LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні особливості фразеологізмів у кримськотатарській мові

на вус", коли є споконвічно кримськотатарський фразеологізм: "Къулагъына купе этмек" – "Зробити собі на вухо сережку".

Доводиться визнати, що фразеологізми професійної мови у кримськотатарській мові не вивчені майже зовсім. У нас немає їхніх списків, за якими можна було б скласти хоча б загальне уявлення про специфічні особливості і кількість таких фразеологізмів і за якими можна було б зіставляти їх із фразеологізмами літературної мови.

У цьому ж розділі наводяться деякі паралелі кримськотатарських фразеологізмів у тюркських мовах, висвітлюється питання про використання фразеологізмів у кримськотатарській літературі, а також дається загальна характеристика фразеологічних одиниць кримськотатарської мови.

У третьому розділі "Структурні особливості кримськотатарських фразеологізмів" розглядається проблема складу фразеологічних одиниць кримськотатарської мови, які можна поділити на два основні структурні типи: фразеологічні звороти, структурно рівнозначні словосполученню, і фразеологічні звороти, структурно рівнозначні реченню. Більшу частину фразеологічних зворотів кримськотатарської мови складають фразеологізми, рівнозначні словосполученням. Аналізуючи їхню структуру, можна виділити декілька моделей фразеологічних одиниць кримськотатарської мови. Найчисленнішими, безумовно, є фразеологізми, які вживаються у розмовно-просторічній сфері: іменник + іменник, де перший іменник є визначальним і виконує функції прикметника. Наприклад: "Тавшан юрек" – "Заєць серце" – заяче серце – боягуз.

Кожен компонент фразеологізму можна розглядати окремо, але у творенні фразеологізму вони виконують свою функцію. Іменник + службове слово: "Баш устюнде" – "Голова наверху" – із задоволенням.

Як і прислівники, ці фразеологічні одиниці називають обставину, ознаку дії чи стану, якості і виступають у реченні в ролі обставини місця, часу, причини та способу дії. Іменник + іменник (в афіксальній формі): "Ашынынъ тузу" – "Сіль його (її) їжі" – необхідність. Іменник у Д.в. + прикметник: "Агъызгъа бош" – "На рот пустий" – пустомолот. Прикметник + іменник: "Буюк лакъырды" – "Велика розмова" – хвастощі. Прикметник + прикметник: "Къара юрекли" – "З чорним серцем" – шкідливий ( другий компонент даного фразеологізму утворено від іменника).

Числівник + прикметник: "Эки юзлю" – "Два лиця" – двоєдушний (компоненти цього фразеологізму не змінюються). Дієприкметникові фразеологізми за структурою можна поділити на: А) іменник + дієприкметник: "Кунь корьген" – "Той, що бачив день" – хто пожив удосталь; Б) іменник у З.в. + дієприкметник: "Бетини къызартмагъан" – "Лице, що не червоніє" – нахабний; В) дієприслівник + дієприкметник: "Шашып къалгъан" – "Здивований залишився" – здивований.

Іменник з афіксом -дай. Такі фразеологізми складаються із двох, трьох і чотирьох компонентів: двох іменників, один з яких (означуваний) має порівняльно-уживаний афікс – дай: "Алтын айдай" – "Мов золотий місяць" – прекрасний; або з іменника і дієприкметника на гъан/ген з афіксом -дай: "Мышыкъ ялагъандай" – "Неначе кішка вилизала" – чисто. Іменник + післяйменник киби – як: "Арслан киби" – "Як лев" – дуже сміливий. Займенник (вказівний) + іменник: "Шу ара" – "У цей проміжок" – у цей час.

Найбільш багатими і продуктивними у кримськотатарській мові, а також структурно більш чи менш однотипними є дієслівні фразеологічні звороти. Ці фразеологічні одиниці, стрижневими компонентами яких виступають дієслова, складають більшу частину зібраного нами матеріалу із фразеології кримськотатарської мови, в якій вони не описані і досліджені недостатньо. Розгляд їх дуже актуальний сприятиме поглибленому вивченню кримськотатарської мови.

