LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле ДОБРО в українській та англійській мовах

аспекти зіставного вивчення лексико-семантичних полів". Всебічне вивчення міжмовних контактів, взаємодії і взаємопроникнення як генетично споріднених, так і різносистемних мов є одним із важливих питань сучасної лінгвістики. Найсуттєвіші риси національно-мовної культури зберігаються в лексиці. У ній відображаються процеси, що відбуваються у соціальній дійсності, у навколишньому світі в результаті осмислення їх соціумом (Ф.С.Бацевич, І.О.Голубовська, О.О.Тараненко, J.Lyons, D.Singleton, J.Sowa). Тож проблема того, як здійснюється створення уявлень про навколишню дійсність, закріплення, накопичення і зберігання знань про світ у мовних одиницях, набуває сьогодні ще більшої актуальності.

Доброє одним із загальнооцінних понять, що складають основу оцінного тезауруса мови, оскільки оцінка є обов'язковим компонентом людської діяльності (О.Л.Бєссонова, Т.А.Космеда). Тлумачення добра як духовної основи суспільства є важливим елементом побудови нової ціннісної парадигми, адже в ній зосереджується практичний оцінний досвід людей, уявлення про цінності, норми поведінки, загальноприйняті стандарти й ідеали суспільства (I.Murdoch, Ph.Foot). У філософії добро тлумачиться як сукупність моральних дій і принципів поведінки окремого індивіда чи усього суспільства, які позитивно оцінюються (Аристотель, В.Ш.Сабіров, J.Cooper, G.Santas).

Принцип системного підходу передбачає дослідження не окремих слів, а цілих лексико-семантичних мікросистем (В.В.Левицький), виступає необхідною передумовою вирішення актуальної проблеми сучасної лінгвістики – пізнання мови як системи, що має певну структуру. Системний підхід до вивчення семантики елементів лексико-семантичного поля добро базується на положенні, згідно з яким досліджувані мовні одиниці утворюють певну систему і встановлюють тісні семантичні відношення між собою, на основі чого відбувається їх аналіз та взаємопредставлення.

Для зіставного дослідження надзвичайно важливим є застосування компонентного аналізу – методу вивчення змістового боку одиниць мови, що має за мету розкласти значення на мінімальні семантичні складники. Завдяки цьому методу найбільш чітко та повно висвітлюється семантична інформація, яку містить у собі лексема у вигляді сем. Цей метод дозволяє здійснити дослідження на глибинному рівні, розкрити семантичні відтінки слова та відобразити системні зв'язки лексики, виявити семантичні компоненти лексем однієї мови, яких не містять співвідносні одиниці іншої мови (В.Г.Гак, О.В.Гулига, М.П.Кочерган, M.Bierwisch, G.Leech, J.Lyons). Як метод виокремлення семантичних компонентів була обрана лексикографічна процедура, що базується на аналізі словникових дефініцій і при якій кожне слово словникового тлумачення прирівнюється до семантичного компонента (І.В.Арнольд, Ю.М.Караулов, В.В.Левицький, Б.О.Плотніков, Е.Ф.Скороходько).

Семантичні компоненти можна виявити шляхом зіставлення значень у певній лексико-семантичній системі – лексико-семантичному полі. Застосування компонентного аналізу розкриває не тільки ієрархічні, а й взаємозалежно репрезентовані відношення між одиницями мови у складі поля. Отже, змістові зв'язки мовних одиниць розглядаємо виходячи з принципу лексико-семантичного поля, окреслити яке дозволив аналіз семантичної структури лексем української та англійської мов.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики існують різні визначення
лексико-семантичного поля і різноманітність поглядів щодо його розуміння. Одні дають максимальний перелік ознак семантичного поля (цілісність, впорядкованість, взаємоозначуваність елементів, повнота, розмитість кордонів, безперервність) (М.В.Нікітін, Ф.О.Нікітіна, П.М.Денисов). Інші наголошують на включенні в поле слів різних частин мови (А.П.Мацук, Г.В.Степанова). В цілому різні теорії збігаються в тому, що лексико-семантичне поле розглядається як спосіб відображення дійсності і є системою, складники якої пов'язані спільним семантичним компонентом і структурно організовані співвідношенням ядро – периферія (Л.М.Васильєв, Ю.М.Караулов). Отже, під терміном лексико-семантичне поле розуміємо складну систему, члени якої пов'язані спільною семантикою незалежно від їхньої частиномовної приналежності. Обмеження одним лексико-граматичним класом звужує дослідження, тому що поза увагою залишаються мовні одиниці, що співвідносяться з тим же поняттям, але належать до інших частин мови.

Семантичне членування лексико-семантичного поля зумовлене реалізацією обов'язкової категорії у певних сукупностях сем, різноманітні комбінації яких утворюють його сегменти – мікрополя (О.Л.Зеленецький). Об'єднання одиниць у мікрополе забезпечує одна із субкатегоріальних сем. Шляхом компонентного аналізу було виділено семантично активні семи в кожному мікрополі, які зустрічаються у 20 і більше відсотках лексичних одиниць.

Приналежність лексичних одиниць до поля має градуйований характер, що дозволяє виділити в ньому ядро, навколоядерну зону та периферію. Досліджувані мовні одиниці, що виражають поняття добро в українській та англійській мовах, утворюють лексико-семантичні поля, об'єднані спільною семою та спільним поняттєвим змістом. Лексеми полів зосереджені навколо ключової одиниці або загальної ідеї, яка виражає найбільш повне уявлення про поняття (добро
в українській мові та good – в англійській). Навколо зосереджуються одиниці, у яких найбільший відсоток спільних сем з лексемою добро. Ці елементи входять до семного складу одиниць, що демонструють безпосередні семантичні зв'язки з ядерною лексемою, наприклад: добро благо; goodbenefit. Метод компонентного аналізу, ступінчатої ідентифікації та метод опозицій, які застосовуються при аналізі матеріалу дослідження дозволяють виявити безпосередні чи опосередковані семантичні зв'язки одиниць поля.

На основі кількісного критерію до навколоядерної зони входять мікрополя, які містять найбільше спільних семантичних компонентів з ядром поля. Вони відображають найістотніші змістові характеристики поля, лексико-семантичні зв'язки та парадигматичні відношення в ньому. Навколоядерні одиниці пов'язані з ядерною лексемою поля безпосередньо, оскільки входять до семного складу одиниць ядерних мікрополів, наприклад: доброзичливий прихильність; goodnessprosperity. Отже, до центральної (ядерної та навколоядерної) частини досліджуваного лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах належать лексичні одиниці, що виражають найважливіші, найістотніші ознаки поля, характеризуються семантичною спільністю та високою частотою семантичних зв'язків.

Одиниці периферії об'єднуються у мікрополя, групуючись навколо лексем, які демонструють опосередковані семантичні зв'язки з ядерними одиницями поля через лексеми навколоядерної зони, наприклад: доброзичливий (елемент ядра) → приязнь (лексема навколоядерної зони) → потяг (одиниця периферії). Складники периферії характеризуються значною кількістю диференційних сем. Периферійна частина представлена одиницями, які втрачають основні семи
лексико-семантичного поля добро і набувають інших ознак. Її елементи виявляють послаблені семантичні парадигматичні зв'язки з ядром та навколоядерною зоною поля. Периферія має досить розмиті межі, тому можна передбачити, що вона здатна перетинатися з іншими лексико-семантичними полями.

Вивчення семантичних