LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації (на матеріалі ергонімів і прагмонімів)

Святослав" (горілка). Збільшення кількості таких ЛСІ свідчить про подальший розвиток цієї номінативної моделі у системі прагмонімного назовництва.

Численною є група ЛСІ-прагмонімів, в основі мотивації яких лежить виділення характерних ознак товару. Такі назви представлені апелятивами, які прямо або опосередковано вказують на ознаки-характеристики номіната: "Весільне" (вино), "Оковита" (горілка), "Первак Шалений" (горілка).

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє говорити про пріоритетне вживання ЛСІ-прагмонімів, мотивованих лексемами, що відзначаються естетичною значущістю. Цю модель мотивації репрезентують назви типу "Веселий монах" (пиво), "Весняна ластівка" (цукерки), "Загадкова" (цукерки), "Казкове сяйво" (цукерки), "Маргаритка" (цукерки). Причину значної кількості ЛСІ-прагмонімів, виникнення яких пов'язане з естетичною настановою, треба вбачати у виконанні цим класом ВН гіпертрофованої рекламної функції.

В окремий розряд виділяємо ЛСІ-прагмоніми, мотивовані двома або трьома ознаками, які належать до різних тематично-значеннєвих груп: "АВК Адвокат крем-кокос" (шоколад) – назва підприємства + назва марки + вказівка на смакові особливості; "Веселка Вишня"(цукерки) – назва марки товару + вказівка на смакові особливості продукту; "Оболонь Оксамитове" (пиво) – назва фірми + вказівка на особливості продукту.

За структурою сучасні прагмоніми являють собою монолексемні та білексемні назви. Білексемні ЛСІ представлені такими моделями: прикметник + іменник ("Дніпровські зорі" – цукерки), іменник + прикметник ("Кальвадос український" – напій), прикметник + прийменник + іменник ("Український з маком" – крекер), іменник + іменник ("Таємниця Херсонеса" – вино). Складені ЛСІ-прагмоніми, виражаючи два елементарні поняття, об'єднуються в одне спільністю позначуваної реалії.

Сучасна підсистема номінації порейонімів характеризується активністю ЛСІ-субститутів, які є засобом лінгвізації іноземних реалій, зокрема одиниць автомобільної та побутової техніки. Необов'язковість перекладу назви у мові-реципієнті інтенсифікує вживання порейонімів-субститутів. У цій підсистемі номінації виразно виявляється тенденція до естетизації технічної назви, яка полягає у заміні цифрових позначень моделей словесними знаками. Визначальним фактором, який лежить в основі вибору ознаки мотивації порейонімів-субститутів, є характеристика об'єкта, виражена здебільшого опосередковано: "Dodge Viper" (viper – гадюка) – швидкісний автомобіль, "Frogeye" (жабеня) – невеликий французький "жіночий" автомобіль. Причинами проникнення й активного функціонування субститутів є розширення економічного співробітництва з іншими країнами та недостатній рівень розвитку відповідних галузей промисловості в Україні.

ЛСІ, мотивовані особливостями позначуваної реалії, переважають у системі номінації фітонімів: "Золоте літо" (лілея), "Фіолетовий бокал" (тюльпан). Специфіка номінативної ситуації в цій підсистемі ВН зумовлює максимальний вияв відсуб'єктних мотивів номінації і мінімальний – відадресатних.

У висновках узагальнено теоретичні результати дослідження. Відзначено, зокрема, що ЛССС – повноцінний і найбільш активний на сучасному етапі спосіб поповнення лексичного складу мови у системі номінації ергонімів і прагмонімів. Основними різновидами ЛССС є дериваційна метафора і дериваційна метонімія. Шляхом дериваційної метафоризації та метонімізації творяться як прості ЛСІ, так і складені, представлені здебільшого бінарними словосполученнями.

