LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні особливості фразеологізмів у кримськотатарській мові

характер граматично стрижньового слова, проте лексико-граматичне значення стрижньового слова далеко не завжди збігається з лексико-граматичним значенням фразеологізму. Так, фразеологізм Козюні ачип – юмгъ'андже – поки моргнеш оком – як стрижньове слово має дієприслівник ачип – юмгъ'андже, проте в лексико-граматичному відношенні аналогічний прислівнику тез – швидко. Серед стійких словосполучень сучасної кримськотатарської мови значну групу становлять словосполучення з компонентами арабо-персидського походження. Ми не ставили своїм завданням з'ясування історії запозичення слів, а спробуємо дати їхній конкретний аналіз. Природно, за межами нашого дослідження залишаються арабські і персидські прислів'я та приказки, арабо-персидські фразеологізми та афоризми. У структурному відношенні аналізовані нами словосполучення в більшості випадків є парними утвореннями, з яких найбільш поширені конструкції – прикметник + іменник: Къ'ара к'ъасевет – чорна тривога.

У цьому ж розділі розглядається питання про синтаксичні функції фразеологічних одиниць кримськотатарської мови.

Четвертий розділ "Семантичні особливості кримськотатарських фразеологізмів".

На сьогодні було зроблено чимало спроб класифікувати фразеологію різних мов.

У кримськотатарській мові методика дослідження семантики слова розроблена значно краще, ніж методика вивчення семантики фразеологізмів, тому використовування прийомів опису значення слів може виявитися корисним і результативним при вивченні семантики фразеологізмів. Фразеологізми, як і слова, можуть бути членованими і нечленованими за значенням, тобто можуть мати просте, нерозкладне на складові частини значення.

Донині у кримськотатарській мові не вивчалася членимість оборотів фразеологізмів. Враховуючи реально існуючі в мові відносини, ми прагнули аналізувати окремо семантичну структуру кожного обороту фразеологізму.

При зміні структури кримськотатарських фразеологізмів найчастіше спостерігається заміна одного компонента іншим, при цьому з погляду семантичних процесів особливо цікаві ті випадки, коли в результаті такого перетворення виникають синоніми фразеологізмів. Ще більший інтерес становлять ті випадки, коли замінювані компоненти не є лексичними синонімами у своєму звичному вільному вживанні.

При описі полісемії фразеологізмів кримськотатарської мови ми виходимо з тих концепцій, які склалися в лінгвістиці інших тюркських мов. Проблема багатозначності в цілому не була ще предметом спеціального дослідження у кримськотатарській мові.

Полісемія фразеологізму дещо менше лексичної як за загальним об'ємом, так і за кількістю значень окремих одиниць. Це можна пояснити складністю структури цих одиниць: появі біля фразеологізмів переносного значення заважають створюючі його словесні компоненти, що також мають певну семантику, а також обумовленість значення конкретною ситуацією та ін.

Кількість значень у кримськотатарських фразеологізмах коливається від двох до чотирьох, але більшості властива двозначність. У зрощеннях фразеологізмів багатозначність майже не виявляється. Найбільш багатозначні дієслівні фразеологізми. Взагалі, багатозначність залежить від семантико-структурної організації фразеологізму. Вона характерна для тих одиниць фразеологізмів, компоненти яких у семантико-граматичному відношенні менш злиті і складаються з двох-трьох компонентів (єдність фразеологізмів).

Оскільки у фразеології неправомірно виділяти прямі і переносні значення, бо тут усі значення виникають у результаті перенесення, то може йтися тільки про основні і похідні значення, а значення аналогічного за структурою вільного словосполучення є омонімічним до фразеологізму, багатозначність може розглядатися в різних аспектах. Найбільш важливим слід вважати дослідження зв'язку значень в одній полісемантичній одиниці і виділення типів значень фразеологізмів.

З погляду семантичної злитості, тобто співвідношення, яке існує між загальним значенням фразеологізму і "приватною" семантикою його складників, фразеологічні одиниці кримськотатарської мови можна поділити, використовуючи класифікацію Виноградова, на чотири групи:

1. Фразеологічні зрощення; 2. Фразеологічні єдності;

3. Фразеологічні сполучення; 4. Фразеологічні вислови.

Фразеологічні зрощення кримськотатарської мови характеризуються такими особливостями.

По-перше, у фразеологічних зрощеннях кримськотатарської мови загальне значення усього вислову не є еквівалентним до конкретного лексичного значення тих слів, які входять у фразеологічну одиницю. Наприклад, у сучасній кримськотатарській мові є іменники "арслан" – лев і "юрек" – серце, але жодне із значень цих слів не має нічого спільного зі значенням фразеологізму: "Арслан юрек" – "Лев'яче серце" – дуже смілива людина. По-друге, фразеологічним зрощенням кримськотатарської мови характерна сталість, а саме – нерозчленованість вислову: "Баш язысы" – "Запис на голові" – доля.

Неможливість заміни якогось компонента вислову іншим словом. Наприклад, у фразеологізмі: "Тиш къайрамакъ" – "Зуби гострити" – мати зло – жодне слово не можна замінити іншим, тому що компоненти семантично тісно зв'язані.

Неможливість перестановки компонентів фразеологічного звороту: "Чул тутмай" – "Не тримає ганчір'я" – нездатний стояти або негідний. По-третє, для деяких фразеологічних зрощень кримськотатарської мови характерне синтаксичне усічення: "Тавшан юрек" – "заяче серце" – боягуз.

У фразеологічних єдностях розрізняють два значення: 1. Пряме; 2. Переносне.

Нерозкладне значення фразеологічних єдностей виникає внаслідок злиття значень окремих компонентів їхніх частин у єдиній узагальненій переносній семантиці цілого. "Пармакънен саймакъ мумкюн" – "Пальцями перелічити можна" – "На пальцях перелічити можна" – дуже мало. Ясно, що цей фразеологізм виник на основі переносного значення "Пармакънен саймакъ" – "На пальцях перелічити".

Іноді такий фразеологізм розуміється буквально, у його первісному значенні. Це властиво дітям, які ще не встигли освоїти потрібний запас фразеологізмів для спілкування.

Характерною рисою фразеологічних єдностей є те, що складові частини їх можуть бути відокремлені одна від одної вставками слів. Наприклад, у такі фразеологічні єдності, як: "Иши юре" – "Справи йдуть" – удача, – можна вставити слово "пек" – дуже, сильно. Від цього значення даних фразеологізмів не змінюється, тільки ще більше посилюється їхня експресивність.

Для фразеологічних єдностей кримськотатарської мови характерна також наявність їхніх омонімічних паралелей: "Башына чыкъмакъ" – дійти до голови; "Башына чыкъмакъ" – закінчити;"Башына чыкъмакъ" – знахабніти.

Поява фразеологізмів поряд з існуванням аналогічних за формою вільних словосполучень, очевидно, пояснюється такими причинами.

По-перше, фразеологізм може виникнути за наявності зв'язку між прямим значенням вільного словосполучення і відповідними явищами реальної дійсності. "Баш котермек" – "Підняти голову" – вільне словосполучення. "Баш котермек" – "Збунтуватися" – фразеологізм. По-друге, наявність у словосполученні підказувального образу, завдяки якому вільне словосполучення перетворюється у фразеологізм. "Тот басмакъ" – "Покритись іржею" – вільне словосполучення. "Тот басмакъ" – "Стати непотрібним" – фразеологізм. По-третє, наявність у словосполученні додаткових відтінків, таких як яскравість, образність, наочність, емоційність. "Тилини чыкъармакъ" – "Висунути язик" –