LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)

дериваційно-епідигматичні характеристики у знаковій структурі слова між семемами чи семами.

Об'єктом дослідженняєантонімічна пара лексико-семантичних груп прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" у сучасній німецькій мові.

Предметом дослідження обрано синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики прикметників ЛСГ зі значеннями "сміливий" і "боязливий" у синхронії сучасної німецької мови.

Матеріалом дослідження є дані чотирьох новітніх тлумачних та синонімічних словників, тексти 47 художніх творів (обсяг вибірки в кількості 3, 82 млн. слів) і 170 анкет для психолінгвістичного експерименту (50 розгорнутих анкет одного виду, обсягом 29 сторінок кожна, та 120 анкет іншого виду, обсягом 1 сторінка кожна). Загальний обсяг аналізованих одиниць складає понад 2000 словосполучень 37 прикметників ЛСГ зі значенням "сміливий" і 17 прикметників ЛСГ зі значенням "боязливий" (відносна похибка вибірки δ дорівнює 0,05).

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є усвідомлення мови як цілісної системи взаємопов'язаних та взаємозумовлених елементів, які постійно розвиваються під впливом екстра- та інтралінгвістичних чинників. Основним методом дослідження є описовий. Елементи компонентного аналізу, що перебувають в основі формалізованої інвентаризації, дають змогу визначити склад ЛСГ та схарактеризувати семантику компонентів груп (розділ 2). Дистрибутивний аналіз одиниць тексту допомагає достовірно фіксувати синтагматичні зв'язки слова, що реалізуються при функціонуванні слова в тексті, а квантитативна статистична методика χ уможливлює об'єктивне визначення типових з них (розділ 3). На основі квантитативно-апроксимативного індексу встановлено характерні для досліджуваних компонентів парадигматичні відношення (розділ 2). Використання психолінгвістичних (вільного та направленого асоцітивних) методів дає підстави виміряти відстані між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті, та визначити ранг компонентів значення в семантичній структурі слова (розділ 4). Елементи психолінгвістичних методик прислужилися також в характеристиці та уточненні семантичної структури досліджуваних слів.

Науковановизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

  • визначено склад ЛСГ прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" на основі парадигматичної інвентаризації та синтагматичного уточнення інвентаризації груп, а також даних асоціативного експерименту серед носіїв мови;

  • з'ясовано, що компоненти досліджуваних ЛСГ характеризуються сильними, середніми та слабкими семантико-парадигматичними зв'язками, що зумовлює мобільну варіативність складу ЛСГ, яка базується на парадигматичних відношеннях чергування компонентів ядра, периферії та основного складу під впливом різнотипних екстралінгвістичних чинників (статі, фаху, території носія мови). Парадигматична вага кожного з прикметників ЛСГ дала змогу простежити перспективу (статику чи динаміку та напрямок розвитку), шляхи та тенденції формування його семантичної структури;

  • проведено порівняння семантичної структури прикметників з наявними у чотирьох досліджуваних словниках і виявлено ступінь їх розбіжності, встановлено найбільші зсуви значень прикметників ЛСГ (ядра, основного складу, периферії) та їх межі порівняно зі словниковими даними, а також визначено чинники і ступінь впливу кожного з них на семантичну структуру слова;

  • дістало подальший розвиток формування реєстрів ЛСГ прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" у тлумачних словниках з урахуванням епідигматичної системи слова;

  • доведено ймовірність "зародження" нових значень прикметників ЛСГ та ступінь їх розгортання як наслідок постійного розвитку мови.

Теоретичнезначення дисертаційного дослідження полягає у розширенні існуючих уявлень про епідигматичну структуру лексичного значення прикметників, тенденції розвитку семантичної системи слова та доповненні принципів формування статей лексикографічних джерел з урахуванням кількісних критеріїв та статистичних методів.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її результатів у теоретичних курсах із загального мовознавства (розділи "Лексикологія", "Семантика"), лексикології німецької мови; спецкурсів з основ наукових досліджень; у науковій роботі студентів та аспірантів; для укладання тлумачних словників.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження доповідалися на десяти вузівських, регіональних та міжнародних науково-методичних конференціях: V і VIII Міжнародних наукових конференціях "Семантика мови і тексту" (Івано-Франківськ, 1996, 2003); ІV науковій конференції "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2006); VІІІ Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" (Київ, 2007); науково-методичних конференціях ІФНТУНГ "Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін" (Івано-Франківськ, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007); Міжнародній науковій конференції "Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти" (Черкаси, 2008).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у 15 публікаціях, з них – 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (348 одиниць, з них наукові видання 290 позицій) і додатку (116 таблиць). Основна частина дисертації представлена на 180 сторінках. Загальний обсяг роботи – 323 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, розкрито теоретичне і практичне значення, деталізовано матеріал та методи.

У першому розділі "Системність і структурність мовної лексики та методи комплексного дослідження лексичної семантики" на основі сучасного системно-структурного усвідомлення семантики мови проведено аналіз стану дослідження проблеми та запропоновано коротку характеристику використаних методів інвентаризації ЛСГ.

Слова у мові не ізольовані, навіть якщо вони однозначні, а входять до більших чи менших лексичних систем, компоненти яких впливають на значення сусідніх слів. У нашому випадку оптимальним шляхом вивчення семантики компонентів, їхніх системних характеристик видається протиставлення двох ЛСГ "сміливий – боязливий".

Зафіксувати синтагматичні зв'язки слова, які виявляються при його функціонуванні в тексті, дає змогу дистрибутивний аналіз одиниць тексту, а об'єктивне визначення найбільш стандартних зв'язків можливе за допомогою квантитативної статистичної методики χ. На основі квантитативного апроксимативного індексу W встановлюються характерні для досліджуваних компонентів парадигматичні відношення взаємозаміни.

Великі перспективи для аналізу лексичної системності має застосування психолінгвістичних методик. Комплексне вивчення лексичної синонімії та системних відношень у протиставлених ЛСГ шляхом використання психолінгвістичних методів ґрунтується на вимірюванні відстані між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті. Загалом елементи психолінгвістичних