LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

класів слів;

– проаналізувати особливості мовної концептуалізації світу, що втілюється в ідейно-художніх домінантах лексики творів.

Об'єктом дослідження виступає авторське художнє мовлення, представлене творами англо-американських письменників.

Предмет вивченнястановлять лексико-семантичні компоненти авторського стилю; мовна картина світу та ідейно-художні домінанти лексики.

Методидослідження. Основні результати експерименту отримано на базі використання лінгвостатистичних методів – критерію хі-квадрат та кореляційного аналізу, за допомогою яких визначено наявність відповідності й розбіжності між розподілом емпіричних і теоретично очікуваних частот уживання величин та виявлено ступінь зв'язку між досліджуваними явищами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на дедуктивному методі, що передбачає зосередження на стилі письменника загалом, а потім на стилі конкретного твору. У роботі залучено також методи описової, порівняльної оцінки та елементи концептуального аналізу для адекватного тлумачення фактичних даних, отриманих лінвостатистичними методами.

Матеріалом для дисертаційної роботи послужили тексти художніх творів англо-американських письменників ХХ століття: Е.Хемінгуея " For Whom The Bell Tolls", "Fiesta: The Sun Also Rises", Івліна Во "Vile Bodies", "A Handful of Dust", Курта Воннегута "Slaughterhouse 5", "Cat's Cradle", Ірвіна Шоу "The Young Lions", "Two Weeks in Another Town", Джозефа Геллера "Catch-22", "Something Happened", Нормана Мейлера "The Naked and The Dead", "An American Dream", Форда Мадокса Форда тетралогія "Parade's End", з яких методом систематичного добору було отримано 63412 мовних одиниць.

Науковановизна дисертаційного дослідження полягає в його спрямованості на інтеграцію структурно-семантичного, когнітивного та лінгвостатистичного підходів до аналізу лексичних і семантичних компонентів авторського стилю, що дає підстави виокремити ідейно-художні домінанти лексики, які в процесі дискурсивного мислення письменника утворюють парадигматично зв'язані концепти. Уперше здійснено спробу моделювання мовної картини світу на основі статистичних даних уживання лексичних та семантичних класів слів. Новою в дисертації є також запропонована семантична класифікація іменників, прикметників, дієслів і прислівників у творах воєнної та мирної тематик.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що отримані результати сприятимуть уточненню меж поняття індивідуального стилю через статистичні показники лексико-граматичних та семантичних класів слів. Дібраний фактичний матеріал виявив тенденції слововживання в семантичній структурі англомовних текстів воєнної та мирної тематик. Моделювання мовної картини світу на основі статистичних даних уживання лексико-граматичних та семантичних класів слів є теоретичним підґрунтям для подальшого дослідження процесів лексикалізації концептів дійсності в сучасній англійській мові.

Практична цінність дисертації полягає в можливості використання результатів дослідження у викладацькій практиці, зокрема, у таких теоретичних курсах, як лексикологія та стилістика англійської мови; у викладанні спецкурсів з основ наукових досліджень, інтерпретації художнього тексту; в науково-дослідній роботі студентів та аспірантів з англійської філології; для укладання частотних словників.

Особистий внесок здобувача полягає у випрацюванні самостійної концепції комплексного аналізу авторського стилю й мовної картини світу із застосуванням лінгвостатистичного і концептуального методів дослідження. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно.

Апробація роботи. Результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на засіданнях та семінарах кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; на 4-х міжнародних науково-практичних конференціях: "Сучасні наукові дослідження – '2006" (Дніпропетровськ, 2006); "Іноземна комунікація: Здобутки та перспективи" (Тернопіль, 2006); "Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (Хмельницький, 2007); "Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес" (Чернівці, 2007).

Публікації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, відображені у 8-и публікаціях, з них 4 – у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 4 – у матеріалах конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (318 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (13 одиниць) та 19 додатків (обсягом 89 сторінок), де подано таблиці, які містять кількісні показники та допоміжні цифрові дані проведених розрахунків. Загальний обсяг дисертації становить 315 сторінок машинописного тексту, з них 179 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт і предмет, мету, завдання і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, вказано джерела фактичного матеріалу, простежено зв'язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, у якій виконана робота, з'ясовано особистий внесок здобувача та рівень апробації результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження авторського стилю та тексту" узагальнено погляди на стиль, функціональні стилі та індивідуально-авторський стиль, а також розглянуто текст як основу для авторського стилю.

Аналіз літератури засвідчив існування великої кількості різноманітних дефініцій літературного стилю, що охоплюють майже всі підходи до його вивчення. Спільним у цих визначеннях є трактування стилю як єдності. Проте щодо наповненості поняття єдності існують дві протилежні позиції. Одна включає до складу стилю зміст і форму літературних творів, їх співвідношення і взаємозв'язок та характеризує стиль як індивідуальну особливість творчості автора загалом (В.Ковальов, Л.Новиченко, Л.Тимофєєв та ін.). Друга позиція щодо розуміння стилю як єдності вбачає в стилі, перш за все, закономірну організацію елементів художньої форми (В.Кожинов, Г.Поспєлов, О.Соколов та ін.). У дисертаційному дослідженні підкреслено, що стильову закономірність становить стильова цілісність, що є наслідком поєднання суттєвих аспектів буття, певного ставлення до них художника та їхнього оригінального художнього втілення в текстовий масив.

Дедалі частіше простежується чітка тенденція використання терміна "стиль" в значенні функціонального різновиду мови. У прагматичному ракурсі вивчення функціональних стилів (ФС) низка дослідників підкреслюють, що ФС відображає певну сторону суспільного життя, характеризується певними умовами спілкування. (Г.Солганик, Н.Разінкіна,