Структурно-граматичні властивості одиниць фразеологізмів кримськотатарської мови розглядаються в даній роботі у трьох аспектах:

а) з погляду власне граматичної будови фразеологізмів, тобто виділення типів граматичних зв'язків між компонентами;

б) з погляду активності і пасивності компонентів до формоутворення;

в) з погляду можливостей перестановок місця компонентів усередині одиниць фразеологізмів.

Для кримськотатарської мови характерне постпозитивне вживання дієслів у словосполученнях, на першому місці дієслово можливе тільки в особливих мовних ситуаціях. Як компонент одиниці фразеологізму виступають і самостійні, і складні, і допоміжні дієслова, які можуть бути у формі імені дії або ж можуть уживатися у формі якого-небудь одного стану, способу, часу.

Іменник + дієслово.

Іменний компонент таких фразеологізмів залежно від лексико-граматичного значення дієслівного компонента може виступати в різних відмінкових формах, які є не парадигмою тієї або іншої конструкції, а елементом її структури. Є прості та ускладнені форми словосполучень фразеологізмів даного типу: іменник в основному відмінку + дієслово.

Компоненти таких словосполучень формально знаходяться у відносинах підмета і присудка.

У дієслівних фразеологічних зворотах кримськотатарської мови дієслово виступає як стрижневе слово. Це дієслово має усі форми словозміни, властиві цій частині мови. Основні типові моделі побудов фразеологічних одиниць, утворених із дієслівним компонентом, подано нижче: Іменник + дієслово: "Кунь корьмек " – "День побачити" – почати жити добре. Іменник у непрямому відмінку + дієслово: "Къулагъына кирмек " – "Увійти у вухо" – зрозуміти. Прислівник + дієслово: "Яман тиймек" – "Погано торкатися" – скривдити. Дієприслівник + дієслово: "Сюрюнип – абынып кельмек " – "Спотикаючись прийти" – пришкандибати.

Кримськотатарські фразеологічні звороти, рівнозначні за структурою до речення, дуже близькі до прислів'їв і приказок. Однак їх можна співвідносити з реченнями лише за формальною ознакою, тобто за наявністю в їхньому складі компонентів, що перебувають у відносинах підмета і присудка.

Фразеологізми типу простого речення.

Фразеологічні одиниці типу простого речення мають форму непоширеного і поширеного речень. У кримськотатарській мові фразеологічні одиниці типу простого непоширеного речення можуть мати таку структуру і при зміні форм компонентів переходити у словосполучення: "Обир дюньягъа кетмек " – "Відправитися на той світ" – вмерти; "Обир дюньягъа кеткизмек " – "Відправити на той світ" – вбити.

Фразеологічні одиниці типу простого поширеного речення також неоднакові за побудовою. Другорядні члени речення можуть стосуватися і підмета, і присудка: "Сакъалы белине еткен" – "Борода до пояса дійшла" – постарів.

Фразеологізми типу складного речення.

Фразеологізми кримськотатарської мови типу складного речення можна співвідносити за структурою зі складносурядними і зі складнопідрядними реченнями. Складносурядні речення мають більш просту модель. Підмет + присудок, підмет + присудок: "Озю баш, озю аякъ" – "Сам голова, сам ноги" – хазяїн.

У мовленні вони виконують роль предиката, обставини способу дії чи є самостійним відрізком мовлення з оціночним значенням: "Зейнеп къартий, тез-тез къапыны ачып, ёкъ олды" – "Стара Зейнеп швиденько відчинила двері, вона зникла".

Фразеологічних одиниць, які співвідносяться за побудовою зі складнопідрядними реченнями, у кримськотатарській мові небагато. У наших матеріалах виявлено тільки один тип – складнопідрядні речення з підрядним умови: "Чертсенъ, патлайджакъ" – "Цокнеш, ладен лопнути".

У співвідношенні кримськотатарського обороту фразеологізму з тією або іншою частиною мови велике значення має