LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні групи відприкметникових дієслів (семантичний та функціональний аспекти)

робити зеленим"[СУМ, IIІ,554]); якщо ж дієслова позначають тільки зміну ступеня прояву ознаки об'єктом, то формула тлумачення включає той же загальний семантичний компонент та вищий ступінь порівняння прикметника (робити + вищий ступінь порівняння прикметника: збільшити (2) – (1) "pобити більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т.ін." [СУМ,IIІ,442]).

Семантичні та граматичні валентності дієслів, як свідчить текстовий матеріал, можуть мати обов'язковий і факультативний характер. У дієслів із семантикою "набуття ознаки" обов'язковими є позиція суб'єкта, позиції означальних, темпоральних конкретизаторів позначуваної дієсловом дії ( Мати казала: влітку зовсім діти дичавіють – треба якої принади, щоб залучити їх до хати(С.Васильченко); Вона трохи бадьорішала й хапалася скінчити за ніч розпочаті сорочки(Л.Яновська)). Дієслова зі словотвірним значенням "виявляти ознаку", крім позиції суб'єкта, мають обов'язковими локальні покажчики, тому що йдеться про предмет, який, перебуваючи у певному місці, видніється, виявляє яку-небудь ознаку ( На вулиці уже гаркавили сердиті голоси і роз'ярено валували собаки(М.Стельмах)). Дієслова із семантикою "наділення ознакою" характеризуються переважно суб'єктно-об'єктною валентністю( Море дихає; свіжий, солоний віддих його... пестить обличчя, бадьорить груди (М.Коцюбинський)) .

Порівняння моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів і моделей мотивуючих прикметників дозволяє встановити специфіку моделі семантичної реалізації дієслів. Модель семантичної реалізації прикметників залишається незмінною, бо визначальним тут є набір стрижневих слів, які актуалізують те або інше значення прикметника.

Лексичне наповнення моделей дієслів як вторинних одиниць номінації встановлюється залежно від їхнього словотвірного значення. Лексичні зв'язки дієслів визначаються лексичними зв'язками мотивуючих прикметників при безпосередній мотиваційній обумовленості значень відприкметникових дієслів. Розбіжність у лексичному наповненні моделей свідчить про наявність меж у мотиваційних відношеннях словотвірно пов'язаних слів. Найзагальніша межа мотиваційних відношень у значенні відприкметникових дієслів визначається їхнім категоріальним значенням : відприкметникові дієслова вказують на зовнішню стосовно субстанції ознаку, що може мати тимчасову і просторову перспективу.

Результати розвитку семантичних структур дієслів при опосередкованій мотивації свідчать про появу у похідного дієслова власної лексичної сполучуваності, відмінної від типової лексичної сполучуваності вихідних прикметників (наприклад, актуалізація потенційної семи прикметника глухий – "позбавлений чогось..." у семантичній структурі дієслова глухнути є причиною зміни зони референції дієслова : Задні пасажири клюють носами у плечі пердніх, мотор глухне, злива молотить по машині (Ю.Яновський)).

Зміни в умовах реалізації значення дієслова у тексті розкривають можливості варіювання його значення. Семантичний розвиток похідних дієслів відбувається за рахунок того, що дія, названа дієсловом, виходить за межі звичного кола номінації. Семантична структура дієслів сприяє придбанню ними на мотиваційній основі різноманітних відтінків значення, розгалуженню їхніх семантичних структур. Лексична сполучуваність дієслів при цьому не визначається лексичною сполучуваністю мотивуючих прикметників ( порів.: білий офіцер, десант, армія.. та білити хату, полотно, обличчя...).

Основою семантичного розвитку відприкметникових дієслів у тексті може служити сполучення різних значень багатозначного слова, у результаті чого відбувається семантична видозміна дієслова та можуть з'являтися додаткові компоненти, відсутні у структурі значення похідного. Як свідчить аналіз текстового матеріалу, найпоширеніший випадок семантичної контамінації - поява фізичної ознаки з одночасною характеристикою психічного стану людини (Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло, видно, як ...змокріли очі, затіпалися губи (Б.Грінченко.); Шавкун не міг слова вимовити від радості та від страху, - то блід, то червонів ( П.Мирний)).

Визначення моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів, порівняльний аналіз текстового вживання розкривають семантичні особливості дієслів, межі мотиваційних відношень у їхньому значенні, визначають динаміку семантичного розвитку відприкметникових дієслів у тексті.


У Висновках узагальнено спостереження над творенням, семантикою і функціонуванням відприкметникових дієслів :

1. Семантика відприкметникових описана у межах класифікаційних одиниць різного ступеня абстракції. Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням "набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником" залежно від того, який ступінь набуття ознаки вони виражають (перехід до іншого стану чи перебування у певному стані), поділяються на підгрупи : а) відприкметникові дієслова зі значенням перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття (блакитніти, половіти, кругліти, твердіти, шершавіти, стигнути та ін.); б) відприкметникові дієслова, що позначають зміни фізичних чи матеріальних характеристик суб'єкта ситуації ( біднішати, молодіти, німіти, слабіти, юніти та ін.); в) відприкметникові дієслова, що характеризують психічні та моральні якості суб'єкта ситуації (радіти, скаженіти, добріти, зненавидіти, щедріти та ін.). Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням "виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником" позначають стан або дію, в результаті яких суб'єкт ситуації виявляє або постійну ознаку, або ознаку, яка виявляє динаміку лише умовно. Їх можна поділити на : а)відприкметникові дієслова, які позначають ознаки суб'єкта ситуації, що сприймаються органами відчуття (гірчити, рябіти, яріти та ін.); б)відприкметникові дієслова, які позначають фізичні якості, властивості (вади) людини (гаркавити, гугнявити, косити та ін.);в) відприкметникові дієслова, які позначають психічний стан, моральні якості людини (божеволіти, лютіти, мудрувати, хитрувати та ін.);г)відприкметникові дієслова, які містять у своєму значенні компонент „невдоволення" (модничати, радикальничати, фамільярничати, секретничати, сентиментальничати та ін.). Відприкметникові дієслова, які мають словотвірне значення "наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником" можна поділити на дві групи залежно від наявності чи відсутності додаткових семантичних компонентів: а) дієслова без додаткових семантичних компонентів зі значенням „ діяти так, щоб об'єкт мав ознаку, яку позначає мотивуючий прикметник або мав більший вияв цієї ознаки" (близити, зменшити, умилосердити, збагатити, оновити та ін.); б) дієслова з додатковим семантичним компонентом, який конкретизує засіб наділення об'єкта дії певною ознакою (багрити, чистити, винуватити, схематизувати та