. Такою структурою є схема – більш абстрактна ''крупнозерниста репрезентація'' (R. Langacker). Для нашого матеріалу схема являє собою ієрархічну фреймову сітку, де парцели є тематичними ''вузлами'', зв'язки між якими задані вертикальними відношеннями "ЦІЛЕ: холонім ЧАСТИНА: партонім" та горизонтальними відношеннями "ЧАСТИНА-1: партонім ЧАСТИНА-2: партонім". Аналіз значень лексичних одиниць свідчить про те, що партонімічна концептуальна модель поняттєвої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ включає 12 тематичних ''вузлів'', або пар-цел. Ця модель є фрагментом структури, яка впорядковує інформацію в межах більш широкої категорії МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Схема 1).


ЛЮДИНА

фізична ментальна

діяльність діяльність

1.ТІЛО голова / мозок 2. ПСИХІКА/ДУША

інтелектуальна

діяльність

  • ПІДСВІДОМІСТЬ 2.2.СВІДОМІСТЬ / ІНТЕЛЕКТ



    2.1.1. 2.2.1. 2.2.2.

    почуття/емоції відчуття/сприйняття пізнання

    2.1.2.

    мораль

    2.1.3. 2.2.2.1. 2.2.2.2

    бажання/воля мислення/розум/роздум пам'ять




    2.2.2.1.1 2.2.2.1.2. 2.2.2.1.3. 2.2.2.1.4. 2.2.2.2.1. 2.2.2.2.2.

    розгляд міркування розуміння висновок запам'ятовування згадування

    вивчення знання судження зберігання витяг

    пошук оцінка інформації інформації

    ^


    Схема 1. Концептуальна модель (схема) поняттєвої категорії

    ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ


    Структурована поняттєва категорія ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ є категорією прототипною. Її центральним членом виступає узагальнене поняття, представлене парцелою МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ, до якої примикає парцела ПАМ'ЯТЬ. Обидва поняття є партонімами відносно до парцели ПІЗНАННЯ. Водночас ці поняття є холонімами, що мають свої власні парто-німи. Центральні члени поняттєвої категорії належать, таким чином, до базового, серединного рівня ієрархічної структури. Як прототип категорії, поняття МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ має найбільшу кількість наймену-вань: 20,7 % від їх загального числа (232). Ці одиниці відрізняються також найбільшою кількістю лексико-семантичних варіантів – 18 % від їх загального числа (462 ЛСВ).

    Відносно до центральних парцел МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ та ПАМ'ЯТЬ інші парцели категорії є периферійними. В них відбувається або узагальнення, генералізація центрального поняття (рух уверх за партонімічною схемою), або ж його специфікація (рух униз за партонімічною схемою).

    Парцели поняттєвої категорії мають свій власний принцип організації, представлений концептуальною структурою, яка є результатом суміщення предметноцентричного та акціонального фреймів (схема 2).



    N


  •