LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА






ЄСИПЕНКО НАДІЯ ГРИГОРІВНА



УДК 811.111'42'37






ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ КОМПОНЕНТИ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ І МОВНА КАРТИНА СВІТУ

(на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)






Спеціальність 10.02.04 – германські мови





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Чернівці – 2007


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Левицький Віктор Васильович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Мізецька Віра Ярославівна,

Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри іноземних мов;

кандидат філологічних наук, доцент

Білинський Михайло Емільович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри англійської філології.



Захист відбудеться " 14 " червня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230.


Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.


Автореферат розіслано " " травня 2007 року.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


У лінгвістиці категорія стилю входить до комплексу найважливіших наукових проблем, які активно розроблялися вченими багатьох поколінь (В.Виноградов, М.Бахтін, С.Єрмоленко, В.Кухаренко, А.Левицький, Б.Томашевський та ін.). Категорія авторського стилю включає поняття образу автора, авторської манери письма, типу творчості (В.Виноградов, В.Кухаренко, О.Кухар-Онишко, Л.Тимофєєв, А.Ткаченко, М.Храпченко та ін.). Останнім часом розвиток сучасної лінгвістичної науки позначений зміною орієнтирів наукової парадигми, зверненням до дослідження мовностильових явищ під антропоцентричним кутом зору, тобто в нерозривному поєднанні мови з мисленням, світоглядом, культурою індивіда (І.Голубовська, О.Кубрякова, В.Мізецька, М.Полюжин та ін.). Численні наукові праці концентруються навколо проблематики дослідження концептуально-семантичного простору слова як репрезентанта концептів навколишньої дійсності та дослідження автора як мовної особистості (Е.Бартмінський, А.Вежбицька, К.Рахіліна,М.Блох, С.Воркачов та ін.). Продуктом діяльності мовної особистості є текст, який за антропоцентричного підходу, досліджується як цілісність, підпорядкована індивідуально-авторській позиції та світосприйняттю.

Виходячи з окресленої проблеми, на часі є аналіз художнього слова як віддзеркалення особливості індивідуальної мовотворчості та дослідження змісту слова, реалізованого в тексті, як об'єднання різних типів концептуалізації понять, що виступають елементами мовної картини світу.

Традиційні підходи якісно стильового вивчення не дають очікуваної чіткості суджень про авторський стиль та вербалізацію концептів у мовній картині світу. У зв'язку із цим постає необхідність кількісного представлення характеристик у проекції функціонування лексичних та семантичних компонентів ідіолекту й, відповідно, об'єктивного дослідження авторського стилю за допомогою лінвостатистичних методів.

Поєднання когнітивного підходу та лінгвостатистичних методів відкриває нові наукові перспективи у сфері вивчення мовної картини світу з урахуванням індивідуального бачення автором дійсності, що саме і визначає принцип мовної організації твору. Дослідження такого характеру дають змогу простежити взаємозалежність між індивідуальним вибором теми, об'єктом зображення, ставленням до нього автора та селективністю й комбінацією мовних одиниць у тексті.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена відсутністю комплексного лінгвостатистичноно аналізу авторського стилю англо-американських письменників ХХ століття в проекції функціонування лексичних і семантичних компонентів ідіолекту. Поява нової наукової парадигми лінгвістики тексту вимагає перегляду усталених у мовній семантиці уявлень, що імплікує залучення до аналізу мовної картини світу та її концептів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах загальної наукової проблематики кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету "Синхронічне та діахронічне дослідження фукнціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов" (номер держреєстрації 0106U003618).

У межах наукової програми дисертантом у роботі проведено аналіз лексичного і семантичного рівнів англійської мови для виявлення лексико-семантичних характеристик авторського стилю.

Мета дослідження полягає в розкритті особливостей авторського стилю із застосуванням квантитативної методики щодо інтерпретації лексичного і семантичного шарів художнього твору та концептуального аналізу лексичних домінант як елементів мовної картини світу твору.

Поставлена мета визначила коло конкретних завдань:

– проаналізувати та систематизувати існуючі теоретичні розробки поняття стилю в лінгвістиці;

– здійснити інвентаризацію лексико-граматичних класів іменників, дієслів, прикметників і прислівників та отримати частотні характеристики вживання кожної досліджуваної частини мови:

  • у зіставленні одна до одної,

  • у творах різних авторів,

  • у творах воєнної та мирної тематик;

– встановити індивідуально-авторські розбіжності чи подібності за розподілом частот лексико-граматичних класів слів;

– здійснити семантичну класифікацію іменників, дієслів, прикметників і прислівників та розкрити особливості вживання семантичних класів у досліджуваних творах;

– визначити індивідуально-авторські розбіжності чи подібності за розподілом частот семантичних