LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні особливості фразеологізмів у кримськотатарській мові

також при укладанні двомовних, багатомовних, етимологічних, історичних і тлумачних словників кримськотатарської мови.

Особистий внесок здобувача. У роботі загальні та специфічні фразеологічні засоби систематизовані в різних аспектах, що є дуже суттєвим передусім з точки зору навчально-методичних і перекладацьких завдань.

У дослідженні тлумачиться велика група фразеологізмів, які стосуються, зокрема, історії, етнографії, що є дуже цінним для вивчення історії кримськотатарського народу та його мови.

При відсутності відповідної довідкової літератури подані до включених у роботу фразеологізмів тлумачення мають викликати значний інтерес.

Апробація роботи. Матеріали наукового дослідження щорічно обговорювалися на засіданнях кафедри кримськотатарського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Результати дослідження покладено в основу матеріалу для лекцій, прочитаних студентам факультету кримськотатарської та східної філології ТНУ iм. В.І. Вернадського в 2000–2006 роках, а також у доповідях на щорічних науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 3 статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота загальним обсягом 168 cторінок складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури, що містить 191 найменування, та короткого фразеологічного словника.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У передмові традиційно обґрунтовується вибір теми, актуальність, наукове і практичне значення дисертації. Крім того, висвітлюються й узагальнюються питання, поставлені у розділах та підрозділах дослідження.

Вступ виконує функцію методологічного пояснення до основної частини роботи. Обґрунтовано актуальність теми, виявлено ступінь її вивчення, визначено мету і завдання дослідження, новизну, теоретичне і практичне значення, подано огляд використаного матеріалу, розглянуто структуру роботи. Крім того, у вступі подано стислий огляд історії вивчення досліджуваної теми та наведено апробацію результатів та перелік авторських публікацій.

Перший розділ "Фразеологічні одиниці кримськотатарської мови" присвячено загальному оглядові фразеологічної системи кримськотатарської мови на тлі досліджень фразеології в різних мовах. У першому розділі шляхом розгляду джерел проводиться аналіз монографій, наукових праць i статей у слов'янському та тюркському мовознавстві, присвячених вивченню цієї проблеми, подано широку характеристику основних фразеологічних одиниць кримськотатарської мови.

Фразеологічні одиниці вперше були помічені в Орхоно-Єнісейських пам'ятках VI–VIII ст.

Пошуки різних методів дослідження привели мовознавців останніми роками до вживання деяких прийомів структурної лінгвістики, одним з яких є метод, заснований на вивченні мовних одиниць у плані семантичної і граматичної сполучуваності їх у лінійному ряду.

Оточення як розрізняльна ознака фразеологізмів і як метод аналізу застосовується зараз багатьма дослідниками.

Фразеологія кримськотатарської мови з цієї точки зору ще не піддавалася дослідженню, немає і тлумачних словників фразеологізмів. Тому доводиться перевіряти та уточнювати інтуїтивно встановлювані значення через їхній структурний опис.

У той же час значна кількість кримськотатарських фразеологізмів не має синонімічних або близьких за значенням до них виразів, а виступає як одна-єдина номінативно-образотворча одиниця. У сучасній кримськотатарській мові є такі поняття, які виражаються тільки одиницями фразеологізмів, їхнє значення можна передати не інакше як цілим комплексом словосполучень.

Другу групу складають фразеологізми образні, що мають багато синонімів. Це стилістично забарвлені обороти, які чітко підрозділяються на книжкові, розмовні і просторічні. Не можна, наприклад, в офіційній мові вживати просторічні фразеологізми. Залежно від ситуації з синонімічного ряду треба уміти вибрати відповідні для даного випадку фразеологізми і, головне, не спотворювати їх.

Особливу увагу в кримськотатарській мові, також як і в інших мовах, привертає питання про правомірність включення в число об'єктів фразеології прислів'їв і приказок.

Розбіжності з питання про віднесення прислів'їв і приказок до фразеології існують і серед татарських та азербайджанських лінгвістів. Б.Г. Гусейнов у своїй кандидатській дисертації пише, що до теперішнього часу фразеологія, що має велике значення для розвитку мови, не досліджена на напевно наукових основах. Що ж до прислів'їв і приказок, то автори зараховують їх до одиниць фразеологізмів.

На думку Н.Р. Рагимзаде, одиниці фразеологізмів характеризуються такими особливостями, як метафорична, семантична повнота, стійкість, неможливість дослівного перекладу на іншу мову, здатність виступати як еквівалент слова і т.д. До складу фразеології вона включає деякі складні слова, прислів'я, а також стійкі словосполучення. На відміну від названих думок, М.Т. Тагієв заперечує приналежність прислів'їв і приказок до фразеології.

Таким чином, у мовознавстві можна виділити дві полярні точки зору з цього питання. Мовознавці, що розглядають фразеологію в широкому значенні слова, вважають за необхідне включення прислів'їв і приказок у число одиниць фразеологізмів на тій підставі, що вони входять у систему мови в готовій формі, перетворюючись з первинних вільних поєднань лексем з номінативним значенням у метафоричні поєднання. На їхню думку, прислів'я і приказки володіють лексико-семантичною і синтаксичною цілісністю. Друга група мовознавців, що тлумачить фразеологію у вузькому значенні, вважає, що прислів'я і приказки не є суб'єктом фразеології.

Нам здається правильним думка, за якою прислів'я і приказки відносяться до фразеологізмів, оскільки вони відтворюються в готовому вигляді, можуть складатися з двох і більше слів, володіють образністю, мають лексичні синоніми, тобто володіють багатьма ознаками, які властиві одиницям фразеологізмів.

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці у тюркських мовах характеризуються дуже високою частотністю вживання, наше уявлення про ці засоби було дуже далеким від того, щоб зрозуміти у тій чи іншій мірі їхню граматичну сутність та структурно-семантичні особливості. Зміст першого розділу підводить до такого розуміння і необхідності багатопланового системного аналізу.

У другому розділі"Походження і розвиток фразеологізмів кримськотатарської мови" викладено результати досліджень загальних і специфічних особливостей фразеології кримськотатарської мови. У ньому також досліджуються джерела походження, формування і розвитку кримськотатарських фразеологізмів.

Дослідження фразеології з погляду її походження та розвитку має величезне пізнавальне значення, тому що фразеологічні звороти тісно пов'язані з життям народу і відображають його стан та розвиток. Особливо гостро реагує мова своєю фразеологією на соціально-економічні зрушення, які відбуваються в житті народу. В цьому аспекті ми й розглядаємо факти, які сприяли появі і розвитку фразеологічних одиниць кримськотатарської мови.

Без знання історії фразеологізму, особливо історії становлення і зміни його форми, що мала місце у минулому, неможливо судити не тільки про реальне генетичне джерело його, про те