LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англомовної прози воєнної та мирної тематик)

своє зображення у творі.

Результат лінгвостатистичного аналізу характерними для творів воєнної тематики вияв прикметники, що характеризують функціонування органів чуття; вагу; колір; поведінку та дії щодо об'єкта. У творах мирної тематики спостерігається селективне вживання класів прикметників емоційного стану; віку, часу; розміру, форми, величини; загальної негативної оцінки. Спільним уживанням позначаються прикметники фізичного та природного стану; зовнішності людини; загальної позитивної оцінки; просторової оцінки об'єкта; оцінки вартості, значення, функції об'єкта.

Окремим предметом дослідження в сучасній лінгвістичній літературі став прислівник, оскільки в системі частин мови прислівник, поряд з іменником, прикметником та дієсловом, характеризується значною частотністю вживання. Функція прислівника полягає в тому, щоб пояснити дієслово й прикметник. Деякі дослідники зазначають, що прислівники виступають "модифікаторами дієслів, прикметників й інших прислівників" (А.Вежбицька).

Різноманітність класифікацій прислівників зумовлена неоднорідністю прислівників, різноманітністю їх семантичних зв'язків. Запропонована в дисертації класифікація прислівників налічує 7 семантичних класів. Кількісне дослідження семантичних класів показує нерівномірне вживання прислівників у творах семи авторів. Найбільшу частотність зафіксовано в прислівників способу – 2007 слів, далі йдуть прислівники ступеня, міри, кількості – 1563 словоформ та прислівники часу – 1263 мовних одиниць.

Квантитативний аналіз семантичних класів прислівників утворах обох тематик виявив характерний збіг уживання тільки одного семантичного класу – прислівників часу. У романах воєнної тематики спостерігаємо перевагу класів прислівників причини, умови, наслідку; прислівників способу; питальних прислівників. У творах мирної тематики переважають класи прислівників повтору, частоти; прислівників місця і напрямку; прислівників ступеня, міри, кількості.

У четвертому розділі "Мовна картина світу англомовних творів воєнної та мирної тематик" обґрунтовано введення поняття ідейно-художньої домінанти лексики; описано мовну картину світу утворах кожного з досліджуваних авторів; уперше здійснено спробу моделювання мовної картини світу у творах воєнної та мирної тематик за результатами квантитативного аналізу частот вживання семантичних класів слів.

Аналіз МКС визначає лінгвокреативні механізми вербалізації дійсності в конкретному тексті кожним з досліджуваних авторів. Для відтворення МКС виокремлено ідейно-художні домінанти лексики, що в процесі дискурсивного мислення утворюють парадигматично зв'язані концепти.

Мовнукартину світу реконструюють у сучасному мовознавстві шляхом інтуїтивно-логічного аналізу. Проте використання статистичних методів уможливлює створення моделі МКС на основі об'єктивних даних про частоту вживання тих чи інших семантичних класів слів. Найефективнішим методом моделювання, зокрема, є кореляційний аналіз, який дає змогу репрезентації зв'язків між семантичними класами, що за наявності взаємозалежності утворюють домінанти. Дляобчислення кореляційних зв'язків у творах було використано частоти вживання іменників, дієслів, прикметників та прислівників, у яких зафіксовано високий коефіцієнт спряженості К: 9 семантичних класів іменників, 9 семантичних класів прикметників, 10 класів дієслів та 7 класів прислівників. Домінанти, виявлені внаслідок кореляційного аналізу семантичних класів слів, складаються в ядра (інтенціональної єдності теми) та периферії (кореляційних когезій).

У романах мирної тематики простежуємо підпорядкованість лексики головним конфліктам та сюжетній організації творів. Для романів характерне зображення побутових та соціальних аспектів життя людини, що спонукали до соціального та духовного занепаду суспільства, розгубленості та розчарування людини у світі.

Для художнього змалювання багатогранності життя в мирний час письменники використовують різноманітні семантичні класи, що є словесно-смисловим вираженням певних концептів навколишньої дійсності. Семантичні класи у творах мирної тематики позначаються сильними кореляційними зв'язками, що дали змогу на їхній основі змоделювати МКС творів мирної тематики, відтвореній на рисунку1.


Рис.1. Модель МКС у творах мирної тематики (зв'язки між основними семантичними класами слів)

Об'єктом художнього пізнання у творах воєнної тематики є конкретно-історичне явище – війна з її глибокими проблемами. Варто зауважити, що сприйняття та художнє змалювання концепту війни виявилось надзвичайно масштабним та дещо універсальним у творах досліджуваних авторів. Сприйняття воєнного часу, його лексичне відтворення у МКС романів детермінується філософськими, соціальними та психологічними факторами та власною позицією кожного письменника.

Об'єднувальною особливістю романів воєнної тематики є трактування війни як деструктивного начала, що продукує агресію, катастрофи, руйнацію, хаос. Війна у творах постає верифікованим та багатоаспектним концептом, який відтворюють домінанти на позначення зброї; загальної негативної оцінки; процесу, зміни, розвитку тощо.

На рисунку 2 різноманітні домінанти репрезентують у мовній картині світу романів воєнної тематики багатокомпонентність концепту війни.


Рис.2. Модель МКС у творах воєнної тематики (зв'язки між основними семантичними класами слів)


У висновках подано узагальнені результати дослідження.

1. Авторський стиль – результат добору цілої низки факторів, які дають письменникові змогу яскраво відобразити свої творчі задуми. Спостереження над індивідуально-авторським стилем допомагає скласти уявлення про стильові шукання автора та виявляє особливості індивідуального підбору лексичних засобів для розкриття воєнної та мирної тематик у досліджуваних творах.

2. Проаналізований матеріал засвідчив неоднорідний розподіл частоти вживання лексико-граматичних класів слів у досліджуваних творах. За частотою реалізації частин мови найуживанішими виявлено іменники (23998) та дієслова (23518), далі простежено розподіл прикметників (9227) та прислівників (6669). У творах Івліна Во, Курта Воннегута, Ірвіна Шоу, Н.Мейлера та Ф.М.Форда зафіксовано переважання іменників. Суттєва різниця в реалізації іменників і дієслів характерна для творів Ірвіна Шоу. У романах Е.Хемінгуея та Дж.Геллера значно переважають дієслова. Для творів мирної тематики характерним виявилось превалювання дієслів (11361), а для воєнної – іменників (13250); прикметники та прислівники у творах обох тематик посіли відповідно третє та четверте місця.

3. Отримані статистичні характеристики розподілу лексико-граматичних класів слів у творах кожного з авторів дали змогу порівняти їх зі середньостильовим показником та з показниками творів інших авторів. За результатами підрахунку відносної частоти вживання частин мови у