LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні засоби кінетичної характеристики персонажа (на матеріалі французького роману ХХ століття)

художньому тексті.

У романах ХХ століття також зустрічаються приклади фамільярних або арготичних кінетичних одиниць, що створюють функціонально-стилістичний тип конотації та є показником індивідуального авторського стилю письменника:

- Ernestine rentre avec le mousseux; lorsqu'elle est porte de sa main, le pre Taupe lui tape sur la fesse [R.Queneau, Le chiendent, p. 89].

Зустрічаються професійні кінеми та кінетичні комплекси, що відображають особливості поведінки, певної групи або категорії людей: - Du mme geste, les six agents d'armes posrent la main sur la poche fessire pour signifier qu'ils taient munis de leur galisateur douze gicles [B.Vian, L'cume des jours, p. 155]; - Les deux agents d'armes laisserent retomber la main droite la long de la cuisse droite, le canon dirig vers le genou, dans la position reglementaire [B.Vian, L'cume des jours, p. 160].

На основі прикладів з французьких романів ХХ століття нами виділено чотири основні семантичні смислові типи художніх кінетичних одиниць:

1) Експліцитно-змістовий тип характеризується одночасністю представлення форми та значення кінеми: - Il leva le doigt vers la chambre de sa femme pour me recommander la prudence [Colette, Chambre d'hotel, p. 35];

2) Імпліцитно-змістовий тип, як правило, представляє лише вербальну форму кінеми. Смислова характеристика відсутня, однак, вона є зрозумілою завдяки стереотипності жеста. Частотними формами можна вважати такі як faire signe, faire mine, або архілексеми geste, mimique, mouvement, наприклад: - Il fit signe un taxi, revint sur ses pas pour rappeler Thrse que les consommations taient payes [F.Mauriac, Thrse Desqueyroux, p. 182].

Символічні кінетичні одиниці виступають особливим лексико-семантичним засобом у структурі художнього тексту та передають значення, закріплені у свідомості більшості людей як деякі символи: - Puis il fit un signe de la croix, car la patineur venait de s'craser contre le mur du restaurant, et restait coll l, comme une mduse de papier mach...[B.Vian, L'cume des jours, p. 22]; - J'ai prononc les mots qui lui font baisser la tte rligieusement comme le son de la clochette pendant la messe fait baisser la tte aux croyants [N.Sarraute, Portrait d'un inconnu, p. 55].

3) Індивідуально-змістовий тип художніх кінетичних одиниць є показником індивідуального-авторського стилю, специфічність якого полягає не у створенні власне індивідуально-авторського неологізму, а у використанні існуючої кінетичної форми, закріпленої в мові з новим контекстуальним змістом. Така кінема, як правило, виконує функцію, подібну функції художньої деталі, а повторюючись у якості характеристики ознаки символічності стає однією з важливих рис персонажу, наприклад, у романі Колетт "Chambre d'hotel":

- Sous le gros tulle, je pouvais distinguer le geste machinal par lequel il consultait la montre boucle son poignet [p. 32];

- Le geste maniaque de son bras gauche amena sous son regard le cadran de sa montre [p. 51];

- Courageux sa manire, je remarquai qu'il avait supprim le geste de regarder l'heure son poignet [p. 84].

4) Існування причинно-рефлекторного типу кінетичних одиниць у художніх текстах пояснюється наявністю у живій природній мові жестів-рефлексів, що знаходять своє відтворення і у художньому дискурсі, при цьому вони стають носіями певної художньої інформації. Як правило, вони підкреслюють автоматичність, інстинктивність як характерну поведінкову ознаку персонажу: - Saisi par la panique, j'eus alors un geste instinctif: je jetai les faire-parts dans une boche d'gout [А.Jardin, Fanfan, p. 161]; - Emu par son desarroi, je pressai presque involontairement sa main. Elle frissona [А.Jardin, Fanfan, p. 52].

Таким чином, нами були з'ясовані основні семантичні, структурні та стилістичні групи кінем, визначені типи їх лексико-семантичної валентності, семантичних відношень та виділені основні смислові типи кінем у структурі художньої комунікації.

У третьому розділі "Особливості функціонування кінетичних одиниць у контексті французького роману ХХ століття" розглядається функціонування кінем та кінетичних комплексів безпосередньо у контексті художнього твору.

Специфічні ознаки художнього тексту, такі як образність, естетична функція, антропоцентричність художнього моделювання перетворюють невербальні елементи поведінки людини в один із важливих засобів творення образу персонажа.

Як показує аналіз, художні кінеми функціонують у складі особливої структури - "кінетичної характеристики", під якою ми розуміємо експліцитне або імпліцитне створення елементів невербальної поведінки персонажів поєднанням кінем і кінетичних комплексів у єдине смислове ціле, яке поряд з іншими характеристиками (портретною, характерологічною, вестіальною) складає загальну цілісну характеристику персонажа художнього твору. Кінетична лексика є засобом створення динамічного образу персонажа в усіх його проявах та взаємовідносинах з навколишнім світом. Кінетичні характеристики персонажа допомагають породжувати в уяві наочне зображення про події, що відбуваються, зображати події так, щоб читач його дійсно бачив. Така характеристика, будучи цілісною структурою і маючи певну тривалість, характеризується ознакою цільнооформленості. Для роздільнооформленої кінетичної характеристики використовуємо термін "авторський жестовий коментар". Авторський жестовий коментар представляє собою окремі кінеми, кінетичні комплекси або речення, що характеризують окремі елементи невербальної поведінки персонажа, що підпали під художній опис у конкретний момент художньої оповіді. Як правило, такий коментар супроводжує пряму мову персонажу, займаючи місце препозиції, постпозиції та інтерпозиції, наприклад: - Il lui serrera la main de son air de bon bourru: "A bientt, hein?" [Sarraute N., Portrait d'un inconnu, p.103]; - Si on mettait un bon disque?... Il cligna de l'oeil vers Colin [Vian B., L'cume des jours, p.37]; - La-d'sus, lui dit: Vous avez eu des trucs rgler ensemble, et elle cligna d'oeil. L'aut', i dit qu'i comprenait pas [Queneau R. Le chiendent, p.170].

Всі невербальні ознаки персонажу, що з'являлися під час художньої оповіді, можна звести до цілісного "жестово-мімічного портрету" тобто усього комплексу невербальних проявів персонажу художнього твору, що знаходить своє вираження у взаємовідносинах з іншими персонажами, реакціях на зовнішні обставини, внутрішньому стані, емоціях, почуттях, думках, що знайшли втілення у тексті через кінемну форму.

Крім зазначених специфічних форм, жестово-мімічний портрет персонажа може знайти своє вираження в інших композиційно-мовленнєвих формах як авторського так і персонажного мовлення. Серед основних форм авторської мови (щодо частотності використання в них кінетичних характеристик персонажів), можна виділити опис, динамічний опис, розповідь, зовнішню/внутрішню характеристику, авторську ремарку, авторський відступ. Провідною формою можна вважати характеристику, яка часто вбирає в себе елементи власне кінетичної характеристики. Кінетичні одиниці часто використовуються у складі мовленнєвої форми "динамічного опису".

До другорядних авторських форм з позиції вживання кінем та