LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика)

семами(шум, гул, спів, дзвін, голос, сміх, свист, тріск, шелест, крик тощо).На периферії ж розташовані ті гіпонімічні засоби, в яких виявлено розмитість спільних для поля інтегрувальних сем і які схильні до виходу за межі цього поля (хрумтіння;розм. тахкання, цюркання, цьвохкання тощо).

Чим вищий рівень узагальненості гіпероніма, тим менш конкретні його гіпоніми, а отже, ближчі до суперординати поля і, навпаки, чим більший рівень конкретизації гіпероніма, тим конкретніші його гіпоніми і тим далі вони розташовані на осі ієрархічних залежностей.

Усередині лексико-семантичного поля звуконайменувань існують стійкі синонімічні зв'язки. При визначенні цих зв'язків необхідно зважати на низку ознак, із яких найактуальнішими є а) ознаки /інтенсивність/, /характер/, /міра/, /тембр/ тощо; б) емоційно-експресивне та оцінне забарвлення. Синонімічні відношення демонструють структуру поля у мініатюрі, визначаючи її характер і особливості ієрархії. Наприклад, до синонімічного ряду можуть входити прямі номінативні акустеми (співати "виконувати голосом якийсь музичний твір" – мугикати (+'стиха', +'невиразно'), розм. курникати (+'тихенько')), прямі похідні акустеми (заливатися (+'дзвінко', +'переливчасто'), розм. горлати (+'голосно'), виводити (+'протяжно')), переносні акустеми (видзвонювати (+'чисто', +'тонко')), акустеми із експліцитною семою 'звук' (виспівувати, розм. розспівувати (+'старанно', +'довго', +'натхненно'), приспівувати (+'тихо', +'напівголосно')), фразеологічні одиниці (рідко викидати колінця (+'з несподіваними переходами в тональності, силі, висоті звуків')).

У ролі домінанти синонімічного ряду може виступати як пряме номінативне (синонімічний ряд шепелявити, цвірінькати, хрипкий), так і пряме похідне значення (синонімічний ряд високий, ударити), переважно стилістично та емоційно-експресивно нейтральне. Хоча, як показав аналіз, домінантою може бути й стилістично забарвлена акустема (розм. басити, торохтіти, цмокати), що свідчить про динамізм семантичних структур аналізованих одиниць.

Намаганням засобами мови найточніше відобразити важливий для людини предмет позамовної дійсності можна пояснити тe, що за кількістю акустем, які формують синонімічне об'єднання у складі аналізованого поля, переважають багаточленні синонімічні групи (глухий (про звук, голос) – приглушений, приглухлий, розм. глухуватий, розм. затушкований, розм. стиснений, здавлений, придавлений, придушений, утробний, безголосий, розм., рідко нутряний, розм. замогильний, розм. могильний, перен. задавлений, перен. гробовий, перен. матовий, перен. здушений), значно менше двочленних (баритон – розм. підбасок, вистукувативицокувати, закличнийкличний, скреготати (зубами) – скрипіти) і тричленних (гугнявити – розм. гугнити (гугніти), розм. гунявити; задирливий (про звук) – розм. задиристий, рідко задьористий).

Внутрішня організація синонімічних структур не обмежена лише синонімічним рядом, у якому домінує відношення градації (наприклад, синонімічний ряд розкричатися "почати дуже кричати", в якому кожний наступний член підсилює семи 'багато' й 'довго' відповідною інтенсивністю – розшумітися, розм. розрепетуватися, розм. розгаласуватися, розм. розгорлатися, розм. розлементуватися, розм. розгукатися, розм. роззіпатися). Активно функціонують у складі поля:

1) синонімічні пари (деренчливий "який деренчить" – розм. деренькучий (+'часто' і 'настирливо'), гикання "уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми" – гикавка(ікавка));

2) синонімічні гнізда, у яких кожний член безпосередньо пов'язаний із домінантою (крикливий (про голос, звук) – розм. крикучий; лементливий; верескливий);

3) синонімічні вузли, які пов'язані відношеннями градації та безпосереднього домінантного центрування (наприклад, у синонімічній групі сміх, смішки, сміхотня, смішок, хихоньки, регіт, реготня (регітня), гоготання (гоготіння), іржання (ржання)домінантою є сміх, акустеми регіт, розм. реготня, розм. гоготання, перен., зневажл. іржання пов'язані з нею ланцюжком синонімічного ряду, в якому кожне наступне слово виявляє більшу міру ознаки (+'нестримний', +'голосний', +'гучний', +'різкий'); акустема розм. смішок характеризує сміх не за силою, а за тривалістю (+ 'нетривалий, короткочасний'), тому безпосередньо пов'язана з домінантою; безпосередній зв'язок мають і акустеми розм. смішки та розм. сміхотня, на що вказують формули їхнього тлумачення "те саме, що й сміх", а також розм. хихоньки (+'тихий')).

Повна тотожність семантичних значень серед акустем – явище рідкісне. Абсолютні синоніми в ЛСПЗ представлені відносно невеликою групою слів, але вони є повноправною частиною поля. У акустем тотожність значень передано за допомогою формул "те саме, що ..." або ідентичним тлумаченням. Таким синонімам властива нульова опозиція. Серед абсолютних синонімів – різнокореневі і однокореневі акустеми (оплески і аплодисменти, кигикання і рідко кигик), акустеми із маркованими значеннями (розм. гуркотня і розм. гуркотнява), фразеологічні одиниці (захлинатися реготом і заливатися реготом), акустеми в переносних значеннях (перен. розливчастий і перен. розливний).

Диференціація значень семантичних синонімів мотивована найрізноманітнішими ознаками: /інтенсивністю/ (вити – скавучати, гудіння – рев), /характером/ (голосний – заливчастий, гуркотати – рокотати), /тембром/ (низький – басистий, ударити – ляснути), /глухістю/ (булькати – клекотати), /дзвінкістю/ (співати – лящати), /виразністю/ (сказати – пробубоніти), /різкістю/ (крик – виск, низький – грубий), /тривалістю/ (промовчати – перемовчати), /темпом/ (лунати – розноситися), /ритмом/ (кричати – скрикувати, стукати – постукувати), /висотою/ (дзижчати – гудіти), /кількістю учасників/ (гавкання – валування)тощо.

При синонімії ядро семної структури синонімічних акустем творить інтегрувальна семантична ознака /джерело/, а диференційні ознаки (якісні та кількісні) створюють різноманітні відтінки. Наприклад, синоніми сміятися і заливатися розрізнені ознаками /інтенсивність/ і /тривалість/, бо друга акустема додає до значення першої "видавати сміх" семи 'голосно', 'без упину': І сміється