LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантичні особливості фразеологізмів у кримськотатарській мові

вільне словосполучення. "Тилини чыкъармакъ" – "Проговоритися" – фразеологізм. По-четверте, однією з умов переходу вільних словосполучень у фразеологічне є абстракція та узагальнення. При цьому в деяких випадках первісне пряме значення може збліднути, навіть не усвідомлюватися. "Ит сувармакъ" – "Поливати собак" – вільне словосполучення. "Ит сувармакъ" – "Байдикувати" – фразеологізм.

У фразеологічних сполученнях слова бувають як зі зв'язаним, так і з вільним значенням. "Таш юрек" – "Кам'яне серце" – безсердечний. "Назик юрек" – "Ніжне серце" – добрий. Слова "таш" – "камінь" і "назик" – "тонкий" є супутниками слова "юрек" – серце. Їх можна замінити лише кількома синонімами.

Водночас інший компонент цих висловів – "юрек" – може вільно вступати у сполучення з будь-якими словами: "Юрек ала" – "Серце бере" – за душу бере. "Юрек яна" – "Серце горить".

До фразеологічних сполучень належать також такі вислови, які мають одне тільки образне значення. "Девир сюрмек" – "Орати життя" – жити собі на втіху.

Фразеологічні сполучення, на відміну від фразеологічних єдностей, не можуть мати омонімічних вільних словосполучень.

Фразеологічні вислови за своєю семантикою і структурою нічим не відрізняються від вільних словосполучень. Це мовні звороти з постійним лексичним складом і цілісним значенням. До них можна зарахувати влучні вислови письменників, учених, громадських діячів. "Ираде дерьясы" – "Волі ріка" (назва книги С. Еміна).

Єдиною рисою, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є те, що вони мають постійний готовий склад. У фразеологічних висловах немає слів зі зв'язаним значенням. Характерною особливістю фразеологічних висловів є неможливість заміни компонентів цих висловів синонімічними паралелями.

Зазначимо, що деякі кримськотатарські прислів'я і приказки ми зарахували до фразеології, оскільки вони мають ряд властивостей, які характерні для стійких сполучень. Це продиктовано тим, що:

по-перше, прислів'я і приказки мають семантичну цілісність, змістову єдність;

по-друге, прислів'я і приказки відзначаються загальнонародною вживаністю;

по-третє, для прислів'їв і приказок характерний постійний склад компонентів, а для багатьох – і відносно постійна граматична форма;

по-четверте, для прислів'їв і приказок характерна стабільність їхнього складу;

по-п'яте, так само, як і інші фразеологічні звороти, прислів'я і приказки відтворюються у мовленні в готовому вигляді.

До того ж за мірою вживаності в художній літературі та й у розмовному мовленні серед усіх фразеологізмів кримськотатарської мови прислів'я і приказки посідають значне місце.

Крім того, серед фразеологічних одиниць кримськотатарської мови трапляється дуже багато сполучень, які передають різноманітні побажання і прокляття або ж являють собою вислови вставного і вигукового характеру. Такі фразеологічні одиниці, на відміну від звичайних, мають у мові тільки допоміжне значення.

Вигукові фразеологічні одиниці передають різноманітні почуття мовця: подив, жах, осуд, захоплення, спонукання та ін. "Ай, сени" – "Ну тебе".

Фразеологічні одиниці – вставні вислови: "Мына селям алейкум" – "Ось і здрастуйте" – вклинюються у речення в готовому вигляді і служать для уточнення, з'ясування чи доповнення думки мовця.

Фразеологічні одиниці, висловлені різними формулами побажань чи проклять: "Берекет берсин" – "Хай дасть благополуччя" – всього доброго.

Окремо варто вивчати численні типи фразеологізмів, наприклад усталені порівняння: "Комюр козьлю" – "Очі як жаринки".

Слід зауважити, що у кримськотатарському мовознавстві ще не набули чіткого термінологічного значення поняття "ідіома", "фразема", "фразеологічний зворот", "фразеологічна одиниця", "фразеологізм".

Хоча вони і вживаються у дослідженнях з питань фразеології, але відзначаються певною невизначеністю, розпливчастістю в їхньому застосуванні. У своїй роботі ми використовуємо переважно терміни "фразеологізм" і "фразеологічна одиниця". На нашу думку, поки що вони найбільш прийнятні.

Таким чином, дослідивши походження, структуру і семантику тисячі фразеологізмів кримськотатарської мови, ми спробували їх класифікувати, з урахуванням особливостей кримськотатарської мови, що дозволило нам зробити певні висновки.

У Висновках подано найважливіші підсумки дисертаційної роботи, формулюються основні результати виконаної наукової праці.

Здійснено узагальнення широкого дослідницького матеріалу щодо походження, структури і системи семантичних характеристик фразеологізмів.


Висновки


Під час наукового дослідження нами встановлено:

1. Фразеологія кримськотатарської мови є справжньою скарбницею, яка відображає великий життєвий досвід кримськотатарського народу, його дотепність, кмітливість та мудрість.

Фразеологічні звороти дуже тісно пов'язані з життям народу і яскраво показують його стан і розвиток, тому величезне значення має дослідження фразеології саме з цієї точки зору.

До багатьох фразеологічних зворотів у кримськотатарській мові спостерігається вживання їхніх лексичних синонімів. Деякі ж фразеологізми стають єдиними позначеннями явищ і фактів.

Усталені сполучення слів не створюються у процесі мовлення, а вилучаються з пам'яті цілими, як такі ж готові витвори, якими є слова.

2. Фразеологічні звороти так само, як і слова, є одними з істотних компонентів мови, її будівельним матеріалом. Незнання основних фразеологізмів призводить до нерозуміння висловлювання навіть тоді, коли, здавалося б, усі слова – складники фразеологізму – добре відомі.

Щодо походження, то, очевидно, найдавнішими є ті фразеологічні звороти кримськотатарської мови, які виникли ще до прийняття ісламу кримськими татарами і пов'язані з вірою у надприродні сили.

Але найбільшим, невичерпним джерелом збагачення фразеології кримськотатарської мови є усна народна творчість, а також мова різних соціальних верств.

3. Підкреслюється, що в руслі розмовного кримськотатарського мовлення внаслідок переносного вживання побутових найменувань і зворотів сформувався великий пласт фразеологічних одиниць різної структури.

Відзначається, що характерними ознаками фразеологічних одиниць кримськотатарської мови є образність, усталеність і відтворюваність. Решта ознак, як топостійність чи непостійність компонентів, можливість їхньої перестановки, включення нових слів та інші, є факультативними.

У кримськотатарській мові є безліч фразеологізмів, первісне значення яких уже втратилося, залишилося лише переносне значення, яке стало основним значенням колишнього словосполучення.

4. Здійснений теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що вивчення кримськотатарських фразеологізмів може пролити світло і на закономірності розвитку мови в цілому, а також у її граматичних форм і лексичних значень.

Проблема вивчення фразеології кримськотатарської мови є широкою і різноплановою. Опис усяких типів фразеологізмів та їхній аналіз – завдання, яке вимагає зусиль багатьох дослідників.

Список публікацій за темою дисертаційної роботи

Статті

1. Къырымтатар тили фразеологиясынынъ пейда олув ёллары ве семантик джеэтинден бирлешюви // Йылдыз. – 1995. – № 5–6. – С. 77–85.

2. Походження і розвиток фразеологізмів кримськотатарської мови // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №7. – С.149–150.

3. Структурний аналіз кримськотатарських