LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

лексична селективність вимірюється величиною ч2=283,86, для Дж.Геллера – ч2=212,50, для Е.Хемінгуея – ч2=105,21, для Ф.М.Форда – ч2=57,22, для К.Воннегута – ч2= 53,51, для Н.Мейлера – ч2=50,35 та для Ірвіна Шоу – ч2=31,66. У написанні романів воєнної тематики найвищу лексичну селективність стилю виявляє Е.Хемінгуей (ч2=104,27), далі спостерігаємо набагато нижчі показники для стилів Дж.Геллера (ч2=61,71), Ірвіна Шоу (ч2=58,10), К.Воннегута (ч2=43,29) та Н.Мейлера (ч2=10,27). Найменшу селективність стилів у романах фіксуємо у Ф.М.Форда (ч2=1,51) та Івліна Во (ч2=1,45).

Найвищий стилерозрізнювальний потенціал лексико-граматичних класів, під яким ми розуміємо сукупне перевищення емпіричних частот реалізації ЛГК, характерний у творах мирної тематики для прислівників – ч2=268,73. Найнижчий стилерозрізнювальний потенціал виявляємо в прикметників – ч2=120,18. У творах воєнної тематики найвищий стилерозрізнювальний потенціал спостерігаємо в прикметників – ч2=99,36, а найменший потенціал характерний для іменників – ч2=48,13.

У третьому розділі "Семантичні компоненти авторського стилю" проведено огляд методів аналізу семантичної класифікації мовних одиниць; запропоновано власну семантичну класифікацію іменників, дієслів, прикметників та прислівників у досліджуваних творах; виявлено особливості вживання семантичних класів слів у стилі окремих авторів та у творах за тематикою.

Дослідженню лексичного складу мови присвячено багато праць, проте поділ лексики на семантичні класи пов'язаний із серйозними труднощами, викликаними відсутністю достатньо ефективних та об'єктивних методів класифікації. У лінгвістичній науці методи вивчення семантичної структури мовних одиниць зводяться до п'яти головних:статистичного, контекстуального, структурного, психолінгвістичного та методу компонентного аналізу (І.Гальперін, О.Ахманова, Р.Фрумкіна, В.Перебийніс, І.Носенко, В.Левицький).

У сучасному мовознавстві існує низка праць, присвячених особливостям того чи іншого пласта дієслівної лексики англійської мови (Т.Майсак, Л.Дмітрієва, Б.Левін та ін.). На основі розглянутих класифікацій, з урахуванням найдетальніших з них, нами було виділено 27 семантичних класів дієслів. Семантичні класи дієслів у творах семи авторів характеризуються нерівномірною частотністю їх уживання: найбільш частотними є дієслова, об'єднані в клас буття – 4355 слів. Далі слідують дієслова, що позначають мовленнєву діяльність – 2384 мовних одиниць, дієслова руху, переміщення в просторі, напрямку – 2229 слів та фізичної дії – 2158 мовних одиниць.

Для дослідження впливу авторського стилю на частоту вживання семантичних класів дієслів з'ясовано, в яких випадках частота вживання того чи іншого класу перевищує деяку теоретично очікувану величину за допомогою критерію ч2 з використанням альтернативних таблиць.

Узагальнивши статистично вагомі результати для кожного автора, встановлено класи дієслів, що виявили зв'язки одразу в кількох авторів: руху, переміщення в просторі, напрямку в Івліна Во, Е.Хемінгуея, Ірвіна Шоу та Н.Мейлера; мовленнєвої діяльності у Е.Хемінгуея, К.Воннегута та Ф.М.Форда; фізичної дії в Е.Хемінгуея та Ірвіна Шоу; деформувальної дії в К.Воннегута та Дж.Геллера; вдалого/невдалого виконання дії у Дж.Геллера та Н.Мейлера; спроби виконання дії у Ірвіна Шоу та Дж.Геллера; світлових явищ у Н.Мейлера та Ф.М.Форда; соціальної активності у Ірвіна Шоу та Дж.Геллера; буття у Івліна Во та К.Воннегута; референції у Івліна Во та Ф.М.Форда; володіння, придбання, втрати у Н.Мейлера та Ф.М.Форда; суб'єктивно-оцінних відносин у Ірвіна Шоу та Дж.Геллера.

Привертає увагу аспект розгляду семантичних класів дієслів у творах за тематикою. Класи руху, переміщення в просторі, напрямку; деформувальної дії; вдалого/невдалого виконання дії; спроби виконання дії; звукових явищ; світлових явищ; соціальної активності; стосунків між людьми; володіння, придбання, втрати; фізіологічного стану, функції живого організму; чуттєвого сприйняття; розумової діяльності характерні тільки для воєнних романів. Для романів мирної тематики характерне використання семантичних класів: продукуюча дія; модальність; референція; емоційно-психічний вплив; суб'єктивно-оцінні відносини; емоційно-психічний стан. Семантичними класами дієслів, що реалізуються у творах обох тематик, виявились класи процесу, зміни, розвитку; буття; мовленнєвої діяльності; морально-інформаційної дії/впливу; положення в просторі.

Іменники в художньому творі покликані позначити цілий комплекс життєвих явищ, певне коло дійових осіб, їхні взаємостосунки, предметне, природне, соціальне середовище, що їх оточує. Іменники не тільки відтворюють предметно-образну дійсність у творі, але за їх допомогою автор підкреслює найбільш значущі, на його думку, категорії, які найяскравіше відповідають темі твору. Категорії являють собою широкі семантичні групи, що організовують лексичну структуру конкретного твору. Із 25-ти виділених нами семантичних класів іменників найбільшою частотністю характеризуються іменники на позначення власних назв, прізвиськ – 3455 слів, далі іменники, що називають нейтральні позначення людей – 3099 слів, потім позначення приміщень, просторових понять, будівель – 2446 слів, також іменники, що позначають предмети, пристрої, речі, меблі – 2135 мовних одиниць.

Цікавим аспектом особливостей авторського стилю стало виявлення високої селективності семантичних класів іменників. Перевага різних семантичних класів у авторів зумовлюється бажанням точної передачі словом найважливіших для кожного автора концептів дійсності: чи то людина, як у Івліна Во, К.Воннегута, Ірвіна Шоу, Е.Хемінгуея, чи то навколишнє природне середовище (Н.Мейлер, Івлін Во, Ірвін Шоу, Е.Хемінгуей), чи то емоційні настрої, як у творах Ф.М.Форда та Дж.Геллера, чи зброї в Е.Хемінгуея. Домінування різних семантичних класів підтверджує неповторність індивідуального стилю кожного автора, а також індивідуально-суб'єктивне світосприйняття письменників.

Англійська мова відноситься до мов з великим класом прикметників. Прикметники за своєю семантикою неоднорідні, тому їх класифікації різноманітні й ґрунтуються, як на значеннях самих прикметників, так і на якостях денотатів, до яких відносяться ознаки. У дисертації розроблено класифікацію прикметників, що налічує 19 семантичних класів. Домінувальними семантичними класами прикметників за частотним критерієм виявлено прикметники загальної позитивної оцінки – 1391 мовна одиниця, поведінки та дії щодо об'єкта – 1143 мовні одиниці, оцінки вартості, значення, функції об'єкта – 1132 слова.

Специфіка процесу дескрипції має на меті передачу низки характеристик та якостей предметів, образів і концептів дійсності. Головна роль прикметників у загальній словесній тканині твору – бути маркерами ознак. Тому письменники широко використовують прикметники для збагачення образу, що виникає в їхній свідомості й знаходить