LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле ДОБРО в українській та англійській мовах

парадигматичних відношень між одиницями мови є одним із напрямків у дослідженні лексико-семантичних полів. Так, лексичне поле представлене як парадигма, що враховує не лише спільне між лексемами, а й бере до уваги протиставлення їхнього змісту (Т.А.Космеда). У дослідженні здійснюється аналіз таких відношень на основі словесних опозицій залежно від характеру співвідношення компонентів: опозиція тотожності; привативна, або опозиція включення; еквіполентна, або опозиція перетину. Вивчення системних відношень у лексиці було перенесено з досвіду дослідження фонетичних опозицій (М.С.Трубецькой) та розвинуте мовознавцями у галузі семантики (Ю.Д.Апресян, Ю.М.Караулов, А.М.Кузнєцов, Е.В.Кузнєцова, А.А.Лучик, М.В.Нікітін, М.М.Пещак, Г.А.Уфімцева, Д.М.Шмельов, S.Ullmann). У рамках опозицій розрізняють інтегративні семи, тобто компоненти, спільні для обох слів, та диференційні семи, якими лексеми різняться та за допомогою яких створюють свою індивідуальність.

Із структурою лексико-семантичного поля пов'язані явища синонімії та гіперо-гіпонімії, які також відображають своєрідне сегментування світу різними мовами. Лексеми можуть входити відразу в декілька синонімічних рядів. При цьому з одними одиницями вони є абсолютними синонімами – здатними заміняти один одного, нейтралізувати в тексті зіставлювані семантичні ознаки. Такий тип синонімії спостерігається між лексемами, що репрезентують опозиції тотожності у лексико-семантичному полі. Ідеографічними синонімами – що відтінюють різні аспекти позначуваного об'єкта, є лексичні одиниці, які об'єднуються переважно в еквіполентні опозиції. Привативні опозиції характеризують ієрархічну будову лексико-семантичного поля. Отже, явища гіперо-гіпонімінії, так само як і синонімії, демонструють взаємозв'язок, взаємозалежність та системність лексичних одиниць поля. Перші акцентують ієрархічність структури лексико-семантичного поля, а другі утворюють семантичні мікроструктури його елементів.

Розділ 2."Особливості лексико-семантичного поля добро в українській мові". Одиниці української мови на позначення поняття добро існують у
лексико-семантичному полі як елементи системи, які перебувають в опозиціях і розрізняються завдяки диференційним семам. Між одиницями поля встановлюються семантичні парадигматичні відношення, що проявляються у привативних, еквіполентних зв'язках та опозиціях тотожності. Це надало можливість розглядати весь семний набір як єдине ціле, що має певну структуру.

Виявлені еквіполентні відношення між конституентами поля дозволили визначити ідеографічні синоніми. Так, лексеми успіх і удача зі спільними семами 'позитивний', 'результат', 'досягнення' характеризують завершення справи, момент досягнення значних результатів. Ці одиниці утворюють еквіполентну опозицію, а в системі мови є ідеографічними синонімами. Диференційні семи 'схвалення', 'визнання' мовної одиниці успіх свідчать про те, що людина сама цілеспрямовано досягає успіху, докладаючи для цього певні зусилля. Семантичні компоненти 'збіг', 'обставина' лексеми удача відбивають семантику випадковості, яка може привести до бажаних наслідків. Опозиції тотожності засвідчили наявність абсолютних синонімів. Так, між одиницями добродійний та доброчинний існує опозиція тотожності. У системі української мови вони є абсолютними синонімами, оскільки мають однакову семантичну будову, а саме, містять тільки спільні семи 'користь', 'добро' і не мають різних сем.

На основі принципу безпосередніх / опосередкованих зв'язків та кількісного критерію до ядра поля відносимо одиниці мікрополів, які пов'язані з ключовою лексемою поля безпосередніми семантичними зв'язками та містять найбільшу кількість спільних сем з ядерною лексемою добро; до навколоядерної частини – належать одиниці, що містять найбільшу кількість спільних сем з лексемами ядерних мікрополів. Оскільки ключова лексема добро тлумачиться через одиниці благо і задоволення, а отже, демонструє з ними безпосередні семантичні зв'язки, це надає можливість віднести до ядра лексико-семантичного поля добро одиниці, які об'єднуються у мікрополя благо і задоволення. Лексеми названих мікрополів відбивають найсуттєвіші ознаки поняття добро в українській мові та містять найбільшу кількість спільних сем з ключовою одиницею добро. Кількість лексем ядерних мікрополів становить 30 лексем, 126 сем (35% спільних з ключовою одиницею добро) – мікрополе благо та 25 лексем, 86 сем (26% спільних з ключовою лексемою) – мікрополе задоволення.

У ядерному мікрополі благо виокремлюються семантично активні (зустрічаються у 20 і більше відсотках одиниць) семи 'добро', 'добрий'. Залежно від характеру співвідношення компонентів між лексичними одиницями виділяються опозиції тотожності, привативні та еквіполентні. Так, семантичний компонент 'доброзичливий' виступає інтегративним в еквіполентній опозиції лексем милість – співчуття, які розкривають поняття чуйного ставлення до чужого горя, переживань, вияв милосердя, а також почуття жалю, викликане нещастям. Напр.: Серце бажало співчуття од других, близьких, що могли зрозуміти й оцінити те, чим він тепер жив (СУМ). В одиниці милість за допомогою диференційної семи 'благодіяння' реалізується значення дару, пожертвування, доброго, милосердного вчинку. У мікрополі задоволення семантично активними є семи 'задоволення', 'радість', 'втіха'. Фіксуються три пари синонімів: задоволення – задоволеність, насолода – задоволеність, манливийпривабливий та один синонімічний ряд: вабити – приваблювати – привертати – притягати.

До навколоядерної зони належать мікрополя щастя, любов, дружба, оскільки їхні ядерні одиниці входять до семного складу лексем ядерних мікрополів, а отже пов'язані з ними безпосередніми зв'язками: добро → благо → щастя; добро → добрий → милосердя → милість → любов; добро → добрий → доброта → дружній → дружба. До складу мікрополів ядра та навколоядерної частини входять лексеми на позначення позитивних відчуттів, емоцій, ознак та результатів людської діяльності, яка спрямована на досягнення добра. Активними у навколоядерному мікрополі щастя (20 одиниць, 64 семи, з яких 37 спільних з ядром) є семантичні компоненти 'щастя', 'щасливий', 'удача', 'успіх'. Характерною рисою цього мікрополя є відносно велика кількість синонімічних утворень. Так, до одного синонімічного ряду належать лексеми щастя – талан,фортуна – доля – талан, везти – щастити – фортунити, успіх – удача.

Наступне мікрополе любов нараховує 29 лексичних одиниць, 116 сем (з них 85 спільних з ядром). Семантично активною у цьому мікрополі є сема 'любов'. Однією з важливих характерних рис мікрополя любов є синонімічність. Так, одиниці любов – кохання – закохання, любити – кохати, ніжність – ласка, приязнь – прихильність – прив'язаність є синонімами. Одиниці цього мікрополя активно взаємодіють як з ядерними так і навколоядерними елементами поля. Вони утворюють численні семантичні парадигматичні зв'язки, активними є зв'язки з мікрополями щастя, дружба, благо. Це надає підстави дійти висновку про те, що поняття любові є досить широким і охоплює різні види любові. Тому мовні одиниці цього мікрополя здатні перетинати його кордони і бути елементами інших мікрополів.

У мікрополі дружба міститься 25