LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

М.Кожина та ін.).

Важливим аспектом у дослідженні стилю є висвітлення поняття авторського стилю. Фактори, що впливають на формування та становлення індивідуального стилю письменника, за своїм характером поділяються на суб'єктивні та об'єктивні. Біографія письменника, його життєвий досвід, його особистість – суб'єктивні моменти. Вони повинні бути в єдності з об'єктивною ситуацією, що проявляється в зв'язку творчості художника із вимогами часу (Г.В'язовський, В.Кожинов, О.Михайлов та ін.). Пізнання реальності відбувається за допомогою універсальної знакової системи – мови, що опредмечує суб'єктивну діяльність автора у творі.

Стиль не може існувати без тексту, оскільки він є основою для авторського стилю. Останнім часом багато лінгвістів відзначають прогрес у вивченні тексту, який зумовлюється переходом від опису структури тексту до виявлення його прагматики. Зокрема, увага лінгвістів до вивчення питання тексту зумовлена входженням у спектр лінгвістичного аналізу принципово нового – когнітивного – підходу, за якого текст розглядають як складне лінгвістичне утворення, виражене за допомогою мови і мовних форм. Водночас текст є результатом ментальної діяльності людини за певних історичних умов, у певному оточенні, а, отже, залежить від соціально-культурних та психологічних факторів (Е.Бартмінський, В.Лукін та ін.).

Когнітивний підхід до вивчення семантики тексту продиктований сучасною функціональною парадигмою і дає змогу по-новому осмислити семантичні особливості авторського стилю, трактувати та аргументувати авторську селективність мовних засобів. Дійсність відбивається у мові, за допомогою якої письменник змальовує навколишній світ і пропускає його крізь призму об'єктивних оцінок.

На думку багатьох дослідників, слово як самодостатня вартість у художньому тексті віддзеркалює особливості індивідуальної мовотворчості. Зміст слова, відбитий у загальномовних словниках, а також реалізований у текстах, об'єднує різні типи концептуалізації понять як елементів мовної картини світу (МКС). МКС ґрунтується на мовному механізмі творення нових концептів, який приводить у взаємодію і пізнавальні процеси, й емпіричний досвід, і культурні досягнення, і мовну концепцію. МКС сприймається за допомогою вербально-образних асоціацій тих слів і виразів, які є її складовими (Ю.Апресян, С.Єрмоленко, В.Мізецька, К.Рахіліна та ін.).

МКС перебуває в значній залежності від стильових та жанрових показників. Необхідно зазначити, що МКС у творі відбиває також й індивідуальне бачення художником дійсності, що зумовлюється багатьма психофізіологічними,ідейно-світоглядними причинами, життєвим досвідом, творчою обдарованістю тощо. Індивідуального характеру набувають і методи опису картини світу, бо кожний письменник добирає мовні засоби відповідно до змісту і задуму художнього твору, з огляду на свої лінгвістичні погляди і стилістичні плани.

Другий розділ "Лексичні компоненти авторського стилю"присвячено з'ясуванню частоти вживання лексико-граматичних класів (ЛГК) слів у досліджуваних творах. Здійснено порівняльний аналіз реалізації ЛГК на внутрішньоавторському, міжавторському рівнях та у творах за тематикою, визначено стилерозрізнювальний потенціал ЛГК та ступінь лексичної селективності стилю письменників.

Проведене кількісне дослідження насамперед дало змогу визначити, що в досліджуваних англомовних текстах воєнної та мирної тематик найчастотнішим показником характеризується іменник: 23998 словоформ, що складає 37,84% від загальної кількості мовних одиниць. Другу позицію займає дієслово – 23518 слів, що становить 37,09% від загальної кількості. Третє та четверте місце відповідно посідають прикметники (9227 мовних одиниць, що складає 14,55% від загального показника) та прислівник (6669 слів, що дорівнює 10,52% від загальної кількості). Переважання іменників зафіксовано у творах Івліна Во, Курта Воннегута, Ірвіна Шоу, Н.Мейлера та Ф.М.Форда. Суттєва різниця в реалізації іменників і дієслів характерна для творів Ірвіна Шоу. У романах Е.Хемінгуея та Дж.Геллера значно переважають дієслова. Для творів мирної тематики характерним є превалювання дієслів (11361), а для воєнної – іменників (13250); прикметники та прислівники у творах обох тематик посідають відповідно третє та четверте місця.

Для достовірного квантитативного аналізу наведених показників у дисертаційному дослідженні використано критерій хі-квадрат (ч2). Визначення частоти вживання лексичних одиниць не є достатнім, адже в цьому випадку залишається невідомо, чи справді частота вживання ЛГК у творах того чи іншого письменника суттєво перевищує деяку теоретично очікувану величину. Коефіцієнт спряженості К, до формули якого входить показник ч2, з'ясовує міру зв'язку між автором та частотою вживання ЛГК. Найвищий зв'язок зафіксовано для пари [Е.Хемінгуей] + [Дієслово] (ч2 =190,41). Тобто відносна частота вживання дієслів у творах Е.Хемінгуея найбільша. Дієслова створюють динамізм і напруженість викладу, зберігаючи лаконічну манеру письма й зовнішню об'єктивність: "... the bull caught him, hooked him lightly in the flank, and then turned away and looked up at the crowd on the wall, his crest of muscle rising" (Fiesta).

У Івліна Во встановлено найвищий зв'язок для прикметників (ч2=53,47) та прислівників (ч2 =83,19), що підкреслює описовість стилю автора. Поява прислівникового масиву зумовлена бажанням створити ефект достовірності за опису героїв чи подій за допомогою детальної фіксації реальних характеристик. Прислівники позначені не тільки стилістичним маркуванням, але й здатністю збільшити глибину висловлювання: "... He could hear her name spoken reverently in cocktail clubs, and casually let slip in such phrases as 'My dear, I never see Peter now" (Vile Bodies). Багато прикметників використано для конкретизації явища чи предмета, позначеного іменником: "... people of decent and temperate life, uncultured, unaffected, unembarrassed, unassuming, unambitious people, of independent judgment and marked eccentricities, kind people who cared for animals and the deserving poor, brave and rather unreasonable people" (Vile Bodies).

В Ірвіна Шоу виявлено найвищий зв'язок для іменників (ч2 =63,46), що характеризує дещо статичну художню манеру письменника. У романах автора спостерігаємо значну концентрацію іменників в одному реченні чи абзаці. Чітко простежується відповідність лексем тематиці твору: "... And when a shell bursts the steel makes no distinction between uniforms and flesh, civilians and military" (The Young Lions).

Здатність кожного з авторів вибірково вживати певний ЛГК слів у творах воєнної чи мирної тематик визначається лексичною селективністю авторського стилю, під якою розуміємо сукупне перевищення частот вживання того чи іншого лексико-граматичного класу слів у певному авторському стилі: у творах мирної тематики для стилю Івліна Во