LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні групи відприкметникових дієслів (семантичний та функціональний аспекти)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П.ДРАГОМАНОВА




СОРОЧАН ОЛЬГА ВІКТОРІВНА





УДК 811.161.2




Лексико-семантичні групи відприкметникових дієслів (семантичний та функціональний аспекти)





10.02.01 – українська мова





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, професор

Козачук Ганна Олександрівна,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова,

професор кафедри української мови

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Степаненко Микола Іванович,

Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

завідувач кафедри української мови.


кандидат філологічних наук,

Алтинцева Леся Юріївна,

Київський національний лінгвістичний університет,

старший викладач кафедри загального та українського мовознавства.

Провідна установа:

Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Рівне.

Захист відбудеться " 5 " вересня 2006 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.


Автореферат розіслано "__30__" __червня ______ 2006 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П.Гальона


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасних умовах, коли відбувається зміна наукової парадигми гуманітарного знання і на місце статичної системно-структурної приходить антропоцентрична, функціональна система уявлень, коли дослідницький інтерес лінгвістів переміщується з іманентної струкури мови на особливості її використання, особливого значення набуває вивчення лексичних одиниць як знаків, які акумулюють функціонально-семантичну інформацію.

Дієслово як основний клас ознакових слів посідає центральну позицію щодо інших лексико-граматичних класів, яка зумовлена його семантичними функціями, морфологічними категоріями та синтаксичним вживанням. Семантичні особливості дієслів пов'язані із словотвірною структурою, яка визначається ступенем семантичної залежності через мотиваційні відношення твірної основи і словотворчого форманта. Появу нового слова (деривата) зумовлює семантична сумісність базової і формуючої частин та валентнісні характеристики мотиватора.

Увага дослідників до вивчення семантики похідних слів закономірний, бо об'єкт дослідження складний і багатоплановий. Мотивованість значення похідного слова, опосередкованість його зв'язків із позамовною дійсністю, своєрідність позиції похідного слова у загальній лексичній системі української мови, особливості зв'язків з іншими одиницями лексичної системи обумовлюють ті властивості його семантики, що не характерні словам первинного утворення.

Актуальність дослідження. Особливий розряд дієслівної лексики становлять відад'єктивні дієслова – тобто ті, які мотивуються прикметниками і мають специфічні лексико-граматичні та функціональні параметри, що обумовлюються характеристиками мотивуючого слова. Лексико-семантична та граматична структура дієслова вже була предметом дослідження. Теоретичні засади семантичної структуризації дієслів та лексико-семантичні класифікації дієслівної лексики викладено у працях А.В.Бондарка, І.Р.Вихованця, В.В.Дятчук, І.Ф.Джочки, Н.Б.Іванницької, Л.А.Коробчинської, М.П. Кочергана, Л.А.Лисиченко, Т.Є. Масицької, Н.М.Мединської, І.І.Овчиннікової, А.А.Пузік, В.І.Пушкар, В.М.Русанівського, П.С.Сухариної, Т.П.Усатенко, а також у працях російських мовознавців Н.С.Авілової, І.Г.Альошиної, Ю.Д.Апресяна, О.С.Ахманової, Л.І.Балашової, Р.В.Бахтуриної, С.Г.Бережана, С.В.Бромлея, Л.М.Васильева, В.В.Волкова, З.М.Волоцкої, Р.М.Гайсиної, О.П.Жданової, Є.Є.Жуковської, Т.А.Кильдибекової, Т.В.Кузнєцової, К.А.Мельникової, Т.І.Мунгалової, П.С.Сігалова, Ж.П.Соколовської, О.А.Хлєбцової, Н.Ю.Шведової, М.Н.Янценецької та ін. Але функціональний аспект вивчення дієслова ще не мав широкого представлення у науці, хоч основи функціонального підходу до вивчення мови взагалі й окремих елементів її структури в україністиці активно розвивають І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська, А.П.Загнітко, О.К.Безпояско, Н.В.Гуйванюк, Р.П.Ткачук та ін. Дієслівний словотвір досліджували В.С.Ільїн, О.М.Зубань, Є.А.Карпіловська, Н.Ф.Клименко, Л.І.Коржик, К.В.Ленець, О.І.Літвіннікова, Л.І.Ройзензон, С.О.Соколова, К.Г.Чемерис та ін.

Відприкметникові дієслова ще також не були об'єктом спеціального дослідження. Наявні описи чи зауваження з приводу відад'єктивних дієслів української мови орієнтовані переважно на формальний бік деривації "прикметник - дієслово"( Т.М. Возний, В.В. Грещук, К.Г. Городенська, Л.І.Коржик, О.С. Шевчук, Л.А. Юрчук) або обмежені порівняльним аналізом семантичної структури відад'єктивних дієслів та семантичної структури мотивуючих їх прикметників (Л.А.Коробчинська, А.А. Пузік). Крім того, у сучасному мовознавстві немає єдиного погляду на семантичні, формально-граматичні та функціональні особливості відад'єктивних дієслів української мови, що зумовлює різні підходи їх класифікацій. З огляду на це, дослідження відад'єктивних дієслів, передусім з'ясування їхньої лінгвістичної природи, установлення семантичної структури, лексико – семантичних та функціональних ознак є актуальним на сучасному етапі розвитку українського мовознавства.

Об'єктом дисертаційного дослідження послужили групи відприкметникових дієслів, об'єднані за словотвірними значеннями "набуття ознаки","вияв ознаки"," наділення ознакою".

В основу аналізу відад'єктивних дієслів покладена словотвірна семантика мотивованих дієслів української мови. Як вихідні виступають лише ті значення, які співвіднесені з певними засобами вираження - значення дієслівних формантів, значення прикметникових основ, і ті семантичні