LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні особливості фразеологізмів у кримськотатарській мові

словосполучення, з якого виник фразеологізм, а і правильно співвіднести склади фразеологізмів сучасної мови і минулих століть.

Найдавнішими за своїм походженням, очевидно, є ті фразеологічні звороти кримськотатарської мови, які виникли ще до прийняття ісламу кримськими татарами і пов'язані з вірою у надприродні сили. Люди боялися того, що було недоступним їхній свідомості. До цієї категорії можна віднести такі фразеологічні звороти як, наприклад: "Ер ютсын" – "Хай земля проковтне", який міг виникнути після сильного землетрусу, коли люди провалювалися у тріщини, утворені в землі.

Одними з найдавніших фразеологічних зворотів кримськотатарської мови є ті, які виникли на ґрунті язичницької релігії: "Обир дюньягъа кетмек" – "На той світ відійти" – вмерти. Пізніше, із прийняттям мусульманської віри, з'явилися фразеологічні звороти: "Алла косьтермесин" – "Не дай Бог".

В утворенні фразеологізмів кримськотатарської мови поряд із споконвічно кримськотатарськими словами нарівні з ними беруть участь й іншомовні арабські та персидські слова.

З якнайдавніших часів тюркоязичні предки кримських татар перебували в безпосередньому контакті з іраномовними племенами, відомими в III ст. до н.е. під загальною назвою "сармати". Іранізми глибоко увійшли до лексичної системи кримськотатарської мови. Зібраний нами матеріал фразеологізму свідчить про те, що певна частина іранізмів бере активну участь у формуванні фразеологізмів, зберігаючи при цьому значення мови джерела.

Греки, яких асимілюють тюркомовними предками кримських татар, залишили в мові помітні сліди. Слова грецького походження, що запозичають, широко представлені в кримськотатарських оборотах фразеологізмів. У семантичному плані значна їхня частина не зазнала істотних трансформацій. Наприклад: Фуртуна – буривши; къокъла – лялька; панті бурун – кирпоносий.

Близько 20 відсотків фразеологізмів кримськотатарської мови, досліджених нами, включають до свого складу слова, запозичені з арабської мови. Про наявність арабських запозичень у кримськотатарській мові свідчить словник " Кодекс Куманикус".

Збереглися і дійшли до наших днів такі давньотюркські пам'ятники, як: "Культегин" (VIII ст.), "Тон'юкук" (VIII ст.), "Кудатку біліїк" Юсуфа Баласагунського (XI ст.), "Девону лугатіт тюрк" Махмуда Кашгарського (XI ст.), що, на думку академіка С.Е. Малова, служать загальним фоном, загальною історичною канвою для якнайдавнішої історії більшості тюркських мов. Природно, в рівній мірі вони відносяться і до кримськотатарської мови.

Після завоювання Криму Росією з російської мови у кримськотатарську стали проникати слова здебільшого побутові, які увійшли у фразеологічні словосполучення, максимально пристосувавшись до фонетичних норм кримськотатарської мови: "Ишлер къартоп" – "Справи картопля" – справи погані.

Звичаї, традиції, пов'язані з весільними, святковими, похоронними обрядами, безперечно, стали фактором, що зумовив появу низки фразеологічних зворотів кримськотатарської мови: "Баш къошмакъ" – "Голову додати" – одружити.

Виникнення фразеологічних зворотів якнайтісніше пов'язане з історичними подіями, що відбувалися в Криму: "Баш эгмек " – " Голову схилити" – підкоритися.

Ці фразеологізми свідчать про трагічні події в історичному минулому.

У фразеології кримськотатарської мови відображено і рід діяльності, якою здавна займалася та частина народу, котра мешкала у степових районах Криму.

Скотарство, як найдавніша галузь господарства і джерело існування, породило масу понять, позначених різними назвами і термінами. Майже всі вони у складі фразеологізмів збереглися у кримськотатарській мові у своєму первісному вигляді: "Ат аркъасында догъмакъ" – " На спині коня народитися" – бути вправним наїзником.

