LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні групи відприкметникових дієслів (семантичний та функціональний аспекти)

свого існування окремими словами, а за змістом – похідними, що виражають комплексне значення, обумовлене існуванням іншого знака (мотиватора).

Залежно від об'єктивних показників мотиваційного зв'язку між дієсловом і мотивуючим його прикметником, а також з урахуванням можливості відтворення відад'єктивними дієсловами типової лексичної сполучуваності вихідних прикметників виділені такі типи відприкметникових дієслів:

- відприкметникові дієслова з безпосередньою мотивацією їхнього значення значенням мотивуючого прикметника;

- відприкметникові дієслова з опосередкованою мотиваційною обумовленістю значення.

Безпосередня мотивація значення відприкметникових дієслів характеризується тим, що семантичні компоненти номінативного значення мотивуючого примкетника зберігають опорну позицію й у семантичній структурі похідного дієслова (байдужий (3) – 1. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. 2. Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь. 3.спец. Який не піддається жодному впливові; індиферентний [СУМ,І,90 ]; байдужіти (1) – ставати байдужим (у 1 знач.): " Я ані не чув про неї, ані не мав змоги бачитись з нею, тим більше, що сам, як здавалось мені, я чи не байдужнів"(О.Кобилянська) [СУМ,І,90 ]).

Безпосередня мотиваційна обумовленість значення відприкметникових дієслів представлена у таких різновидах словникових тлумачень:

а) тлумачення значень дієслів за окремим значенням мотивуючого прикметника об'єктивно відбиває результат безпосередньої семантичної обумовленості значення дієслова визначеним значенням вихідного прикметника: черствити – „ робити черствим"[СУМ, ХІ,313], бліднути (2) – (1)„ ставати блідим, блідішим"[СУМ, І,201];

б) у словникові дефініції деяких дієслів вводиться уточнювальна розгорнута вказівка на визначене мотивуюче значення вихідного прикметника: підновити (2) – (1) " робити що-небудь новішим, лагодити, змінюючи в ньому щось застаріле або зіпсоване, пошкоджене"[СУМ, VІ, 470], чистити – „ робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки та ін.„[СУМ, ХІ, 334];

в) у дефініціях дієслів може міститися вказівка на значення вихідного прикметника і на дієслово, яке мотивоване синонімічними чи антонімічними прикметником: м'якшити – „ робитим'яким, м'якшим; зм'якшувати, пом'якшувати"[СУМ, ІV,838]; занизити – "робити нижчим, ніж треба в певних конкретних умовах; зменшувати (норми, розцінки,оцінки і т.ін.); протилежне завищувати"[СУМ, ІІІ, 230];

г) тлумачення значення дієслів у співвіднесеності за декількома значеннями вихідного прикметника : густіти - „ставати, робитися густим ( у 1-3 знач.) "[СУМ, ІІ,199]; багатіти – „ставати багатим ( у 1,2 знач.) " [СУМ, І,79].

Опосередкована мотиваційна обумовленість значення відприкметникових дієслів характеризується відсутністю чіткого зв'язку між компонентами значень похідних дієслів і мотивуючих прикметників. У словникових дефініціях дієслів відсутні вказівки на прикметники, з якими вони пов'язані за утворенням. Мотиваційна обумовленість значення дієслова виявляється на основі порівняльного аналізу семантичних структур словотвірно пов'язаних слів (вихорошуватися - "чепуритися, гарно, пишно вбиратися" [СУМ,І,534] : "Небо вихорошується у ясній сорочці. Ще ультрамаринове тчеться полотно, Хоч в разках калинових луг горить давно"(І.Драч); хороший( 8) – (1)"який маєпозитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; протилежне поганий" [СУМ,ХІ,129]).

Семантична структура багатозначних відприкметникових дієслів ґрунтується на закономірностях їхнього внутрішньослівного семантичного розвитку, результатом якого виступають номінативно-похідні значення дієслів. При опосередкованій мотивації зв'язок між номінативно-похідними значеннями дієслова та мотивуючим значенням відповідного прикметника слабшає. Це відбувається за рахунок актуалізації в окремому значенні дієслова потенційних сем, представлених у значенні мотивуючого прикметника й не реалізованих в основному значенні дієслова. Ослаблення мотиваційних зв'язків може відбуватися через значеннєве збільшення, яке набуває дієслово на основі виникаючих асоціацій, а також у результаті спеціалізації позначуваної дієсловом дії, тобто у зв'язку із внутрішньослівними відношеннями між окремими значеннями дієслова. Про прикметник нагадує тут лише подібність у семантичних структурах, що свідчить про близькість семантичних структур словотвірно пов'язаних слів (кривий (6) - 1. Непрямий, вигнутий, покручений. 2. У знач. ім. крива...Непряма лінія. 3. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. 4. Який характеризується несиметричністю; перекошений викривлений. 5.Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий. 6.розм. Те саме, що хибний; неправильний (у 2 зн.), помилковий. [СУМ,ІV,339]; кривитися (3)- 1.Ставатикривим; викривлятися ( у 1 знач.), згинатися : " Хати старіли, кривилися, ...оселі дірчавіли- осувалися ..."(П.Мирний). 2. перен. Робити гримаси, виражаючи незадоволення, презирство, а також від болю тощо: " Юзя не кривилась, не хлипала по-дитячому"(Л.Українка). 3. Те саме, що передражнювати; перекривляти : "Смішно ж було дивитися... на Остапа: так часто кривиться...хлопець над своїм дужим товаришем"(П.Мирний) [СУМ,ІV,340]).

У дисертаційному дослідженні було проаналізовано 983 лексеми. Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням "набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником"(459 лексем) залежно від того, який ступінь набуття ознаки вони виражають (перехід до іншого стану чи перебування у певному стані), поділяються на підгрупи : а) відприкметникові дієслова зі значенням перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття (блакитніти, половіти, кругліти, твердіти, шершавти, стигнути та ін.); б) відприкметникові дієслова, що позначають зміни фізичних чи матеріальних характеристик суб'єкта ситуації (біднішати, молодіти, німіти, слабіти, юніти та ін.); в) відприкметникові дієслова, що характеризують психічні та моральні якості суб'єкта ситуації (радіти, скаженіти, добріти, зненавидіти, щедрішати та ін.). Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням "виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником"(120 лексем) позначають стан або дію, в результаті яких суб'єкт ситуації виявляє або постійну, динамічну ознаку, або ознаку, яка виявляє динаміку лише умовно. Їх можна поділити на : а) відприкметникові дієслова, які позначають ознаки суб'єкта ситуації, що сприймаються органами відчуття (гірчити, пустувати, рябіти, яріти та ін.); б) відприкметникові дієслова, які позначають фізичні якості, властивості (вади) людини (гаркавити, гугнявити,