LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні засоби кінетичної характеристики персонажа (на матеріалі французького роману ХХ століття)

дисертація викладена на 186 сторінках, обсяг основного тексту становить 170 сторінок.

У вступі обгрунтовується актуальність вибору теми дисертації, визначаються мета та завдання дослідження, його методологічна основа, розкривається теоретичне значення та практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі роботи визначаються теоретичні та методологічні засади дослідження, з'ясовуються основні підходи до аналізу невербальних елементів спілкування, що існують у різних галузях наук.

У другому розділі пропонується класифікація кінетичних елементів художнього спілкування, аналізуються основні типи семантичних відношень у художній кінетичній системі, визначаються основні стилістичні функції французьких художніх кінем, розглядаються структурні та семантичні особливості художніх кінем та кінетичних комплексів,

Третій розділ дисертації присвячений особливостям функціонування кінетичних одиниць у контексті французького роману ХХ століття; аналізуються основні композиційно-мовленнєві форми функціонування кінем та кінетичних комплексів, розглядаються особливості художніх кінем в залежності від індивідуально-авторського стилю письменника.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано тему, предмет і об'єкт роботи, актуальність дослідження, показано його зв'язок із науковими програмами, сформульовано мету, поставлено основні задачі дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність одержаних результатів, сформульовано положення, які виносяться на захист, представлено матеріал дослідження, його структуру, апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі "Теоретичні засади аналізу кінетичних явищ" критично проаналізовано існуючі теоретичні дослідження кінетичних комунікативних одиниць, зроблені вітчизняними та зарубіжними вченими.

Проблеми існування та функціонування кінетичних одиниць у мовленні привертали увагу вчених різних галузей наук, зокрема психологів, соціологів, фізіологів, можна назвати роботи В.А.Лабунської, Х.Мікіна, Л.С.Виготського, К.Ізарда, Е.А.Маслико, І.В.Страхова, В.Вундта, Г.М.Андрєєвої, А.А.Бодалева, П.Фреса та ін. Багато лінгвістів, зокрема лексикологів, також досліджували особливості кінетичної поведінки людини: праці Л.А.Капанадзе, Е.В.Красильнікової, А.В.Філіпова, Є.М.Верещагіна, І.Н.Горєлова, Т.М.Ніколаєвої, К.У.Геворкяна, Е.А.Єрмолаєвої, Ла Бара, Н.І.Смирнової, однак, можна сказати, що вони стосуються функціонування кінетичних комунікативних елементів у живому розмовному мовленні, тобто у ситуаціях, де передача і сприйняття жестово-мімічної інформації відбувається на фоні безпосередньо візуального спілкування. Роль та функції невербальних компонентів художнього тексту ще не досліджено належною мірою, оскільки майже не існує лінгвістичної літератури, присвяченої аналізу паралінгвістичних аспектів художнього твору, можна назвати лише роботи Л.М.Шелгунової1 (на матеріалі російської реалістичної прози) та роботу Н.В.Накашидзе2 (на матеріалі англомовної літератури).

Нами узагальнено результати численних розробок невербальних елементів поведінки людини в живому розмовному мовленні і зведено їх до єдиної кінетичної класифікації. Залежно від того, яка частина тіла бере участь у виконанні жесту, міміки або тілоруху, кінеми розподіляються на мануальні, мімічні, головні, ніжні, плечові та ті, що виконуються всім тілом. За кількістю та якістю руху, що виконується, кінеми поділяються на прості, складові та складні. Кінетичні сполучення також можуть бути простими та комбінованими. За засобом вираження значення кінеми поділяються на вказівні, описово-зображувальні, символічні, експресивні та модально-оцінні. Велике значення також має національна специфіка кінем, адже існують кінетичні комплекси, які чітко зрозумілі та властиві лише представникам певної народності або культури, однак не можна заперечувати факт існування жестів, міміки та тілорухів, що є зрозумілими майже в усіх культурах та суспільствах. Невербальні елементи комунікації та кінетичні словосполучення можуть входити до складу окличних, питальних, стверджувальних або заперечних речень. Усі кінетичні елементи поведінки комуніканта або супроводжують мовлення, або повністю заміняють його.

Вербальні та невербальні засоби комунікації під час спілкування взаємопов'язані та залежать один від одного. У структурі комунікативного акту в розмовній мові вербальні та невербальні компоненти поєднуються та взаємодіють, кінеми створюють свій особливий світ, якій співіснує з вербальним світом та координується з ним.

Невербальні елементи як одна з важливих складових частин структури комунікативної ситуації, під час спілкування виконують певні функції, серед яких найважливішою, безумовно, є комунікативна. Під час передачі інформації кінеми є правдивим показником справжнього емоційного стану мовця, виконуючи експресивно-емоційну функцію, або функцію індикатора емоційних станів та показника різноманітних відношень людини до навколишнього світу. При цьому кінетичні одиниці відіграють важливу роль у створенні емоційного образу мовця. Кінетичні одиниці ефективно сприяють стислості мовлення, у процесі розмовної комунікації кінеми в більшості випадків мають більше значення, ніж сама вербальна комунікація, і така оригінальна функція кінем як функція економії мовленнєвого висловлювання в живому діалозі використовується в повному обсязі. Поряд із фатичною та метамовною функціями кінетичні одиниці виступають показником розкутості мовця, вонипідкреслюють ту невимушеність, що вважається необхідною умовою реалізації розмовногомовлення. Невербальна поведінка є однією з характеристик спонтанності в розмові. Живе розмовне спонтанне мовлення характеризується простими і короткими реченнями, тому що прості конструкції породжуються і сприймаються легше, ніж складні. Невербальні елементи є властивими живому діалогу, тому що вони можуть накладатися на репліки діалогу, заповнювати прогалини в розмові, допомагаючи тим самим повноцінно і точно передавати необхідну інформацію.

Для дослідження невербальних актів, що мають місце у художньому універсумі, нами запроваджено термін "художня кінема", під якою розуміється вербальне представлення в художньому тексті будь-якого мімічного або жестового тілоруху. Кінеми можуть бути виражені однією словесною одиницею - власне кінемою, або за допомогою "кінетичного комплекса" - вербального представлення у письмовій мові елементів невербальної поведінки персонажів, яка складається з жестів, міміки та тілорухів, виражених за допомогою одного чи кількох кінетичних словосполучень або речень, що пов'язані між собою і утворюють одне смислове ціле. Художні кінеми та кінетичні комплекси входять до складу "художньої кінетичної системи", сукупності вербальних засобів, які відтворюють невербальну поведінку персонажів в художньому творі, що складається з жестів, міміки та тілорухів, і дослідженню якої і присвячені наступні розділи.

У другому розділі "Структурно-семантична характеристика системи кінетичних засобів художнього твору" проводиться аналіз структурних та семантичних особливостей художніх кінетичних одиниць.

За своєю структурою кінетична одиниця може бути представленою у формі однієї лексеми, як правило, дієслова, як-от: applaudir; embrasser,