Але найбільшим, невичерпним джерелом збагачення фразеології кримськотатарської мови є усна народна творчість, яка представлена такими прикладами: "Еди къат ер тюбюнде" – "Сім верстов до землі" – дуже глибоко.

За фразеологізмами, які функціонують у мові, можна побачити самобутні риси народу – їхнього творця. У кримськотатарській мові є багато фразеологічних зворотів, притаманних лише їй, – вони могли виникнути тільки у кримськотатарському середовищі: "Къыркъ дереден сув кетирмек" – "Приносити воду із сорока рік " – базікати без угаву.

Великий пласт фразеологічних одиниць різної структури сформувався у руслі розмовного мовлення внаслідок переносного вживання побутових найменувань і зворотів. Наприклад: "Къазан асмакъ" – "Почепити каструлю" – почати готувати їсти.

Чимало фразеологічних зворотів у кримськотатарській мові виникло на основі словосполучень: "Аякъкъа турмакъ" – "На ноги встати"– розбагатіти.

Як відомо, активним і постійним "постачальником" фразеологічного матеріалу на всіх етапах розвитку мови є художня література. На жаль, більшість культурних цінностей, створених предками сучасних кримських татар, безповоротно загинула. До нас дійшла лише незначна частина. У голландському місті Лейден (у бібліотеці університету) зберігається джонк (книга у шкіряній оправі) віршів Абдульмеджита ефенді, в яких трапляються такі фразеологізми, як: "Къара къан ичмек" – "Чорну кров пити" – зазнати багато горя.

Дуже цікаві і своєрідні фразеологізми знаходимо у книзі "Ахмедіє", яка написана декілька століть тому: "Башына урды беля" – "По голові вдарило горе" – трапилося нещастя.

В одному з уривків твору Едіпа ефенді (ХVII) "Сефернаме" фіксується такий фразеологізм: "Козьге къара тюшмек" – "В очі чорнота опустилася" – вмерти.

Цілу низку фразеологізмів можна знайти в одного з найвидатніших поетів нашого народу та й усього Сходу – Ашика Умера, який творив у XVII столітті: "Гонъюль дюшюрмек" – "Загубити душу" – закохатися.

З початку ХХ століття активно використовується новіше – порівняно з іншими традиційними ресурсами розвитку кримськотатарської фразеології – джерело, як-от термінологія. Термінологічні сполуки можуть виконувати подвійну роль: функціонувати як власне термінологічний знак, з одного боку, і як фразеологічна одиниця з переносно-образним значенням – з іншого. Тільки із втратою зв'язку з реаліями останні набувають статусу фразеологічних одиниць. Так, фразеологічний зворот "Къыскъааякълы" (в початковому значенні у кримськотатарській мові – "коротконога жінка") вийшов із термінологічної сфери і вживається тільки з метафоричним значенням – "жінка".

Аналогічний приклад можна навести, простежуючи шлях семантичної і стилістичної трансформації фразеологічної одиниці "Хыяр туршусы" – у значенні незадоволення. Генетично означаючи "солоні огірки", це словосполучення в сучасній мові майже втратило зв'язок із кулінарною термінологічною сферою і стало набутком розмовного стилю мовлення.

Особливе місце займають сталі вислови, утворені від заголовків художніх творів: "Бахт анахтары" – "Щастя ключ" (Якуб Зеккі); "Иблиснинъ зияфетине давет" – "Запрошення на бенкет у диявола" (Шаміль Алядін).

Перетворення цих висловів у фразеологізми зумовлене не тільки актуальністю явищ та подій, які лежать в основі ідейно-тематичного змісту творів, а й потенційними можливостями їхнього уживання.

У багатьох тюркських мовах, у тому числі й кримськотатарській, допускається невиправдане калькування за наявності кримськотатарського еквівалента, який, безумовно, яскравіший за образністю і доступніший за семантикою. Наприклад, можна знайти такі словосполучення: "Мыйыгъына сармакъ" – "Мотати