LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "коштовне каміння" в англійській мові та мовленні (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів)

дефініції, отримані на базі 12 тлумачних словників англійської мови різної функціональної спрямованості. У роботі також використано спеціалізовані мінералогічні словники насамперед з метою роз'яснення тієї чи іншої галузевої інформації наявної в загальних тлумачних словниках. Мовленнєва вибірка налічує 1415 випадків вживання номінацій коштовного каміння в англомовних прозових та поетичних творах різних жанрів, що уможливило визначення особливостей функціонування назв коштовного каміння у народній та авторській творчості, а також їх специфіку у різних жанрах.

Мета дисертації полягає в дослідженні структурних, лінгвокогнітивних та функціональних параметрів ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові та мовленні.

Поставлена мета передбачала розв'язання таких основних завдань:

  • з'ясувати особливості конституентів англомовного ЛСП "коштовне каміння" в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах;

  • визначити структуру мовного ЛСП "коштовне каміння";


4

  • розглянути та порівняти особливості функціонування конституентів ЛСП "коштовне каміння" в англомовній фольклорній і авторській прозі та поезії;

  • визначити структуру мовленнєвого ЛСП "коштовне каміння";

  • виявити та змоделювати зміст концепту коштовне каміння в англомовній наївній картині світу;

  • дослідити особливості структури категорії коштовне каміння в англомовній науковій картині світу.

Зазначені мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів, як компонентний, дефініційний та концептуальний аналіз, а також контекстуально-інтерпретаційний та кількісний методи. Компонентний аналіз застосовано для опису структурної організації значення лексем, що позначають коштовне каміння, як набору мінімальних семантичних компонентів (сем). Дефініційний аналіз використовувався для дослідження словникових визначень номінацій коштовного каміння. Контекстуально-інтерпретаційний аналіз є засобом тлумачення вжитку номінативних одиниць (далі – н.о.) на позначення коштовного каміння в конкретному контексті аналізованих художніх творів. Концептуальний аналіз, що ґрунтується на прототипному підході, дав змогу розробити структуру відповідної категорії та виявити концептуальні ознаки, які перебувають у її основі. Застосування кількісного аналізу уможливило визначення ядерно-периферійної структури ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові та мовленні.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проаналізовано ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах, а також досліджено його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах – як фольклорних, так і літературних. Новим у роботі є з'ясування ядерно-периферійної структури досліджуваного поля та її кореляцій із структурою відповідної логічної та прототипної категорії. Вперше виявлено та описано концептуальні ознаки, на яких базується зазначена категорія, встановлено співвідношення між категорією та концептом коштовне каміння.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її результати становлять певний внесок у структурну семантику, зокрема, теорію поля, в

5

когнітивну семантику, насамперед – теорію прототипів та концептуальної метафори. Дослідження особливостей ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові та мовленні дало підставу для розкриття лінгвокогнітивних аспектів його конституентів, що сприятиме подальшому аналізу інших ЛСП, до складу яких входить конкретна лексика, та відповідних категорій і концептів.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її положень і висновків у викладанні курсів лексикології англійської мови (розділи "Словниковий склад мови", "Семантична структура значення", "Словотвір"), стилістики англійської мови (розділи "Стилістика тексту", "Стилістична семасіологія"), лінгвокраїнознавства Великобританії, США, Австралії та Нової Зеландії, а також у спецкурсах з інтерпретації тексту, лексикографії та когнітивної семантики.

Апробацію основних положень і результатів дисертаційної роботи здійснено на чотирьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (2004 – 2007 роки) та на семи міжнародних конференціях: IV Міжнародній науково-практичній конференції з питань методики викладання іноземної мови, присвяченій пам'яті професора В.Л. Скалкіна (Одеса, 2005); ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики "Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень" (Ялта, 2005), XIV та XV Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" (Київ, 2005, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми прикладної лінгвістики" (Одеса, 2005), IV міжвузівській конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2006), "Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики" (Сімферополь, 2006).

За темою дисертації опубліковано чотири одноосібні статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 6 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (274 позиції), переліку довідкових джерел (15 позицій) та матеріалів дослідження (13 англомовних

6

словників та 23 збірки художніх творів). Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, обсяг основної частини роботи становить 171 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, визначено актуальність, об'єкт і предмет дослідження, конкретизовано мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, охарактеризовано методи дослідження, наведено дані про апробацію його результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження" запропоновано огляд історії польових досліджень у лексиці, визначено поняття ЛСП, розглянуто основні положення когнітивної семантики, зокрема, процесів концептуалізації та категоризації.

У межах структурної наукової парадигми мова розглядається як система знаків. Польовий підхід до вивчення мови має два напрями – парадигматичний, згідно з яким елементи поля пов'язані на підставі включення, субкатегоризації, подібності, протилежності, похідності та ін., і синтагматичний, при якому поля базуються на комбінаторній здатності лексичних одиниць. Парадигматичний підхід передбачає виокремлення лексико-семантичних полів, лексико-семантичних та тематичних груп.

В сучасному мовознавстві ЛСП визначається як сукупність лексичних одиниць, що об'єднані спільністю змісту та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Для ЛСП постульовано наявність спільної семантичної ознаки (архісеми), яка об'єднує всі одиниці поля та зазвичай виражається лексемою з узагальнюючим значенням. Між елементами поля наявні гіперо-гіпонімічні, синонімічні, градуальні відношення, партитивні зв'язки (кореляції "частина – ціле"), несумісність, асоціативність, кореляції семантичної похідності тощо. Однією з головних ознак ЛСП є його ядерно-периферійна структура. Ядерні конституенти поля консолідуються навколо