LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації (на матеріалі ергонімів і прагмонімів)

24


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н.КАРАЗІНА






ШЕСТАКОВА Світлана Олександрівна




УДК 81' 373.2 = 161.2




ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ІННОВАЦІЇ

У СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НОМІНАЦІЇ

(на матеріалі ергонімів і прагмонімів)




Спеціальність 10.02.01 – українська мова






А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Харків 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Калашник Володимир Семенович,

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна,

завідувач кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Горпинич Володимир Олександрович, Дніпропетровський національний університет,

професор кафедри української мови;


кандидат філологічних наук, професор

Ярещенко Артур Петрович,

Харківський інститут управління,

завідувач сектора україністики

Провідна установа – Інститут української мови Національної академії наук, відділ термінології та ономастики, м. Київ.


Захист відбудеться " 9 " квітня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради К 64.051.07 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. ІІ-37.


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).



Автореферат розіслано "7 " березня 2002 року



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І.Гноєва








Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. До явищ, які характеризують українську мову на сучасному етапі розвитку і вимагають поглибленого всебічного вивчення, належать лексико-семантичні інновації (ЛСІ) в системі номінації власних назв (ВН). Лексико-семантичний спосіб словотвору (ЛССС), результатом активізації якого є ЛСІ, постійно перебуває в полі зору мовознавців. Розгляд ЛССС головним чином у діахронічному аспекті призвів до того, що поза увагою дослідників залишилися такі актуальні класи ВН, як ергоніми і прагмоніми. Через невивченість цього явища існує хибне уявлення про те, що поява ергонімів і прагмонімів – це перенесення готового найменування з одного денотата на інший, яке не має нічого спільного із лексико-семантичним способом словотвору. Тому дослідження ЛССС як одного з важливих способів сучасної номінації має принципове значення для розробки теорії дериватології та номінації.

В українському мовознавстві ЛСІ у сфері ергонімів ще не були об'єктом комплексного дослідження. Нечисленні праці, виконані на іншомовному фактичному матеріалі (А.В.Беспалова, О.Г.Мікіна), зрозуміло, не розкривають специфіки української ергонімної номінації. Єдине в українській лінгвістиці монографічне дослідження фірмонімів як одного з різновидів даного типу номінацій виконано на західноукраїнському матеріалі (О.О.Белей) і тому лише частково перетинається з проблематикою дисертації. Поза увагою вітчизняних учених залишається й системне вивчення прагмонімів. Є лише дослідження окремих аспектів цього класу ВН (В.М.Бєлих, А.В.Беспалова, М.В.Лисаченко) на матеріалі англійської мови.

З огляду на сказане постає низка актуальних завдань: систематизація українських ергонімів і прагмонімів, виявлення особливостей їх творення, аналіз шляхів та способів міжмовного запозичення відповідних назв, визначення парадигми мотиваційних ознак, характеристика номінативної природи кожного з розрядів досліджуваного об'єкта. Розв'язання цих завдань сприятиме з'ясуванню як специфіки ВН та ступеня її вираженості в різних класах імен, так і особливостей переходу апелятивів у ВН і навпаки.

Недостатня увага українських мовознавців до процесів номінації в системі ергонімів і прагмонімів, з одного боку, і постійний розвиток ЛСІ у цих класах ВН, з іншого, зумовлюють актуальність проблеми дисертаційного дослідження та необхідність її наукового вирішення. Вивчення ЛСІ в системі ергонімної і прагмонімної номінації належить до актуальних завдань мовознавчої науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Тема дисертації відповідає науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна "Аналіз системи функціонування рівнів української мови в ХVІІ-ХХІ ст."

Мета дисертації полягає в комплексному аналізі лексико-семантичних інновацій у сфері ергонімів і прагмонімів та визначенні їх словотворчого статусу в системі засобів сучасної української номінації.

Для досягнення цієї мети необхідно розв'язати такі завдання:

– з'ясувати сутність лексико-семантичного способу словотвору і його місце в системі номінації реалій перехідної економіки;

– схарактеризувати моделі сучасного лексико-семантичного словотвору;

  • розглянути сучасний склад ЛСІ-ергонімів та ЛСІ-прагмонімів і дослідити специфіку їх функціонування в системі номінацій, властивих

окресленій мовній сфері;

  • скласифікувати ергоніми за мотиваційними ознаками

та проаналізувати лексико-семантичні інновації в системі ергонімів;

  • виявити особливості номінації в різних групах прагмонімів

і дослідити характерні для них лексико-семантичні інновації;

  • визначити основні тенденції функціональної активізації

лексико-семантичних субститутів.

Об'єктом дослідження є ЛСІ в системі ергонімної номінації і ЛСІ в системі прагмонімної номінації.

Предмет дослідження – понад 4000 назв, що репрезентують ЛСІ в ономастичній системі сфери людської діяльності.

Джерелами написання дисертації є "Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України" Сумського обласного управління статистики, телефонні довідники міст Київ, Львів, Полтава, Суми, Харків, всеукраїнська періодика 1992-2000 рр., прайс-листи відомих комерційних і виробничих фірм Сум та Харкова. Фактичний матеріал формувався також шляхом опитування підприємців м.Суми.

Для розв'язання поставлених у роботі завдань застосовувалися методизагальнонаукові – спостереження, аналогія, аналіз, синтез і спеціальні – лінгвістичного опису, компонентного та структурно-семантичного аналізу, елементи статистичного методу.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є вчення про діалектичний зв'язок мови і мислення, суспільний характер мови, знакову функцію мови, мовний знак як єдність форми і змісту.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати