LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле "коштовне каміння" в англійській мові та мовленні (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів)

н.о.



agate

bloodstone,

chrysoprase

cornelian














chalcedonyx

onyx


sard

sardius



spinel


balas


alexandrite



chrysoberyl
























anatase


octahedrite








sardonyx











Гіперо-гіпонімічні відношення між конституентами ЛСП „коштовне каміння" в англійській мові

15

2) "After about ten minutes he got up, and, throwing on an elaborate dressing-gown of silk-embroidered cashmere wool, passed into the onyx-paved bathroom";

3) "And at my feet thepale green Thames / Lies like a rod of rippled jade".

Відзначаємо, що номінації коштовного каміння у подібних описах використовуються як в прямому значенні (опис різноманітних ювелірних прикрас, наприклад, "Henry II wore jewelled gloves reaching to the elbow, and had a hawk-glove sewn with twelve rubies and fifty-two great orients"), так і в переносному (наприклад, "Palm Beach sprawled plump and opulent between the sparkling sapphire of Lake Worth, flawed here and there by house-boats at anchor, and the great turquoise bar of the Atlantic Ocean"). Найяскравіше антропоцентричне спрямування має використання назв дорогоцінного каміння у народних казках, проте в авторських творах простежується тенденція до застосування аналізованих номінацій при зображенні найрізноманітніших об'єктів: тварин ("...and crocodiles with small beryleyes..."), рослин ("...and the redcoral berries of the rowan trees hung from the boughs"), неба та небесних світил ("The sky was pure opal now"), абстрактних сутностей ("It (love) is more precious than emeraldsand dearer than fine opals") тощо.

На матеріалі розглянутих поетичних і прозових творів зафіксовано парадигми образів, в яких номінації дорогоцінного каміння у переважній більшості випадків є правим елементом. Тобто із певним коштовним камінням порівнюються деталі зовнішності людини: очі, волосся, вуста, зуби, посмішка, щоки, наприклад, "...so being part free he tore his long locks of amber-coloured hair from his head and wound them round his arms instead of gauntlets" та людина взагалі ("...Cyril...one single hair of whose little golden head should have been dearer and more valuable to me than...the entire chrysolite of the whole world"), рослини, тварини, водні та небесні об'єкти, наприклад, "My roses are ... redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean-cavern", а також абстрактні явища: любов, смерть, душа, слова, наприклад, "It (a human soul)... is more precious than the rubies of the kings". Відзначаємо, що дані парадигми базуються переважно на двох ознаках дорогоцінного каміння. При описові природних об'єктів та зовнішності людини – це колір мінералів, рідше – прозорість та форма, за допомогою яких

16

створюється більш яскраве наочне зображення та підкреслюється краса цих об'єктів; при описі абстрактних сутностей та людини взагалі – це коштовність каміння для підкреслення їх важливості, винятковості та цінності. Останню групу парадигм відносимо до групи концептуальних метафор, тоді як перша група має описовий, зображувальний характер.

Основною відмінністю розглянутих поетичних творів від прозових є використання у них більшості номінацій коштовного каміння у переносному значенні, що, на нашу думку, можна пояснити особливостями функціонування слова в ліриці, де воно є своєрідним концентратом поетичності. В епічній творчості фабула, розвиток характерів персонажів розгортають тему, розкривають сутність авторського задуму. В ліриці ж авторська позиція, складний внутрішній світ передаються концентрованими образами, одним із засобів створення яких у поезії є номінації коштовного каміння.

На основі критерію частотності вжитку проаналізовано структуру мовленнєвого поля, що складається з ядра, медіальної частини, ближньої та дальньої периферії. Кількісні показники вжитку номінацій коштовного каміння у фольклорних творах свідчать про те, що і прозові, і поетичні народні джерела використовують майже однаковий обсяг досліджуваних н.о. До того ж, у них переважно фіксуємо номінації коштовного каміння, що належать до ядра цього мовленнєвого поля. Різниця у вжитку номінацій коштовного каміння у літературних поетичних та прозових творах збільшується відповідно віддаленості від ядра даного поля. Так, зону ближньої периферії мовленнєвого поля складають майже виключно н.о., зафіксовані у літературній прозі, переважна частина з яких зустрічається лише у прозових творах О.Уайльда, що пояснюємо, зокрема, особливостями індивідуального художнього стилю письменника.

В когнітивних аспектах дослідження ЛСП "коштовне каміння" виступає фрагментом мовної картини світу, який є відображенням відповідного фрагмента концептуальної картини світу – концепту коштовне каміння. Аналізований концепт коштовне каміння є лексичним з точки зору мовної вербалізації, належить до конкретних концептів, оскільки позначає конкретну предметну


17

реалію, і водночас, завдяки узагальненій семантиці, є гіперконцептом, який охоплює всю сукупність різновидів конкретних дорогоцінних каменів.

Проведений аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння підтвердив висунуту гіпотезу і показав, що його структура містить дві концептуальні ознаки – красу та цінність. Концептуальна ознака краси коштовного каміння складається у свою чергу із кольору та прозорості. Ця ознака є перцептуальною, фізично-наочною ознакою, тоді як цінність є соціально-економічною, зумовленою насамперед використанням коштовного каміння у виготовленні ювелірних прикрас та його належністю до невід'ємних атрибутів соціального статусу, багатства, розкошу та витонченого смаку героїв, та водночас духовною ознакою, за допомогою якої підкреслюється