LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні засоби кінетичної характеристики персонажа (на матеріалі французького роману ХХ століття)

кінетичних комплексів можна віднести міркування. Серед форм персонажного мовлення також можна виділити первинні та вторинні (за кінетичною ознакою) форми: первинною формою можна вважати непряму мову, оскільки вона вбирає й авторські характеристики. Невласне пряме мовлення є особливою контамінацією авторської та персонажної форм мовлення в художньому тексті, в якому кінетична характеристика персонажів посідає важливе місце, однак треба відмітити, що використання кінетичних одиниць та кінетичних комплексів тут не є численним. Другорядними формами виступають монолог, внутрішній монолог, діалог, полілог персонажів, однак, що часто супроводжуються авторським жестовим коментарем.

Матеріал дослідження свідчить про те, що функції кінетичних засобів у розмовному спілкуванні та їх семіотичного представлення в художньому тексті багато в чому є подібними. Однак функції останніх мають більшу значеннєвість, оскільки в художньому тексті вони виступають не тільки безпосередньою ознакою реакції персонажа, але й ставленням автора-мовця до цього персонажа, що, безумовно, посилює комунікативну спрямованість тексту, його вплив на адресата. Поетична функція дозволяє не тільки втілювати характерне, типове, але й емоційно і естетично впливати на реципієнта через художній образ, на який працюють всі елементи художнього тексту, включаючи кінетичні засоби. Кінетичні одиниці являють собою не елементи, що прикрашають художнє мовлення, а ті, що є її органічною властивістю.

Невербальні прояви персонажів під час спілкування є однією зі складових частин контекстної ситуації. Прагматична функція кінетичної характеристики міститься в тому, що кінетичні одиниці впливають на дії співрозмовника, вони передають наміри мовця, його інтенцію та вимагають у відповідь якихось дій, реакції, яка в певних випадках також може бути невербальною, наприклад: - Je l'aidai remettre son chale d'un geste empreint de tendresse qui contredisait ma declaration d'amiti [А.Jardin, Fanfan, p. 85]; - Etienne l'aperut et leva les bras, lui faisant comprendre qu'il l'attendait, mieux que cela, qu'il l'esprait [R.Queneau, Le chiendent, p. 126].

Прагматичність кінем та кінетичних комплексів полягає в тому, що за допомогою використання певних жестів, міміки або тілорухів один з художніх комунікантів свідомо, а іноді й несвідомо змушує іншого комуніканта у відповідь зробити певні дії. Так, у цьому прикладі кінетичний вказувальний знак одного з співрозмовників певною мірою змушує проявити реакцію, тобто спонукає іншого співрозмовника, наприклад, забрати його речі з машини: - J'ai encore mon bagage. - Du menton, il indique la valise qu'il a laisse dans l'auto [R.Queneau, Le chiendent, p. 94].

Художні кінетичні елементи виконують також важливу для художньої оповіді функцію - функціюстворення динамізму. Саме кінетична лексика є засобом створення динаміки образу персонажа в усіх його проявах та взаємодіях з навколишнім світом. У контекстах, що збудовані на основі динамічного опису, використовуються слова та словосполучення в значеннях, пов'язаних з конкретними образами, що сприймаються чуттєво. Кінетичні слова та комплекси виконують функцію передачі дії, руху, зміни станів, що підкреслює та посилює таку важливу властивість певних вербальних форм як динамізм.

Невербальні одиниці в художньому тексті також виконують одночасно з динамічною, функцію економії мовленнєвого висловлювання. Невербальні прояви поведінки співрозмовників під час живого спілкування в більшості випадків мають більше значення, ніж сама вербальна комунікація, тобто функція економії мовленнєвого висловлювання в живому діалозі використовується в повному об'ємі. Ця функція кінетичних одиниць та комплексів у художньому тексті також часто виходить на перший план та отримує особливу важливість порівняно з іншими функціями.

Отже, кінетична лексика є одним із важливих елементів структури художнього тексту та використовується нарівні з іншими стилістичними та лексико-семантичними засобами для створення цілісного образу персонажа. Кінетична характеристика як важливий лексико-семантичний засіб у структурі художньої оповіді, виконує важливі функції, вказує на характерні риси стилю письменника, певним чином демонструє наміри, світогляд та ставлення автора до навколишньої дійсності. Кінетичні характеристики та авторські жестові коментарі складають жестово-мімічний портрет персонажа, який, в свою чергу, входить до складу та є важливою невід'ємною частиною загального портрету персонажа конкретного художнього твору.


ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки:

Показано наявність та велике значення невербальних елементів поведінки людини у процесі спілкування, їх взаємозв'язок з вербальними елементами структури комунікації. Вербальна комунікація завжди відбувається в певній конкретній ситуації, яка складається з багатьох факторів, що значно впливають на хід та характер самої комунікації, серед яких система невербальних елементів постає невід'ємною частиною комунікативного акту та має велике інформативне значення.

Проаналізовано роль та основні ознаки невербальних компонентів в структурі художнього тексту. Кінетична лексика як складова частина мовної структури французького художнього твору, виступає виразником ознаки антропоцентричності та відіграє значну роль в системі засобів художнього моделювання людини та створення динамічного літературно-художнього образу персонажа. Художні невербальні елементи несуть значну різнопланову інформацію та виступають показниками комунікативних інтенцій автора твору.

Визначено загальну лексичну структуру художньої кінетичної системи, виділено існування окремо взятих кінем та кінетичних комплексів - структур, в основі яких лежать іменники-соматизми у сполученні з різними дієсловами. Важливе місце серед них належить особливій групі фразео-кінетичних комплексів, що посідають серединне місце між стійкими фразеологічними кінемами та вільними словосполученнями. Встановлено, що художня кінетична система склалася в процесі розвитку мови, є відносно незмінною та використовується в цьому вигляді впродовж сторіч. Художні кінетичні одиниці існують у визначеному кількісному складі і складають певний базовий словник кінетичних одиниць.

Скласифіковано кінеми та кінетичні комплекси за змістом, оскільки кінетичні одиниці експліцитно або імпліцитно вказують на характерні риси та ознаки людини, яка стала об'єктом художнього опису, виділено чотири основні типи: експліцитно-змістовий, імпліцитно-змістовий, індивідуально-змістовий та причинно-рефлекторний.

Визначено, що кінеми та кінетичні комплекси набувають у художньому контексті додаткового конотативного значення. Кінетичні художні одиниці можуть виступати у якості показників категорій емотивності, оцінності та експресивності, кінеми в художній оповіді мають значне емоційно-оцінне забарвлення, експресивно-емотивна функція є однією з головних функцій кінетичної лексики в художньому тексті.

Визначено головні функції кінем та кінетичних комплексів в структурі художньої оповіді, серед них можна назвати комунікативну, прагматичну, емоційну, оцінну, експресивну, символічну, образно-стилістичну, функцію економії мовленнєвого висловлювання, а також функцію надання динамізму фабульно-сюжетній дії/події. Кінеми