LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації (на матеріалі ергонімів і прагмонімів)

видавництво), фольклоризмами ("Чар-зілля" – кафе).

Значного поширення набули ЛСІ-ергоніми, які являють собою назви з цифровим чи буквеним компонентами: "Спільна справа-99" (магазин), "Комп'ютери – С" (товариство з обмеженою відповідальністю). Актуалізація ергонімів типу "Сіріус", "Сіріус-2" (магазини) зумовлена забороною використовувати омонімічні назви у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці.

У системі номінації ергонімів представлені ЛСІ, мотивовані кількома ознаками: "Харків-контракт" (рекламне агентство) – просторові координати об'єкта + вказівка на характер діяльності; "Львівські крученики" (кафе) – просторові координати об'єкта + вказівка на вид продукції. Посилення позицій складномотивованих ЛСІ-ергонімів пояснюється тенденцією мови до максимальної мотивованості позначення.

Серед аналізованих явищ виділяємо ЛСІ з рецесивним мотивом номінації, які не дають інформації про об'єкт-номінат. Такі найменування, створені шляхом механічного поєднання літер та частин слів, є наслідком тенденції до ілюзорної свободи творення назв. У них реалізуються незрозумілі широкому загалу мотиви номінації: "Геал" (фірма), "Кана" (комерційна фірма).

Кожна з виділених у роботі груп ергонімів має певні номінативні особливості. Так, найменуванням банківських установ не властива мотивація за ознакою власності. Це пояснюється намаганням чітко окреслити специфіку діяльності фінансової установи, її місцезнаходження з метою найбільш повного інформування клієнта, а також тим, що об'єкти референтної сфери не перебувають у приватній власності. Прикметними є структурні моделі назв банківських установ з компонентом банк (Місто-банк, Полтава-банк).

Семантика пресонімів характеризується посиленою інтелектуалізацією: "Альтернатива", "Діапазон", інтенсифікацією самобутності назви: "Кобза", "Либідь", широким уживанням іншомовних терміноелементів видавничої справи у складних та складених назвах: "Колібрі-Принт", "Оранта-прес", що забезпечує їх інформативність навіть за наявності інших елементів з рецесивною мотивацією.

Зазначені моделі ЛСІ-ергонімів відчутно контрастують з безбарвним радянським назовництвом. Ергонімна номінація періоду перехідної економіки характеризується, з одного боку, появою принципово нових моделей дериваційної номінації (найменування за ім'ям власника, найменування за хоронімами, умовні назви-антропоніми, рецесивні назви тощо), з іншого боку, реанімацією забутих у радянські часи дореволюційних моделей ергонімів (назви за прізвищем власника, назви з компонентом К, іншомовні топоніми).

У третьому розділі – "Лексико-семантичні інновації в системі прагмонімів" – визначається статус прагмонімів у системі ВН, дається класифікація ЛСІ-прагмонімів за характером лексичних основ та мотиваційними ознаками, з'ясовуються причини проникнення й особливості функціонування ЛСІ-субститутів, виявляється номінативна своєрідність окремих груп ЛСІ-прагмонімів.

Позначення прагмонімами серій однотипних множників зумовило дискусію в мовознавстві щодо віднесення їх до ВН чи до апелятивів (А.О.Брагіна, Т.Л.Канделакі, З.І.Комарова, В.М.Лейчик, О.В.Суперанська та ін.). У дисертації прагмоніми однозначно відносяться до ВН на підставі індивідуалізації ними серій товарів та права власності на ці товари, графічних особливостей (написання з великої літери, лапки), типу лексичного значення (зв'язок з одиничним поняттям), ономасіологічних особливостей (ідентична ВН номінативна ситуація).

У дослідженні об'єднуються товарні знаки і власне прагмоніми у клас прагмонімів на підставі їх схожості за об'єктною співвіднесеністю (індивідуалізують серії однотипних товарів), за сферою функціонування (торгівля), за спільністю адресата (потенційний покупець), за типом номінації (належність цих класів до сфери штучної номінації), за настановами (товарні знаки, як і прагмоніми, створюються і вводяться в ужиток одними й тими ж людьми – колективом розробників і виробників певного товару).

