LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА





БАГМУТ ІРИНА ВІТАЛІЇВНА



УДК 811.161.2' 37(043)




ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЗВУКОНАЙМЕНУВАНЬ

У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

(СКЛАД, СТРУКТУРА, ПАРАДИГМАТИКА)





10.02.01 – українська мова





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор

Козачук Ганна Олександрівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, професор

кафедри української мови


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, старший

науковий співробітник

Соколова Світлана Олегівна,

Інститут української мови НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

граматики та фонетики


кандидат філологічних наук, доцент

Кравець Лариса Вікторівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

доцент кафедри стилістики української мови


Захист відбудеться 12 червня 2007 року о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий 10 травня 2007 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Висоцький


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних елементів, відношень між ними. Велика кількість одиниць, які представляють у лексичному складі української мови різноманітні сторони дійсності, зумовлює наявність різних за обсягом лексико-семантичних утворень, докладний і всебічний аналіз яких визначає одне із завдань сучасної мовознавчої науки.

Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об'єктом дослідження у працях вітчизняних – О.О. Потебні, В.С. Ващенка, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П. Денисової, А.М. Шамоти та ін. – і зарубіжних мовознавців – Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана, В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін.

Про багатство навколишнього світу людина дізнається через п'ять зовнішніх органів чуття: зір, слух, смак, дотик, нюх – для опису яких у мові наявні спеціальні лексичні одиниці. Значне місце в цій групі посідають лексеми, які передають номінацію звуку, – звуконайменування. Важливість цієї групи лексики для людини не викликає заперечень, а велика кількість зазначених одиниць у лексичному складі української мови потребує всебічного аналізу та впорядкування. В україністиці лексика на позначення звуку не була об'єктом комплексного вивчення, зокрема досліджено інтер'єктиви (Л.І. Мацько), склад і структуру відвигукової лексики (О.Й. Курило, Т.М. Возний), ономатопи та їхні деривати (Ю.В. Юсип), звуконаслідувальні слова (І.О. Гаценко), звуконаслідувальні дієслова (Є.А. Карпіловська, Л.І. Корнієнко), дієслова на позначення крику тварин (Н.Й. Марчук), словотвірні поля лексики на позначення мовлення (М.І. Голянич, С.П. Гірняк), предикати мовлення (Н.Г. Ніколаєва) та ін. Тому актуальність дослідження зумовлена потребою системного вивчення лексики, яка номінує звукові явища, процеси, ознаки навколишньої дійсності та ще не була предметом комплексного монографічного дослідження в українському мовознавстві, зокрема з погляду визначення й аналізу складу та структури лексико-семантичного поля звуконайменувань (ЛСПЗ), семної організації його складових, парадигматичних зв'язків одиниць поля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науковою проблемою кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова "Теоретичні і лінгводидактичні проблеми граматики і лексикології" та полягає в дослідженні семантичних особливостей звуконайменувань у складі лексико-семантичного поля. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 27 листопада 2003 року) та схвалена Координаційною радою "Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 19 від 24 лютого 2004 року).

Метароботи полягає у з'ясуванні складу, особливостей структури та семантичної організації лексико-семантичного поля звуконайменувань у сучасній українській літературній мові шляхом дослідження зазначеної лексики в семантичному, структурному, парадигматичному аспектах.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1) з'ясувати специфіку природи поняття 'звук';

2) встановити принципи та критерії виокремлення звуконайменувань із загального лексичного складу української мови;

3) визначити статус і структуру ЛСПЗ;

4) здійснити системний аналіз семного складу звуконайменувань;

5) виявити зв'язки ЛСПЗ із іншими лексико-семантичними утвореннями;

6) дослідити парадигматичні зв'язки в структурі ЛСПЗ.

Об'єктом дослідження є лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові.

Предмет безпосереднього аналізу становить лексико-семантична та семна організація одиниць ЛСПЗ в сучасній українській літературній мові, а також особливості парадигматичних відношень у складі поля.

Джерельною базою дослідження є "Словник української мови" в 11-ти томах (К.: Наукова думка, 1970 – 1980), "Словарь української мови" в 4-х томах за редакцією Б. Грінченка (К., 1907 – 1909), інтегрована лексикографічна система "Словники України (Парадигма. Транскрипція. Фразеологія. Синонімія. Антонімія)", "Словник синонімів української мови" у 2-х томах (К.: Наукова думка, 1999 – 2000), "Фразеологічний словник української мови" у 2-х книгах (К.: Наукова думка, 1999), інші тлумачні та енциклопедичні словники, а