LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "Інтелектуальна діяльність": досвід концептуального аналізу (на матеріалі іменників сучасної англійської мови)

N

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

N N N

Схема 2. Концептуальна модель парцел поняттєвої категорії

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ


Чотирма слотами цієї структури, що зустрічаються в парцелах у повному або неповному наборі, є узагальнені поняття: 1) МЕНТАЛЬНЫЙ ОБ'ЄКТ-ЗДАТНІСТЬ, 2) ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ, 3) РЕЗУЛЬТАТ, 4) ЯКІСТЬ ОБ'ЄКТА / ЯКІСТЬ ПРОЯВУ. Характер взаємозв'язку цих слотів ілюструє дескрипція: ТАКЕ ДЕЩО (ментальний об'єкт-здатність) ІСНУЄ (проявляється), ДІЮЧИ ТАК (спричиняючи) РЕЗУЛЬТАТ. При позначенні слотів іменниками якість або дія ментального об'єкту мислиться як свого роду предмет, тобто відбувається номіналізація, наприклад: the mind is wise wisdom, the mind is aware awareness, the mind cogitates cogitation.

Структуровані парцели категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ також є прототипними поняттєвими утвореннями, про що свідчить інтенсивність позначення слотів у концептуальній моделі парцел. На підставі аналізу фактичного матеріалу можна стверджувати, що центральними слотами стають ПРОЯВ ЗДАТНОСТІ (37,8% ЛСВ від їх загального числа – 462) та РЕЗУЛЬТАТ прояву здатності (37% ЛСВ). Інші слоти формують у категоріальних парцелах зону периферії.

Концептуальна схема категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, поширена за рахунок структурації її тематичних ''вузлів'', де містяться поняття, представлені парцелами, розглядається нами як схемата – ''дрібнозерниста репрезентація'' (A.E.Goldberg, R.Langacker, P.Quilett). Схемата стає ланкою поєднання більш абстрактної ментальної структури (моделі-схеми) та поверхневої семантичної форми вербалізованого факту (схема 3).




2. Психіка:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ]] ДЕЩО-результат]}


2.2. Свідомість / інтелект:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.1. Відчуття / сприйняття :

{[[ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2. Пізнання:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ]] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1. Мислення /розум /роздум:

{[[(ТАКЕ (ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}


2.2.2.1.1. Розгляд / вивчення / пошук:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.2. Міркування:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}


2.2.2.1.1. Розуміння / знання:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}

2.2.2.1.3. Висновок / судження / оцінка:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}


2.2.2.2. Пам'ять:

{[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК]ДЕЩО-результат]}


  • Запам'ятовування / збереження інформації:

    {[[(ТАКЕ(ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО-результат]}


    2.2.2.2.2. Згадування / витяг інформації:

    {[[((ДЕЩО-агенс /здатність/ )) СПРИЧИНЯЄ] ТАК] ДЕЩО -результат]}

    Схема 3. Концептуальна модель (схемата) поняттєвої категорії

    ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ


    Концептуальна модель-схемата, що демонструє спосіб організації інфор-мації як у межах усієї поняттєвої категорії, так і в межах її підкатегорій, або пар-цел, сприяє поясненню особливостей полісемії та синонімії/антонімії одиниць лексико-семантичного поля.

    Розділ ІІІ. ''Концептуальний аналіз полісемії та синонімії у межах лексико-семантичного поля ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ''.Для аналі-зу полісемії першочергове значення має концептуальна структура категорі-альних парцел, слоти якої – МЕНТАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, ПРОЯВ, РЕЗУЛЬТАТ, ЯКІСТЬ ОБ'ЄКТА / ЯКІСТЬ ПРОЯВУ – зумовлюють наявність відповідних ЛСВ слова. Наприклад, парцела СВІДОМІСТЬ / ІНТЕЛЕКТ: consciousness ''якість прояву ментального об'єкта'' (активний стан свідомості), ''ментальний об'єкт-здатність'' (свідомість як частина психіки), ''прояв здатності'' (стан знання про щось), ''результат'' (усвідомлений досвід індивіда чи суспільства). Розвиток у слові нового значення пов'язаний з метонімічним зсувом лексичної одиниці з одного слота концептуальної моделі парцели на інший.

    Нами встановлено, що 56% від загальної кількості слів (232) мають багато-значність, мотивовану концептуальною моделлю парцел. Остання є підґрунтям 12 концептуальних моделей полісемії, що демонструють три типи семантичної деривації: лінійну, радіальну й радіально-лінійну полісемію. 9 із 12 моделей полісемії є регулярними – такими, що відстежуються в кількох словах (про типи семантичної деривації та явище регулярної полісемії див. Ю.Д. Апресян, О.С.Кубрякова). Серед регулярних моделей полісемії 2 мають найбільшу про-дуктивність. Перша модель демонструє семантичну деривацію лінійного типу: ПРОЯВ (основне значення) > РЕЗУЛЬТАТ (похідне значення). Прикладом можуть слугувати значення слів thinking, intellection, meditation (парцела МИС-ЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ); observation, study, research (парцела РОЗГЛЯД / ВИВЧЕННЯ / ПОШУК). Друга за продуктивністю модель демонструє семан-тичну деривацію радіального типу: МЕНТАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (похідне значення) < ПРОЯВ (основне значення) > РЕЗУЛЬТАТ (похідне значення). Такі ЛСВ мають, зокрема, слова thought, cogitation, conception (парцела МИСЛЕННЯ / РОЗУМ / РОЗДУМ); understanding, perception, comprehension (парцела РОЗУ-МІННЯ / ЗНАННЯ). Типовий напрямок похідності від концепту ''прояв'' відпо-відає характеру самої категорії ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

    Крім того, розвиток нових значень слова може бути результатом його переміщення за загальною партонімічною схемою, яка об'єднує парцели. Переміщення лексичної одиниці за вертикальними та горизонтальними лініями партонімічної схеми відбувається з урахуванням відповідних ЛСВ слова, що виникають на базі парцели. У результаті вертикальних зсувів ціле позначається іменем частини або ж частина отримує назву цілого. Горизонтальні зсуви супроводжуються позначенням однієї частини цілого за допомогою імені другої частини того ж цілого. Метонімічні зсуви даного типу простежуються у 19% випадків від загальної кількості слів (232). 11 моделей полісемії, в основі яких лежить взаємодія між поняттями ЦІЛЕ – ЧАСТИНА та ЧАСТИНА – ЧАСТИНА, також


  •