Лексико-семантичний словотвір прагмонімів ґрунтується на дериваційному метафоричному перенесенні: "Мулатка" (цукерки), "Фаворит" (горілка) та дериваційному метонімічному перенесенні найменувань: "Енеїда" (горілка), "Куяльник" (вода).

Аналіз фактичного матеріалу дозволив виділити два розряди ЛСІ-прагмонімів: мотивовані назви та рецесивні назви. Критерієм розмежування їх, як і відповідних типів ергонімів, є наявність або відсутність інформації про особливості об'єкта-номіната. За характером мотивації виділяємо реально мотивовані (РМП) та умовно мотивовані прагмоніми (УМП). Назви з рецесивною мотивацією, на відміну від реально мотивованих, не містять інформації про особливості номіната, їх поява зумовлена здебільшого зовнішніми чинниками та незрозумілими широкому загалу суб'єктивними мотивами номінації.

За характером мотиваторів виділяємо 3 групи РМП: назви-топоніми зі вказівкою на географічне розміщення заводу-виробника ("Львів" – бальзам), назви-антропоніми зі вказівкою на належність ("Шустов" – горілка), назви-апелятиви зі вказівкою на особливості номіната ("Запашна" – кава).

У складі УМП вичленовуємо два класи назв: 1) ЛСІ відонімного походження; 2) ЛСІ відапелятивного походження. Аналіз сучасних ЛСІ-прагмонімів відонімного походження свідчить, що вихідними для створення найменування виступають антропоніми ("Вікторія" – печиво), історичні антропоніми ("Княжна Ольга" – горілка), літературні та фольклорні антропоніми ("Кіт Базиліо" – цукерки), міфоніми чи теоніми ("Артеміда" – горілка, "Ікар" – коньяк), космоніми й астроніми ("Стожари" – цукерки), топоназви ("Арарат" – коньяк).

Прагмоніми відапелятивного походження мотивуються фаунонімами ("Левеня" – цукерки), флоронімами ("Незабудка" – цукерки), стилістично маркованими назвами осіб ("Господарочка" – печиво), назвами осіб за посадою чи званням ("Губернатор" – пиво), назвами космічних реалій ("Парад планет" – вино), назвами природних реалій ("Вечір" – цукерки), колоритними українськими назвами ("Водограй" – горілка), назвами з романтичним ореолом ("Зачарована ніч" – цукерки), назвами з відтінком гумору ("Три товариша" – горілка), екзотизмами ("Румба" – цукерки), назвами абстрактних понять ("Фортуна" – кава), назвами з фантастичними мотивами ("Русалка" – цукерки), назвами з компонентом золотий ("Золоте зерно" – кава), назвами-субститутами ("Берг" – пиво).

З урахуванням особливостей мотивації виділено у межах першого класу 6, а в межах другого – 15 підгруп ЛСІ-прагмонімів.

Специфіка об'єкта номінації (серії товарів) визначає набір мотиваційних ознак ЛСІ-прагмонімів. Характерною рисою системи номінації прагмонімів є значна кількість ЛСІ, мотивованих просторовими координатами підприємства-виробника: "Козацький Вал" (горілка), "Славутич" (пиво). "Відгеографічно" мотивовані ЛСІ-прагмоніми утворені здебільшого від топонімів, гідронімів, оронімів тощо. Активне використання назв місцевих реалій у функції прагмонімів є незаперечним свідченням розширення твірної бази цієї номінативної моделі.

Індивідуалізація прагмонімами серій однотипних товарів зумовлює відсутність у цій підсистемі номінації ЛСІ, що мотивуються шляхом вказівки на власника. Відсутність цього типу мотивації компенсується інтенсивним вживанням історичних антропонімів та імен літературних героїв, персонажів казок у функції ЛСІ-прагмонімів: "Кіт-Баюн" (цукерки), "Князь