Виразним свідченням зростання питомої ваги ЛССС у системі сучасної української неономінації є:

  • Переміщення ЛССС з периферії словотвору до його "центру", що зумовлено зрослими потребами і простотою способу творення нових номінативних одиниць: найменуванням стає наявний у мові звуковий комплекс, відповідним чином змінений і пристосований.

  • ЛССС набуває універсального характеру, що виявляється у проникненні й активному функціонуванні його у таких підсистемах номінації, як назви банків, видавництв, підприємств тощо, де позиції ЛССС донедавна були досить слабкими. Пор.: Ощадний банк – банк "Денді", видавництво "Наукова думка" – видавництво "Богдан", магазин "Молоко" – магазин "Білі береги", Сумський лікеро-горілчаний завод – відкрите акціонерне товариство "Горобина".

Внаслідок посилення потреб неономінації зафіксовано актуалізацію як дериваційних основ ЛССС численних груп загальновживаної лексики, терміноназв, власних назв, донедавна пасивних в українському словотворенні: "Алголь" (приватна фірма), "Пилипчук і компанія" (товариство з обмеженою відповідальністю),"Прохолода" (фірма).

Про розширення мотиваційної бази ЛССС свідчить сучасне активне використання колись інертних щодо семантичного словотворення частин мови, зокрема дієслів "Загуляй" (кафе), прислівників "Легко" (фірма), числівників "777" (кафе), часток "Дай-на" (кафе), вигуків "Агу" (мило), звуконаслідувальних слів "Тік-Так" (приватне підприємство).

Сучасні ЛСІ у системі ергонімії та прагмонімії відчутно контрастують з невиразним, ідеологічно маркованим радянським назовництвом, являючи собою естетизовані, експресивно місткі назви, які відповідають приписам доцільності, милозвучності, стислості, легко запам'ятовуються та відтворюються.

Система неономінації ВН характеризується глобальною зміною назв-стандартів за зразком єврономінації – активно використовуються у функції найменування антропоніми (імена і прізвища власників та засновників підприємницьких структур), теоніми і міфоніми, назви-позитиви, назви з національним самобутнім колоритом, назви з цифровим та буквеним компонентами.

Система номінації ЛСІ-ергонімів і ЛСІ-прагмонімів виявляє тенденцію до інтелектуалізації найменувань, з одного боку, і тенденцією до їх демократизації, з іншого. Це спостерігається у неосемантизації як вузькоспеціальних термінів, абстрактних назв, так і неофіційних імен, загальновживаних і розмовних назв, діалектизмів: "Де-юре" (товариство з обмеженою відповідальністю), "Тріумф" (шоколад); "Бакс" (товариство з обмеженою відповідальністю), "Сашко" (перукарня), "Чічка" (перукарня).

Наявність спільних чи схожих характеристик ЛСІ в аналізованих підсистемах номінації зумовлена тісним зв'язком між сферами діяльності людей та продуктами діяльності. Друге (продукція) не може існувати без першого (сфери діяльності). Звідси – ті аналогії відображення номінативного досвіду в системі ЛСІ, що є природними і закономірними.

До елементів схожості у підсистемах неономінації сфер діяльності і продуктів людської діяльності відносимо ЛСІ, мотивовані просторовими координатами об'єкта ("Львів" ресторан, "Київ" шампанське), різноманітними характеристиками об'єкта ("Ваш аудитор" фірма, "Різдвяний" напій), естетичними ознаками ("Гармонія" перукарня, "Захоплення" цукерки). Риси подібності ЛСІ маніфестують назви-субститути ("Уайт хол" фірма, "Талер" пиво). Структурно-мотиваційну схожість виявляють складені ЛСІ у функції ВН ("Білі береги" відкрите акціонерне товариство, "Веселі чоловічки" цукерки).

Таким чином, лексико-семантичний спосіб словотвору активний і продуктивний спосіб номінації в українській мові періоду перехідної економіки і зокрема у таких підсистемах неономінації, як ергоніми і прагмоніми.